Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №761/35670/26
Суддя: Осаулов А. А.
Справа № 761/35670/26
Провадження № 2-а/761/521/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Путрі Д.В.,
представника відповідача Черкасова М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7737413 від 17.08.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 серпня 2026 року інспектором патрульної поліції заступником командира роти 1 взводу 4 роти 4 бат. полк - 1 Управління патрульної поліції в місті Києві капітаном поліції Ковальчуком Сергієм Анатолійовичем було винесено постанову серії ЕНА № 7737413 про, те, що о 20:46:24 ОСОБА_1 у м. Києві по проспекту Володимира Івасюка (Героїв Сталінграда), 4, керував транспортним засобом HONDA CR-V з державним номерним знаком НОМЕР_1 , у якому був не освітлений задній номерний знак у темну пору доби, чим порушив вимоги п. 2.9 в Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини першої 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а постанова серії ЕНА № 7737413 від 17.08.2026 винесена з порушенням вимог законодавства. Жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення зібрано не було, до матеріалів справи не долучено, а отже і не було використано під час розгляду справи. Пояснення було Відповідачем відхилено, також відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи будь-яких інших доказів до матеріалів справи не долучено і не використано, про що свідчить пункт 7 оскаржуваної Постанови.
Також звертає увагу, що водій не несе адміністративної відповідальності за технічну несправність, якщо вона виникла під час руху. В діях Позивача відсутнє умисне вчинення правопорушення, оскільки зазначена в оскаржуваній постанові технічна несправність виникла вже під час руху транспортного засобу, про що Позивачем було повідомлено поліцейським під час складання постанови.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому заперечив щодо його задоволення, зазначив, що частина перша статті 121-3 КУпАП не містить спеціальної вимоги щодо обов`язкової умисної форми вини у випадку керування транспортним засобом із неосвітленим номерним знаком. Об`єктивною стороною порушення є сам факт керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у заборонених Правилами дорожнього руху умовах. Позивач не наводить належних доказів, які б об`єктивно підтверджували, що несправність виникла саме безпосередньо перед виявленням правопорушення, а також що позивач за конкретних обставин не мав можливості встановити наявність зазначеної несправності. Твердження позивача про непроведення розгляду справи спростовуються безпосередньо відеозаписами, які додаються до матеріалів справи. Саме по собі посилання на те, що правопорушення не було зафіксовано в автоматичному режимі, не означає відсутності відеофіксації події взагалі. Підстави для визнання постанови серії ЕНА № 7737413 від 17.08.2026 протиправною та її скасування відсутні.
В судовому засіданні позивач не з`явився, подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його часті, позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, підтримав відзив на позов.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 01.09.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17 серпня 2026 року інспектором патрульної поліції заступником командира роти 1 взводу 4 роти 4 бат. полк - 1 Управління патрульної поліції в місті Києві капітаном поліції Ковальчуком Сергієм Анатолійовичем було винесено постанову серії ЕНА № 7737413 про, те, що о 20:46:24 ОСОБА_1 у м. Києві по проспекту Володимира Івасюка (Героїв Сталінграда), 4, керував транспортним засобом HONDA CR-V з державним номерним знаком НОМЕР_1 , у якому був не освітлений задній номерний знак у темну пору доби, чим порушив вимоги п. 2.9 в Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини першої 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 2.9. "в" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку.
Згідно із пунктом 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу, зокрема, повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.4 (а) ПДР встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.
Відповідно до вимог п. 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Однією із головних умов притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 КУпАП є встановлення суб`єктивної сторони складу правопорушення, яка полягає в наявності умислу. Тобто водій має усвідомлювати те, що він керує автомобілем з неосвітленим номерним знаком. Однак, якщо така ситуація виникає в дорозі, то водій, відповідно до пункту 31.5 ПДР, має вжити всі можливі заходів для її усунення, а якщо зробити це неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.
Отже, суб`єктивна сторона правопорушення за статтею 121-3 КУпАП визначається умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлює протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачає її шкідливі наслідки і бажає їх або свідомо допускає настання цих наслідків.
На підтвердження доводів правомірності постанови відповідач надав доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення - відеозаписи з нагрудних камер інспекторів УПП.
Між тим, вказані відеозаписи не містять відображення руху автомобіля з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, а лише містить відео автомобіля, який припаркований на узбіччі.
Також, відеозаписом зафіксовано складання постанови відносно позивача, та підтверджено, що позивач не був обізнаний про наявність вказаної у постанові несправності. Позивач повідомив поліцейським, що лампа підсвітки номерного знаку перед виїздом працювала, вийшла з ладу під час руху та він заявив про готовність негайно виправити цю несправність.
Вказані обставини свідчать, що матеріали справи не містить доказів, що дії позивача спрямовані на умисне приховування номерного знака.
При цьому, як вбачається з відеозапису поліцейський не роз`яснив ОСОБА_1 вимоги пункту 31.5 правил дорожнього руху, а відразу склав постанову про притягнення позивача до адмінвідповідальності.
Варто також зазначити, що посилання на наявність долучених відповідачем до матеріалів спраи відеозаписів відсутнє в оскаржуваній постанові.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів і можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (частина 3 статті 283 КУпАП).
Так, матеріалами справи підтверджено, що у пункті 7 оскаржуваної постанови "До постанови додаються" не вказано інформацію про технічний засіб, яким здійснювалась фіксація адміністративного правопорушення, не вказано про наявність відеозаписів.
Відтак, відеозаписи, надані відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем підпункту 2.9.в. Правил дорожнього руху, не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення, зважаючи на відсутність в оскаржуваній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено дану відеофіксацію.
Зазначене узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду у постановах від 24.01.2019 у справі №428/2769/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, від 19.02.2020 у справі №524/1284/17, від 08.04.2020 у справі № 337/346/17.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7737413 від 17.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, потрібно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, ст. 121-3 КУПАП, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, закриття провадження у справі,- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7737413 від 17.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Реквізити сторін
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Ф. Ернста,3.
Суддя: А.А.Осаулов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua