Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №759/7808/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/7808/26

пр. № 1-кп/759/1112/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100080000771 від 20.03.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, такого, що має на утриманні малолітню дитину, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; такого, що має судимість за вироками:

- Бердичівського міського суду Житомирської області від 28.02.2007 за ч. 2 ст. 185 КК України, яким призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки;

- Бердичівського міського суду Житомирської області від 25.06.2007 за ч. 3 ст. 185 КК України, яким призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки;

- Бердичівського міського суду Житомирської області від 11.04.2008 за ч. 3 ст. 185 КК України, яким з застосуванням ст. 71 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 16.11.2017 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, яким призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.11.2019 за ч. 3 ст. 186 КК України, яким призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України поглинуто вироком Бориспільского міськрайонного суду Київської області від 16.11.2017 та звільнено з Київського СІЗО у зв`язку з відбуттям покарання;

- Бердичівського міського суду Житомирської області від 24.05.2021 за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, яким з застосуванням ст. 70 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки (повністю відбув покарання 22.01.2025),

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому було продовжено. Зокрема, відповідно до Указу Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (Указ затверджено Законом України від 14.01.2026 № 4757-IX) строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 03.02.2026 строком на 90 діб, тобто до 04.05.2026.

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 у порушення вимоги ст.ст. 27, 28, 41, 68, 92 Конституції України, ст.ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, вимог ст.ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08.03.2026 о 15 год. 50 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 142 (у приміщенні «Нова Пошта»), реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно, зайшов до приміщення відділення № 297 «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 142, та взяв зі столу мобільний телефон марки «Росо х7 PRO black 12 GB RAM 256 GB ROM», S/N НОМЕР_4, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 вартістю 16240 гривень.

В подальшому ОСОБА_3 покинув вищезазначене приміщення разом із викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 16 240 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що, 08.03.2026 він прибув до відділення «Нової пошти», щоб відправити посилку. Працівник «Нової пошти» попросив обвинуваченого почекати, після чого залишив своє робоче місце та пішов курити разом зі своїми колегами. Почекавши 10-15 хвилин, ОСОБА_3 помітив мобільний телефон, який лежав на столі та заряджав батарею. Від`єднавши провід, обвинувачений забрав той мобільний телефон, після чого залишив відділення «Нової пошти». В подальшому викрадений мобільний телефон ОСОБА_3 , подарував своїй знайомій, а після початку проведення досудового розслідування викрадений мобільний телефон передали працівникам поліції для повернення викраденого майна потерпілому.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно та в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив крадіжку, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який має судимість за низкою злочинів, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене та вартість викраденого майна, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , маючи низку непогашених судимостей за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, невдовзі після відбуття покарання за попереднім вироком вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності, що свідчить про антисоціальну поведінку та небезпечність для суспільства, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України та вважає, що виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства є неможливим. Відтак призначене покарання обвинувачений повинен відбувати.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Підстави для зміни запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався, процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення, тобто з 24 вересня 2026 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази: телефон марки «Росо х7 PRO black 12 GB RAM 256 GB ROM», S/N НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , переданий на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6232) - повернути ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6