Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №759/25506/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/25506/26 пр. № 3/759/6478/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Дячук С.І., розглянувши справу про адмінправопорушення, матеріали якої надійшли з Святошинського УП ГУНП у м. Києві, стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, гр-н України, ІПН відсутній в матеріалах справи, не працює, проживає: АДРЕСА_1 , -

звинуваченого у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08 вересня 2026 року, приблизно о 13 год. 30 хв., в м. Київ по пр-ту Ак. Палладіна 24, керував автомобілем «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на комерційній основі за маршрутом «Київ-Вараш», без документів дозвільного характеру, чим порушив ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» , Закон України «Про ліцензування» та вимоги постанови КМУ № 176 від 18 лютого 1997 року «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча був завчасно повідомлений про час і місце слухання справи шляхом направлення електронної судової повістки. Зважаючи на те, що судом вжиті всі можливі заходи для забезпечення права ОСОБА_1 предстати перед судом, враховуючи правила ст. ст. 268, 277 КУпАП, у зв`язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, відсутні заяви, клопотання, які перешкоджають розгляду справи, суд розглянув дану справу у відсутності ОСОБА_1.

ОСОБА_1 під час складання протоколу вину свою визнав та зауважив у протоколі, що зобов`язується на далі не порушувати закон.

Вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містять протокол про адмінпорушення серії ГП № 549272, рапорт працівника поліції, відеозапис з камери працівника поліції «export-dewp4», на якому зафіксовано водія автомобіля «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1, який не зареєстрований як суб`єкт господарювання, ліцензії на перевезення не має, обставин протоколу не оспорює.

Ці дані підтверджуються безперервним відеозаписом подій (відеозапис "export-dewp4"), зокрема фіксуються обставини встановлення особи водія ОСОБА_1, який є водієм автомобіля «МЕРСЕДЕС-БЕНЦ», д.н.з. НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на комерційній основі за маршрутом «Київ - Варшава», працівники поліції фіксують відсутність у водія документів дозвільного характеру.

Згідно з вимогами п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного маршрутного транспортного засобу (автобуси, мікроавтобуси) повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; г) схему маршруту та розклад руху та документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» (далі - спеціальні правила); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з правилами п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає перевезення пасажирів автомобільним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» також передбачає, що до міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються транспортні засоби, на які є документи, що підтверджують їх відповідність вимогам щодо безпеки руху та екологічної безпеки країн, на територію яких передбачено в`їзд, ліцензія на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та/або небезпечних відходів (тільки для транспортних засобів перевізників-резидентів), а також національні реєстраційні документи, документи стосовно страхування, номерні та розпізнавальні знаки.

При цьому, згідно з вимогами ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред?являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, такі документи для нерегулярних пасажирських перевезень: а) для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; б) для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України; в) для автомобільного самозайнятого перевізника - ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.

Крім того, Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою КМУ № 176 від 18 лютого 1997 року (далі - Правила), передбачають таке.

До нерегулярних перевезень, які за поясненнями ОСОБА_1 він здійснював, належать: туристично-екскурсійні; весільні та святкові; ритуальні; одноразові перевезення до місць відпочинку; інші перевезення, що не заборонені п. 55 цих Правил (п. 52 Правил).

Згідно з п. 51 Правил нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються юридичною або фізичною особою як разові перевезення пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення послуг з нерегулярних пасажирських перевезень та з внесенням автомобільним перевізником інформації про здійснення нерегулярних перевезень до Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті. При цьому, автомобільний перевізник перед виконанням нерегулярних перевезень пасажирів вносить до розділу "Нерегулярні перевезення" Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті інформацію про:

-найменування та ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), посаду керівника підприємства, номер телефону та адресу електронної пошти;

-транспортний засіб (марку, державний реєстраційний номер транспортного засобу), що використовується для провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та внесений до Єдиного комплексу інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті;

-скановану копію (у форматі PDF) договору про замовлення послуг з нерегулярних пасажирських перевезень, укладеного з юридичною або фізичною особою;

-дату і час здійснення перевезень;

-початковий та кінцевий пункти маршруту;

-маршрут перевезення та мету поїздки.

Замовлення юридичною або фізичною особою послуг з нерегулярних пасажирських перевезень здійснюється шляхом укладення з автомобільним перевізником письмового договору (п. 55 Правил).

Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки (п. 56 Правил).

Під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський автомобільний перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування відповідальності (п. 58 Правил).

Згідно з вимогами п. 60 Правил передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою "Нерегулярне перевезення" на білому фоні. У салоні автобуса на видному та доступному місці розміщується інформація про автомобільного перевізника (для юридичної особи - найменування юридичної особи, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму; для фізичної особи - прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, яка є громадянином України), укладений договір страхування відповідальності (дата укладення, номер), страховика (найменування, місцезнаходження, контактні дані для звернення) та розмір страхової суми.

Під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати належним чином засвідчену копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг, а також належним чином засвідчену копію договору страхування відповідальності (страхового поліса чи сертифіката, виданого страховиком) (п. 61 Правил).

Згідно з вимогами п. 145 Правил автомобільний перевізник зобов`язаний, зокрема: забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів; організувати проведення контролю технічного та санітарного стану автобусів чи легкових автомобілів перед початком роботи, крім автомобільного самозайнятого перевізника; організувати проведення щозмінного передрейсового і післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, крім автомобільного самозайнятого перевізника; видавати водіям та іншим працівникам передбачені законом документи; мати документи для здійснення перевезень згідно із законодавством.

Згідно з вимогами п. 147 Правил водій автобуса зобов`язаний, зокрема: мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії; виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації автобуса; мати із собою і пред`являти для перевірки уповноваженим особам передбачені законодавством документи; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса; пройти перед виїздом на маршрут медичний огляд, забезпечити перевірку технічного стану і комплектності транспортного засобу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без отримання необхідної ліцензії чи без одержання передбаченого законом дозвільного документу.

Відтак, ОСОБА_1 мав би надати суду передбачені вказаними нормативними актами дозвільні документи для надання послуг з перевезення пасажирів на комерційній основі, що у такому випадку усувало б підстави для його відповідальності за ст. 164 КУпАП, проте цього не було зроблено.

Отже, оскільки ОСОБА_1 проваджував господарську діяльність без отримання необхідної ліцензії та без одержання передбачених законом інших дозвільних документів, тому суд його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу, який до адмінвідповідальності притягується вперше. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено. Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім призначити йому стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 221, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за якою накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за ухвалення постанови про накладення адмінстягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, тобто в сумі 665 грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК