Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №756/6739/26 — Оболонський районний суд міста Києва

29.09.2026 Справа № 756/6739/26

Справа № 756/6739/26

Провадження № 2/756/6572/26

з а о ч н е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шролик І.С.,

секретар судового засідання Дулина В.В.,

представника позивача - адвоката Пушкарського С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пушкарський С.С,, звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь борг за договором позики № 2801 від 28.01.2025 у розмірі 896 406 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.01.2025 між сторонами укладено договір позики, за яким він передав відповідачу грошові кошти в сумі 856 700 грн, що в еквіваленті становило 20 421,93 долара США, а відповідач зобов`язався повернути позику не пізніше 30.03.2025. Отримання коштів відповідач підтвердив власноручною розпискою. Сторони погодили, що в разі зміни курсу гривні до долара США сума, яка підлягає поверненню, має компенсувати купівлю повної суми позики, визначеної в доларах США. У встановлений строк відповідач позику не повернув. Станом на день звернення до суду офіційний курс гривні до долара США становив 43,8943 грн за 1 долар США, у зв`язку з чим сума боргу становить 896 406 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді від 23.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2026.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав. У судове засідання 12.08.2026, 29.09.2026 відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання судової кореспонденції на адресу зареєстрвоаного місця проживання, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Представник позивача - адвокат Пушкарський С.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що 28.01.2025 між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_2 як позичальником укладено договір позики № 2801, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти в сумі 856 700 грн, що в еквіваленті за комерційним готівковим курсом гривні до долара США, погодженим сторонами на дату укладення договору, становить 20 421,93 долара США, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів у визначений договором строк (п. 1.1 договору). Проценти на суму позики не нараховуються і не сплачуються (п. 1.2 договору).

Згідно з пп. 2.2, 2.3 договору позика передається в готівковій формі шляхом передачі позичальнику грошових коштів у розмірі суми, визначеної п. 1.1 договору; передання позикодавцем та отримання позичальником грошових коштів підтверджується розпискою позичальника. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передачі позикодавцем грошових коштів позичальникові (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві всю суму позики не пізніше 30.03.2025; за умови зміни курсу гривні до долара США еквівалент у національній валюті повинен компенсувати купівлю готівкою повної суми позики, визначеної сторонами в доларах США, - 20 421,93 долара США. Повернення позики підтверджується розпискою позикодавця (п. 3.2 договору).

Як вбачається з розписки від 28.01.2025, ОСОБА_2 28.01.2025 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 856 700 грн в еквіваленті 20 421,93 долара США та зобов`язався повернути їх до 30.03.2025 в порядку, визначеному договором позики № 2801 від 28.01.2025, у повному розмірі. Розписку написано відповідачем власноруч і підписано ним.

Оригінали договору позики та розписки в судовому засіданні долучені до матеріалів спарви. Доказів повернення відповідачем позики повністю або частково матеріали справи не містять.

Згідно з розрахунком позивача сума боргу, визначена за офіційним курсом Національного банку України станом на день звернення до суду (43,8943 грн за 1 долар США), становить 896 406 грн (20 421,93 долара СШАх 43,8943 грн).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) зазначив, що «розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми».

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові; наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. Отже, перебування боргового документа в кредитора свідчить про невиконання боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Суд враховує, що у вступній частині договору позики ОСОБА_2 найменовано позикодавцем, а ОСОБА_1 - позичальником. Водночас у розділі 7 договору «Місцезнаходження та реквізити сторін» ОСОБА_1 зазначений як позикодавець, а ОСОБА_2 - як позичальник, що узгоджується зі змістом власноручної розписки відповідача від 28.01.2025 про отримання ним коштів від позивача. За таких обставин суд дійшов висновку, що позикодавцем за договором є позивач, а позичальником - відповідач, а допущена у вступній частині договору невідповідність не впливає на зміст зобов`язання.

Таким чином, факт укладення між сторонами договору позики та отримання відповідачем від позивача грошових коштів у сумі 856 700 грн, що в еквіваленті становило 20 421,93 долара США, підтверджується договором позики № 2801 від 28.01.2025 та розпискою відповідача від 28.01.2025. Строк повернення позики сплив 30.03.2025, однак відповідач позику не повернув, доказів зворотного суду не надав.

Сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в доларах США та погодили, що сума, яка підлягає поверненню, має компенсувати купівлю повної суми позики в доларах США (п. 3.1 договору). Позивач визначив розмір боргу у гривнях за офіційним курсом Національного банку України станом на день звернення до суду, що становить 896 406 грн. Відповідач цього розрахунку не спростував, власного розрахунку не надав. Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 20.04.2026 позивач сплатив судовий збір у розмірі 9 065 грн. Водночас за подання в електронній формі позовної заяви майнового характеру ціною 896 406 грн фізичною особою судовий збір становить 7 171,25 грн, відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7 171,25 грн.

Надмірно сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики № 2801 від 28.01.2025 у розмірі 896 406 грн, судовий збір у розмірі 7 171,25 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Пушкарський Сергій Сергійович, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Ірина ШРОЛИК