Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №756/12499/26 — Оболонський районний суд міста Києва

29.09.2026 Справа № 756/12499/26

Справа № 756/12499/26

Провадження № 2/756/9380/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

Головуючий суддя Шролик І.С.,

секретар судового засідання Дулина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5536753 від 15.05.2025 у розмірі 24 021,42 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.05.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5536753, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн.

ТОВ «Лінеура Україна» 25.03.2026 відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за цим договором. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 27 521,42 грн, з яких 6 999,98 грн - за тілом кредиту, 17 021,44 грн - за процентами, 3 500 грн - штрафні санкції. Вимоги про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляв. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Рух справи

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 03.08.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач у судове засідання, призначене на 29.09.2026, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання судової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що 15.05.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5536753 (далі - кредитний договір). Договір укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7» (п. 1.1 кредитного договору). Кредитний договір та додатки до нього підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 40865 15.05.2025 о 20 год 32 хв:24.

За умовами кредитного договору товариство зобов`язалося надати клієнту кредит у розмірі 7 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт - повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом (п. 1.2 кредитного договору). Строк кредитування становить 360 днів, періодичність платежів - кожні 30 днів, дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку платежів, що є додатком № 1 до договору (п. 1.3 кредитного договору). Комісія за надання кредиту становить 700 грн, тип процентної ставки - фіксована (п. 1.4 кредитного договору).

Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах усього строку кредитування.

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.1 кредитного договору).

Виконання товариством обов`язку з надання кредиту підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 25.03.2026 про перерахунок коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 в сумі 7 000 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 25.03.2026, складеного ТОВ «Лінеура Україна», відповідачу за період з 15.05.2025 по 25.03.2026 нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 19 149,15 грн та комісію за надання кредиту в розмірі 700 грн; відповідач сплатив 0,02 грн тіла кредиту, 2 127,71 грн процентів і 700 грн комісії, останній платіж здійснено 12.07.2025. Заборгованість відповідача станом на 25.03.2026 становить 6 999,98 грн за тілом кредиту та 17 021,44 грн за процентами.

25.03.2026 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) укладено договір факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА.

Згідно з Реєстром боржників від 25.03.2026 (додаток № 1 до договору факторингу), підписаним уповноваженими особами клієнта та фактора, клієнт відступив фактору право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5536753 у сумі 27 521,42 грн, з яких 6 999,98 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 17 021,44 грн - за процентами, 3 500 грн - за штрафами (порядковий номер 285 реєстру).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором за період з 25.03.2026 по 01.06.2026 заборгованість відповідача не змінилася, платежі на її погашення не надходили.

Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, кредитний договір, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідач укладення договору не заперечував, доказів його недійсності суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд встановив, що ТОВ «Лінеура Україна» виконало обов`язок з надання відповідачу кредиту в розмірі 7 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек», а відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені кредитним договором, не виконав.

Перевіряючи розмір процентів, суд враховує, що їх нараховано в межах строку кредитування, за ставками, погодженими сторонами в договрі, їх розмір не перевищує встановленого законом максимуму. Після відступлення права вимоги позивач нарахувань за кредитним договором не здійснював.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

До ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором в обсязі, що існував на момент відступлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 021,42 грн, з яких 6 999,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17 021,44 грн - заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 виснувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони або з власної ініціативи, керуючись критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу або присудити їх частково. Суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними (постанова Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 466/4361/20).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», з протоколом погодження вартості послуг (додаток № 1), додаткову угоду № 25771559039 від 25.05.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 на суму 7 000 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність адвоката Тимошенка О.О. Згідно з актом адвокат надав такі послуги: складання позовної заяви (2 години) - 5 000 грн, вивчення матеріалів справи (2 години) - 1 000 грн, підготовка та подання адвокатського запиту (1 година) - 500 грн, підготовка клопотання про витребування доказів (1 година) - 500 грн.

Оцінюючи ці витрати, суд враховує, що справа є малозначною, не належить до категорії складних та розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження; позовна заява має типовий характер для справ цієї категорії; позовну заяву підписано та подано представником позивача Сахаровою О.І., яка діяла на підставі довіреності; адвокат участі в судових засіданнях не брав; за адвокатським запитом, як зазначив сам позивач, необхідних відомостей отримано не було. Заявлений розмір витрат у 7 000 грн, що становить майже третину ціни позову, не є пропорційним до предмета спору.

З огляду на наведене, враховуючи критерії реальності та розумності витрат, суд вважає обґрунтованим і пропорційним до предмета спору стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в решті слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5536753 від 15.05.2025 у розмірі 24021,42 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК