Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №754/12092/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №754/12092/26

Суддя: Коваленко І. І.

Номер провадження 2/754/11885/26

Справа №754/12092/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

Стислий виклад позиції позивачки

29.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить змінити розмір аліментів, що стягуються на її користь із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з нього аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Позовна заява обґрунтована тим, що розмір аліментів, який був раніше визначений рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18.02.2015 року у цивільній справі № 754/459/15-ц, не відповідає потребам дитини. Основними обставинами для зміни способу стягнення аліментів та збільшення виплат є зміна матеріального стану Відповідача. Також відбулася зміна загальних потреб дитини у зв`язку з її дорослішанням, що зумовлює зростання витрат на навчання, лікування та інші потреби дитини.

Стислий виклад позиції відповідача

28.09.2026 року Відповідач подав до суду письмову заяву від 22.09.2026 року про визнання позовних вимог, у якій повідомив Суд про те, що повністю визнає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, а саме вимогу про зміну розміру аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття у цивільній справі № 754/12092/26, а також просив розглядати справу без його особистої участі за наявними матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (доказ - свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 06.08.2013 року, актовий запис № 2207, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві).

Шлюб між сторонами, зареєстрований 08.09.2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції (актовий запис № 220), розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16.03.2015 року у справі № 754/1848/15-ц.

Позивачка ОСОБА_1 проживає разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , та повністю утримує її (зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 ).

18.02.2015 року рішенням Деснянського районного суду міста Києва у цивільній справі № 754/459/15-ц було вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 700,00 грн щомісячно, починаючи з 15.01.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист № 2-1397/15, виданий 03.03.2015 року, перебуває на виконанні у Чигиринському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області (виконавче провадження № 46852741).

Згідно з довідкою від 03.02.2026 року № 666 солдат ОСОБА_2 проходив і проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

За даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи від 10.07.2026 року № 3016211, Відповідач отримував доходи у військовій частині НОМЕР_3 у 2025 році у загальному розмірі 1 285 877,88 грн, а за 1-2 квартали 2026 року - у загальному розмірі 279 941,64 грн (зокрема: у січні 2026 року - 63 081,53 грн, у лютому 2026 року - 37 464,44 грн, у березні 2026 року - 73 315,96 грн, у квітні 2026 року - 53 868,98 грн, у травні 2026 року - 52 210,73 грн).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2026 року № 3016223 у власності Відповідача перебуває житловий будинок площею 45.1 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 3210040871080) та земельна ділянка площею 1.9702 га (кадастровий номер 7125484000:01:001:0468). Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів від 10.07.2026 року № 3016215, № 3016220 відомості про наявність у Відповідача транспортних засобів відсутні.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У частинах другій та третій статті 181 СК України встановлено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, сімейне законодавство виокремлює два способи стягнення аліментів за рішенням суду - у твердій грошовій сумі або у частці від доходу одного з батьків. Вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначена норма наділяє можливістю платника або отримувача аліментів відповідно правом на зменшення або збільшення розміру аліментів у разі суттєвих змін майнового стану платника аліментів. Зміна розміру аліментів ініціюється зазначеними особами шляхом подання до суду відповідного позову.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, неодноразово підтриманою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18 та ін.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Згідно з частинами першою та другою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина перша статті 183 СК України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2026 року для дітей віком від 6 до 18 років становить - 3512 грн.

Суд також ураховує, що дитині наразі 13 років, що зумовлює підвищені потреби у її матеріальному забезпеченні, лікуванні, навчанні та розвитку після постановлення рішення Деснянського районного суду міста Києва у цивільній справі № 754/459/15-ц від 18.02.2015 року, коли дитині було 1 рік. При ухваленні попереднього рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 700,00 грн Суд керувався тим, що Відповідач не працював та мав нерегулярний дохід. Водночас наразі матеріальний стан платника аліментів - ОСОБА_2 змінився в сторону значного збільшення його доходів, оскільки з 2025 року він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 як солдат і його дохід значно збільшився.

Такий дохід Відповідача є стабільним та достатнім для стягнення аліментів у частці від його заробітку (доходу), а саме у розмірі 1/4 частини, що повністю відповідає найкращим інтересам дитини та принципу необхідності й достатності для забезпечення її гармонійного розвитку.

Виходячи із засад розумності та справедливості, Суд, забезпечуючи справедливу рівновагу між інтересами дитини та можливостями платника, доходить висновку, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) Відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідатиме найкращим інтересам дитини та є необхідним для підтримання належного рівня життя доньки.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії цивільного процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ураховуючи, що Відповідач повністю визнав позовні вимоги про зміну розміру та способу стягнення аліментів та їх стягнення у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це визнання не суперечить закону та не порушує права інших осіб, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Щодо зупинення провадження у справі

Суд також бере до уваги те, що Відповідач проходить військову службу. За правилами пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Водночас вирішуючи цей спір, Суд ураховує правовий висновок Верховного Суду, згідно з яким обов`язкове зупинення провадження в справі, яка стосується конституційного права дитини на утримання, на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України характеризується такими рисами: імперативністю (по суті суд позбавлений розсуду); невизначеністю тривалості; відсутністю тесту необхідності та пропорційності. Як наслідок це дозволяє кваліфікувати його як форму надмірного обмеження права на доступ до правосуддя та конституційного права дитини на утримання (постанова Верховного Суду від 30.06.2026 у справі № 699/1569/25 (провадження № 61-6808св26)).

Зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та є порушенням права на судовий захист, яке згідно частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану (постанова Верховного Суду від 30.06.2026 у справі № 699/1569/25 (провадження № 61-6808св26)).

Під час вирішення цивільного спору на виконання імперативних приписів статті 8 Конституції України, частини шостої статті 10 ЦПК України, цивільний суд, за наявності висновку, що відповідний правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує такий правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2024 у справі № 750/13149/21 (провадження № 61-6054сво23)).

Тому Суд не застосовує положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України щодо зупинення провадження у справі, а вирішує спір по суті на основі статей 8, 51, 55 Конституції України як норм прямої дії, забезпечуючи першочерговий та невідкладний захист якнайкращих інтересів неповнолітньої дитини.

Щодо дати, з якої сплачуються аліменти у новому розмірі

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року в справі № 306/2389/16-ц (провадження № 61-31834св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2018 року в справі № 727/6408/16-ц (провадження № 61-21321св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 686/28590/23 (провадження № 61-4480св25)).

Отже, аліменти на утримання дитини згідно з частиною першою статті 191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, беручи до уваги те, що аліменти були вже присуджені відповідно до судового рішення, а предметом судового розгляду є зміна розміру аліментів, то в даному випадку, ураховуючи вказаний висновок Верховного Суду, новий розмір аліментів повинен стягуватись з дня набрання рішенням суду законної сили.

Щодо негайного виконання рішення суду

Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (пункт 1 частини першої статті 430 ЦПК України).

Верховний Суд зробив висновок, що справи про стягнення аліментів (пункт 1 частини першої статті 430 ЦПК України) є родовою конструкцією, яка охоплює не лише позов про стягнення аліментів, але й позов про збільшення їх розміру (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 686/28590/23 (провадження № 61-4480св25)).

З огляду на викладене, Суд допускає негайне виконання рішення про зміну розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у твердій грошовій сумі, на частку від заробітку (доходу) батька дитини, у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", зважаючи на звільнення Позивачки від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, а також ураховуючи визнання позову Відповідачем до початку розгляду справи по суті на підставі частини першої статті 142 ЦПК України, Суд постановляє стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 50 відсотків від суми, що підлягала сплаті, а саме 665,60 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18.02.2015 року у справі № 754/459/15-ц.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення за заміненим способом з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У зв`язку із зміною способу стягнення аліментів припинити стягнення аліментів за рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18.02.2015 року у справі № 754/459/15-ц та відкликати виконавчий лист № 2-1397/15, виданий 03.03.2015 року Деснянським районним судом міста Києва на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18.02.2015 року у справі № 754/459/15-ц.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Позивачка (Стягувачка): ОСОБА_1 (місце фактичного проживання: АДРЕСА_5 ; місце реєстрації: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Деснянським РВ ГУДМС України в м. Києві в жовтні 2014 року).

Відповідач (Боржник): ОСОБА_2 (місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

рішення підписано 29.09.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua