Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №754/3520/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/725/26

Справа№754/3520/26

В И Р О К

Іменем України

29 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві, кримінальне провадження №12025105030001088 від 26.12.2025, стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Барвінкове, Барвінівського р-н, Харківської обл., громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, неодружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 13.11.2023 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської обл. за ст. 309 ч. 1 КК України, призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.;

- 21.03.2025 Дніпровським районним судом м Києва за ст. 309 ч. 1 КК України, призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

- 12.06.2026 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Остаточне покарання призначено згідно ст.ст. 71, 72 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців зі сплатою штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , 26.12.2025 приблизно о 12:15 год. знаходячись неподалік будинку №20 по пр-ту Лісовому у м. Києві, знайшов одну пластикову колбу з речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - РVР, загальною масою 0,597 г. Після чого у нього виник протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підняв раніше виявлену ним одну пластикову колбу з речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,597 г, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений, яку в подальшому, ОСОБА_3 поклав до лівої нагрудної кишені кофти в яку він був одягнутий, тим самим почав незаконно зберігати вищевказану психотропну речовину при собі без мети збуту, яку в подальшому переніс за адресою: м. Київ пр-т Лісовий, 20, де 26.12.2025 близько 12:30 год. був зупинений працівниками поліції.

В подальшому, 26.12.2025 в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено з лівої нагрудної кишені кофти, в яку він був одягнутий одну пластикову колбу з речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,597 г, яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, надав суду зізнавальні показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що він, дійсно, що він, дійсно, 26.12.2025 приблизно о 12:15 год. перебував біля будинку №20 по пр-ту Лісовому у м. Києві, де знайшов пластикову колбу в якій була речовина білого кольору. В подальшому, він підняв дану колбу та поклав до лівої нагрудної кишені кофти в яку він був одягнутий, після чого, направився за адресою: м. Київ пр-т Лісовий, 20, де того ж дня, приблизно о 12:30 год. його зупинили працівники поліції, які в ході проведення особистого обшуку, виявили та вилучили в нього з лівої нагрудної кишені кофти, пластикову колбу з речовиною білого кольору.

Погоджується із назвою, кількістю та масою психотропної речовини, вказаної в обвинувальному акті.

Щиро покаявся. Зазначає, що злочин вчинив з мето зняти стрес, який виник під час воєнного стану. Зробив для себе належні висновки. Просив суд суворо його не карати та призначити найменший строк покарання.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не мають сумніву у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 309 ч. 2 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує наступні норми КПК та КК України.

Так, згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Також, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а саме:

- раніше судимий, останній раз 12.06.2026 Дніпровським районним судом м Києва за ст.ст. 309 ч. 2, 71, 72 КК України, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців зі сплатою штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.;

- за місцем проживання характеризується посередньо;

- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги»;

- не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом в КНП «Київська міська клінічна лікарня №10».

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин кримінального провадження, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, а також те, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу психотропних речовин протягом року, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень, і надасть йому можливість в повній мірі відчути та зрозуміти наслідки кримінально-караного діяння та невідворотність покарання за вчинене, буде покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння - ст. 309 ч. 2 КК України, із застосуванням положень ст. 70 ч. 4 КК України (призначення покарань за сукупністю кримінальних правопорушень).

Остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити із застосуванням положень ст. 70 ч.4 КК України (сукупність кримінальних правопорушень), оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбачено ст. 309 ч.2 КК України, який він вчинив - 26.12.2026 до постановлення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12.06.2026.

Так, положеннями ст. 70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 70 КК якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

В той же час , призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК, має ряд особливостей, з урахуванням яких, загальний алгоритм призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК передбачає такі елементи: 1) одержання точних даних про покарання, призначене особі попереднім вироком/попередніми вироками та у разі відбуття призначеного покарання, точного визначення його відбутої частини; 2) призначення покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку, а якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК, то призначення покарання за кожен злочин окремо; 3) визначення покарання за сукупністю вказаних злочинів; 4) призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлених попереднім та новим вироками; 5) зарахування в строк остаточного покарання, призначеного за сукупністю вчинених злочинів, покарання, відбутого за попереднім вироком/попередніми вироками, якщо таке зарахування можливе.

При цьому, призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК, а тому суд при призначенні ОСОБА_3 остаточного покарання не буде змінювати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12.06.2026.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речовий доказ у кримінальному провадженні №12025105030001088 від 26.12.2025, згідно постанови дізнавача ВД Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 08.01.2026, а саме PVP, загальною масою 0,597 г, переданий на зберігання до камери схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції №001676 від 08.01.2026.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно вимог ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 3 565,60 грн., оскільки під час досудового розслідування проводилась експертиза СЕ-19/111-25/79261-НЗПРАП від 30.12.2025.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025105030001088 від 26.12.2025 стосовно обвинуваченого з ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Однак, ОСОБА_3 був затриманий 26.12.2025 у порядку, передбаченому ст. 298-2 КПК України, та постановою дізнавача про звільнення особи затриманої в порядку ст. 298-2 КПК України від 26.12.2025 був звільнений..

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376, 615 ч.1 п.15 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

Згідно ст.ст. 70 ч. 4, 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2026 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік сім місяців та штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 12 червня 2026 року.

Речовий доказ, в кримінальному провадженні №12025105030001088 від 26.12.2025, а саме PVP, загальною масою 0,597 г, який знаходиться на зберіганні в камери схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції №001676 від 08.01.2026 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін у виді тримання під вартою.

На підставі ст. 72 ч. 5 КПК України попереднє ув`язнення ОСОБА_3 зарахувати у строк відбування покарання, а саме один день 26 грудня 2025 року, день за день.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1