Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №753/11312/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11312/26

провадження № 1-кп/753/1803/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р.

Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026100020001415 від 13.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.07.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

сторони судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5

(у режимі відеоконференції),

обвинувачений ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

встановив:

Указом президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і зараз діє.

29.01.2026 року, у невизначений досудовим розслідуванням точний час, громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військово зобов`язаною особою відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою: АДРЕСА_3 , пройшов військово-лікарську комісію (далі - ВЛК) та згідно з довідкою № 2026-0129-1055-4371-3 від 29.01.2026 визнаний придатним до військової служби. Підстав для відстрочки від призову, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_3 не мав.

У подальшому, 30.01.2026, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_3 , офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи вказаного РТЦК та СП ОСОБА_6 на виконання вимог ст. 65 Конституції України, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», доведено зміст повістки ОСОБА_3 та повідомлено про необхідність останньому з`явитися о 09 годині 00 хвилин 12.02.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , для відправки до військової частини № НОМЕР_1 у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Надалі, громадянин України - військовозобов`язаний ОСОБА_3 , під особистий підпис отримав повістку на відправку з обов`язковою явкою в указані вище дату та час.

Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв`язку з оголошенням мобілізації на особливий період та призовом на військову службу по мобілізації на особливий період, свідомо не прибув 12.02.2026 о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_4 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , для відправлення у військову частину № НОМЕР_1 .

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч положень ст. 65 Конституції України, Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 на початку судового розгляду визнавав себе винуватим частково у вчиненні кримінального правопорушення, суду показав, що в кінці січня 2026 року пройшов ВЛК у військоматі. Далі його направили в навчальний центр «Десна». Але там його не взяли. Тому він думав, що він не придатний для служби, і надалі нікуди не з`являвся. Крім того вважає, що якщо він наркозалежний, то він не придатний до служби. Після дослідження письмових доказів та допиту свідка, визнав обставини, які викладені в обвинувальному акті в повному обсязі та щиро розкаявся.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що працює офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 . В його обов`язки входить організація мобілізаційних заходів, оформлення документів, вручення повісток для відправки на військову службу. ОСОБА_3 був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних та направлений на ВЛК. Далі була сформована повістка до військової частини. ОСОБА_3 отримав повістку під розпис, і був придатний до військової служби. Підстав для відстрочки у ОСОБА_3 не було. Чому він не з`явився по повістці свідку не відомо.

В судовому засіданні, у порядку встановленому ст. 358 КПК України досліджені наступні документи:

копія військового квитка ОСОБА_3 (а.с.33);

оригінал бойової повістки врученої 30.01.2026 ОСОБА_3 (а.с.36);

копія журналу відвідування ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.01.2026, відповідно до якого у вказаний день ОСОБА_3 о 09.05 годині перебував у вказаному приміщенні (а.с.40);

копія довідки військово-лікарської комісії від 29.01.2026 № 2026-0129-1055-4371-3 відносно ОСОБА_3 , відповідно до якої останній придатний до військової служби (а.с.45).

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази та аналізуючи їх зміст, суд приходить до висновку, що надані прокурором докази є належними та допустити, та з огляду на розкриття їх змісту підтверджують обставини які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Показання свідка ОСОБА_6 в цілому, суд вважає логічними та щирими й такими, що в цілому та окремих деталях відтворюють обставини, що мали місце.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а його дії слід кваліфікувати за ст. 336 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, типову тяжкість якого кримінальний закон відносить до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Так, ОСОБА_3 раніше судимий, та не вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює. Перебуває на спеціальному обліку у лікаря нарколога з діагнозом: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності, на спеціальному обліку у лікаря психіатра не перебуває.

З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого, його стійкого небажання ставати на шлях виправлення та інтегруватися до суспільства, а також законодавчих вимог санкції статті обвинувачення, суд призначає ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі, яке останньому належить відбувати реально.

Оскільки кримінальне правопорушення, яке є предметом цього судового розгляду ОСОБА_3 вчинив 12.02.2026 року, тобто до ухвалення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 06.07.2026 року, то остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, на думку суду, забезпечить дотримання засад призначення покарання, в тому числі його індивідуалізації, буде справедливим, адекватним і співмірним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, поглинувши призначене покарання за цим вироком, покаранням за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.07.2026 року, та визначивши остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши в цей строк відбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.07.2026.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1