Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №753/15927/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15927/25

провадження № 2-а/753/318/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді - Котенко Р. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

до Дарницького районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вимоги позову обгрунтовані тим, що 17.07.2025 діловодом відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 5019за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за неявку ОСОБА_1 за викликом за повісткою № 3942354 на 26.06.2025 на 14:00 год. без поважних причин. Повістку позивач не отримував. Про наявність повістки позивач дізнався коли самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою з`ясування причин перебування у розшуку згідно відомостей із застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_7». Розгляд справи про притягнення позивача 17.07.2025 не здійснювався, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 лише були надані реквізити для сплати штрафу згідно з постановою № 5019 від 17.07.2025. Штраф позивачем був сплачений, проте позивач наголошує, що він не погоджується із притягненням його до адміністративної відповідальності. Позивач вказує, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, позивач вказує на порушення процедури притягнення його до відповідальності, а саме вказує на порушення строків його повідомлення про розгляд адміністративної справи. У зв`язку зі вказаним просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складення протоколу від 17.07.2025 № 5019 про адміністративне правопорушення, а також визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.07.2025 № 5019 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено на суддю Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

20 жовтня 2025 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. До письмових пояснень відповідачем долучено копію повістки на ім`я ОСОБА_1 , копію опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, копію трекінгу АТ «Укрпошта» та на виконання вимог ухвали суду від 12 серпня 2025 року - копію оскаржуваної постанови.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке грунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступних висновків.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_8 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені ІНФОРМАЦІЯ_8 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_8.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.

Частиною першою статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що 17 липня 2025 року діловодом відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_2 відносно позивача ОСОБА_1 складено протокол № 5019 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що «17.07.2025 о 12:00 год. встановлено, що 16.06.2025 за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено про виклик на 14:00 26.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина, зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням та трекінгом з сайту «Укрпошта», однак в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р. в частині неявки за викликом на 14:00 26.06.2025 згідно повістки № 3942354 до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП».

17 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 відносно позивача ОСОБА_1 винесена постанова № 5019, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн у зв`язку з тим, що «адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що «17.07.2025 о 12:00 год. встановлено, що 16.06.2025 за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено про виклик на 14:00 26.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина, зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням та трекінгом з сайту «Укрпошта», однак в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р. в частині неявки за викликом на 14:00 26.06.2025 згідно повістки № 3942354 до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП».

Позивач із такою постановою відповідача не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 26.06.2025 о 14.00 год. за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин, і, відповідно, невиконання свого військового обов`язку.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_8), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із частинами першою та третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_8 у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_8 громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк..

Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_8, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_8, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_8, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8 або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (пункт 30-1 Порядку).

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 30-2 Порядку).

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8 або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (пункт 30-3 Порядку).

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 цього Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_8 під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_8 іншої адреси місця проживання.

Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2024 року № 1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_8» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_8».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_8», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника (п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Отже, після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_8, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_8, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення облікових даних або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, однак не була отримана військовозобов`язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у даному випадку полягає у неявці за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_8, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_8 необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_8 у строк, визначений у повістці.

Як вбачається з матеріалів справи, повістка про виклик ОСОБА_1 № 3942354, якою він викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.06.2025 о 14.00 год. для уточнення даних, згенерована в електронному вигляді та підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_8 16.06.2025.

На підтвердження направлення повістки № 3942354 про виклик ОСОБА_1 , відповідачем надано копію опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610261125636 та витяг з сайту АТ «Укрпошта» за наслідками перевірки за трек-номером вказаного поштового відправлення.

Дослідивши зміст наданої відповідачем копії повістки та опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення судом встановлено, що повістка направлялась ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 .

Водночас, матеріали справи містять відомості з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відмітки Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві у паспорті позивача, місце проживання позивача за вказаною адресою зареєстроване з 07.07.1998.

Докази тій обставині, що адреса - АДРЕСА_1 була повідомлена ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 під час оновлення даних відповідачем суду не надані.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до витягу з сайту АТ «Укрпошта» про перевірку за трек-номером поштового відправлення № 0610261125636, яким позивачу була направлена повістка, поштове відправлення прибуло до поштового відділення 02157 22 червня 2025 року. Поштове відправлення було повернуто відправнику з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» 30 червня 2025 року.

Доказів того, що вказане поштове відправлення не могло бути врученим особисто адресату, матеріали справи не містять, як і не містять доказів, що працівник об`єкта поштового зв`язку поінформував адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вклав до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_8».

Також, суд звертає увагу, що у поштовому відправленні, як і у повістці, в адресі не вказаний номер квартири. Водночас, із загальнодоступних джерел у мережі Інтернет вбачається, що будинок АДРЕСА_3 є багатоквартирним 25-поверховим будинком.

Відтак, незазначення відповідачем у поштовому відправленні номеру квартири унеможливило належне повідомлення позивача про надходження поштового відправлення на його ім`я.

Зазначені вище факти є суттєвими, оскільки безпосередньо свідчать про відсутність обізнаності позивача про виникнення у нього обов`язку з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.06.2025 о 14.00 год., що, відповідно, не може свідчити про умисне невиконання ним такого обов`язку.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справах №308/12552/16-а та №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Позивач вказує, що про те, що його викликали до ІНФОРМАЦІЯ_1 повісткою, він дізнався випадково, коли самостійно з`явився до вказаної установи з метою оновлення даних. Про розгляд справи ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності його не повідомляли, копію постанови не вручили, а лише вручили реквізити для сплати штрафу згідно із вже винесеною постановою.

Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення № 5019 від 17.07.2025 розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності призначено на той же день - 17.07.2025 о 12.00 год. Підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з вказаним протоколом, у т.ч. й з датою розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, у протоколі відсутній. Докази повідомлення будь-яким іншим чином позивача про розгляд справи ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що доводи позивача про те, що відповідачем була порушена процедура розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (постанова ВС від 27.06.2019 у справі №560/751/17).

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 14.05.2020, №240/12/17).

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №127/163/17-а).

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на те, що відповідачем у справі не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 210 -1 КУпАП, суд вважає обгрунтованими доводи та аргументи позивача, на підставі яких він просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2025 року № 5019, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складення протоколу від 17.07.2025 № 5019 про адміністративне правопорушення суд дійшов таких висновків.

Дії посадових осіб щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків.

Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в пункті 17 Постанови Верховного Суду (від 10.05.2018, справа № 760/9462/16-а), адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства.

При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як випливає з правових позицій ВС України, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З вищевикладеного слідує, що оскаржувати особа може рішення (постанову) суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За наслідками розгляду цієї справи суд задовольнив позовну вимогу про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2025 року № 5019, тим самим захистив порушене право позивача у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на вказане, вимога позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складення протоколу від 17.07.2025 № 5019 про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, а, отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 286, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП- задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2025 року № 5019, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).

Суддя Р. В. Котенко