Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №753/2141/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2141/25

провадження № 1-кп/753/944/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025100000000106 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, незаміжньої з вищою освітою, працюючої на посаді лаборанта у ПП "Сигма", зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В :

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України. Підпунктом «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що службові особи інших державних органів є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2961) визначено основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності. Відповідно до ст.1 Закону № 2961 особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність; інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно ст. 7 цього Закону медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями. Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико- соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мул0ьти дисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані. Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 зі змінами та доповненнями затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення № 1317) визначено. Відповідно до п. 3 Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 189 від 09.04.2008 за змінами та доповненнями затверджено Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я та перебувають у його віддані. Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. Згідно прийнятих рішень комісія може встановити переогляд призначеної групи інвалідності з метою визначення стану здоров`я і ступеню соціальної адаптації або надати групу інвалідності без зазначення строку переогляду. Водночас, комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги. Таким чином, встановлення інвалідності, як процес медичного констатування та юридичного закріплення наявності втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист, передбачає проходження пацієнтом таких процедурних етапів: - медичний огляд, вивчення документів ЛКК лікувального закладу; - направлення ЛКК лікувального закладу на МСЕК; - медичний огляд, вивчення документів МСЕК; - прийняття МСЕК рішення про встановлення конкретної групи інвалідності. Названі етапи є логічно послідовними та взаємодоповнюючими, а кожен із суб`єктів, який має безпосередній стосунок до їх реалізації, виконує та здійснює контроль (керує) за певною ділянкою роботи, наслідком якої є створення конкретного медичного документа (групи документів), який має юридичне значення та створює передумови для проходження наступного етапу. У свою чергу прийняття органами МСЕК рішення про встановлення конкретної групи інвалідності є завершальним етапом констатування державою факту втрати пацієнтом здоров`я та її міри, а також наділяє пацієнта (особу з інвалідністю) рядом соціальних гарантій та пільг, визначених Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а також іншими законодавчими та підзаконними актами. Отже, у випадку проходження пацієнтом процедури визначення інвалідності, МСЕК як колектив лікарів (колегіальний орган), є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні примітки до ст. 369-2 КК України. Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.10.2024, у ОСОБА_3 та особи відомості щодо якої виділені в окреме провадження за № 42024113330000066 від 15.10.2024 (далі за текстом - Особа 1), виник кримінальний протиправний умисел, направлений на вчинення корупційного кримінального правопорушення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення такою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення. Того ж дня, тобто 05.10.2024, реалізовуючи злочинний умисел, під час телефонного спілкування, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з Особа 1, будучи ознайомленою з медичними документами ОСОБА_6 , котрий під час проходження військової служби 07.09.2022 отримав закриту черепно-мозкову травму, 27.09.2022 отримав вогнепальні сліпі осколкові поранення м`яких тканин середньої третини правого плеча та верхньої третини правого стегна, а також дотичне осколкове поранення передньої черевної стінки, 31.01.2023 отримав вогнепальне осколкове поранення спини, в ході консультації останнього щодо проходження ним медико-соціальної експертизи в ЦеМСЕК №1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи, повідомила про те, що існує усна вказівка не встановлювати йому жодної групи інвалідності. Поряд з цим, зазначила, що має знайомих з числа працівників вище вказаної комісії, які за грошову винагороду у розмірі 6000-7000 доларів США можуть призначити ОСОБА_6 другу групу інвалідності пожиттєво. Окрім цього, того ж дня, тобто 05.10.2024, а також 06.10.2024, під час телефонного спілкування, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб з Особою 1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, повідомила ОСОБА_6 про необхідність надання їм грошових коштів у більшій сумі в розмірі 10000 доларів США для себе а також третіх осіб за вплив на службових осіб центральної медико-соціальної експертної комісії №1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи, щодо призначення ОСОБА_6 другої групи інвалідності пожиттєво. При цьому, вказала про те, що керівництво вказаного ЦеМСЕК зробить всі необхідні документи для цього, запевнивши ОСОБА_6 у тому, що вона, як отримувач неправомірної вигоди, може реально здійснити вплив на службових осіб зазначеного ЦеМСЕК, уповноважених на прийняття рішення щодо вказаних дій відносно ОСОБА_6 . В подальшому, 07.10.2024 ОСОБА_6 надав свої медичні документи на розгляд до центральної медико-соціальної експертної комісії №1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 2/21, за результатами розгляду яких, рішенням вказаної комісії 08.10.2024 (акт огляду №1240б) останньому була встановлена третя група інвалідності (загальне захворювання) строком на 2 роки. Після цього, 15.10.2024, під час телефонного спілкування, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб з Особа 1, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, повторно повідомила ОСОБА_6 про необхідність надання їй грошових коштів та додаткових медичних документів за вплив на службових осіб ЦеМСЕК для призначення останньому вже другої групи інвалідності пожиттєво. Того ж дня, тобто 15.10.2024, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність дій ОСОБА_3 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їх контролем. У подальшому, 26.10.2024, приблизно о 15 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з Особа 1, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 10, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , повідомила останньому про необхідність надання їм неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США, для себе та третіх осіб за здійснений ними вплив на службових осіб центральної медико-соціальної експертної комісії № 1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи, щодо призначення ОСОБА_6 08.10.2024 третьої групи інвалідності. При цьому, ОСОБА_3 запевнила ОСОБА_6 що без їх допомоги, йому відмовили б у призначенні вище вказаної третьої групи інвалідності. Водночас, ОСОБА_3 вказала, що у разі відмови ОСОБА_6 у передачі їй вище вказану суму грошових коштів, йому буде анульована призначена третя група інвалідності у передбаченому законом порядку.

Надалі, 29.10.2024, близько 12 год. 15 хв., Особа 1 та ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 108, з метою виконання ОСОБА_6 раніше висунутих ними пропозицій щодо передачі їм грошових коштів, а також з метою складання в останнього враження щодо можливості анулювання вже призначеної йому 08.10.2024 третьої групи інвалідності, у разі відмови останнього від передачі їм неправомірної вигоди, діючи за попередньою змовою між собою, повторно висунули ОСОБА_6 пропозицію про надання їм неправомірної вимоги у розмірі 5000 доларів США за вплив на службових осіб центральної медико-соціальної експертної комісії №1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи щодо призначення ОСОБА_6 третю групу інвалідності. Реалізуючи задумане, 30.10.2024, близько 16 год. 40 хв., ОСОБА_3 та Особа 1, діючи за попередньо узгодженим планом дій, умисно, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, 4, усвідомлюючи небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, у відповідності до раніше висловлених пропозицій, ОСОБА_3 за відома Особи 1 одержала від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, грошові кошти в сумі 5 000 доларів (що еквівалентно 206 850 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 30.10.2024), як частину неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за здійснений вплив на службових осіб центральної медико-соціальної експертної комісії №1 Київського міського центру медико-соціальної експертизи, що призвів до призначення 08.10.2024 ОСОБА_6 третьої групи інвалідності строком на 2 роки та для подальшого впливу на посадових осіб ЦеМСЕК з метою оформлення йому другої групи інвалідності пожиттєво. Того ж дня, о 16 год 55 хв, ОСОБА_3 та Особу 1 затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України, чим протиправну діяльність останніх припинено, а предмет неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США (імітаційні засоби у сумі 4 500 доларів США та грошові кошти у сумі 500 доларів США) вилучено.

Будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України визнала у повному обсязі, щиро розкаялася та суду показала, що вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті.

Також обвинувачена підтвердила, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до неї недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося.

Обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що вона правильно розуміє зміст пред`явленого їй обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченій порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, донат на потреби ЗСУ.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, який у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинила умисний злочин, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке їй інкриміновано визнала у повному обсязі та щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, незаміжня, з вищою освітою, офіційно працевлаштована та працює на посаді лаборанта у ПП "Сигма", зробила донат на допомогу ЗСУ у розмірі 400 000 гривень, має міцні соціальні зв"язки, та беручи до уваги, що покарання має на меті не лише кару, а й виправлення, проявляючи гуманність, приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу із застосуванням положень ч.2 ст.53 КК України у розмірі двадцяти п"яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 гривень, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої для запобігання вчиненню кримінальних правопорушення у майбутньому.

До грошових коштів та предметів вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 підстав застосовувати спеціальну конфіскацію відповідно до ст.ст.96-1,96-2 суд не вбачає.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі двадцяти п"яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 гривень.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 залишити без змін - у виді застави.

Після набрання вироком законної сили, у разі відсутності підстав для звернення застави в дохід держави, заставу у розмірі 242 240 гривень повернути заставодавцю.

Речові докази:

- банкноти по 500 гривень в кількості 15 шт. в загальній сумі 7500 гривень;

-банкноти по 20 гривень в кількості 2 шт. загальною сумою 40 грн.;

-банкноти по 100 (сто) доларів США в кількості 10 шт. загальною сумою 1000 доларів США та 1 (одна) банкнота 50 доларів США;

-банківські карти в кількості 2 шт. зокрема банківська карта Приват Банку з № НОМЕР_1 та банківська карта «Укрсіббанку» з № НОМЕР_2 ;

-золотий ланцюжок з підвіскою;

-копія документів, зокрема: копія військово-облікового документу та копія витягу з Резерву + на ім`я ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3 скасувавши арешт накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2024 року;

-грошові кошти в сумі 86900 (вісімдесять дев`ять тисяч дев`ятсот) доларів США; грошові кошти в сумі 4330 (чотири тисячі триста тридцять) євро; грошові кошти в сумі 46000 (сорок шість тисяч) гривень - повернути ОСОБА_3 скасувавши арешт накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.11.2024 року.

Імітаційні грошові кошти в сумі 4500 доларів США знищити, грошові кошти в розмірі 500 доларів США повернути ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: