Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №752/20499/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №752/20499/26

Суддя: Кирильчук І. А.

Справа № 752/20499/26

Провадження №: 2-о/752/506/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду в порядку окремого провадження із спільною заявою про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що з 20 січня 2023 року вони перебувають у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася дочка ОСОБА_3 . Шлюб фактично припинений, існує формально. Причиною розірвання шлюбу стали різні погляди на життя, що призвело до втрати взаєморозуміння, поваги та почуття любов один до одного. На даний час, окрім спільної дитини, їх нічого не пов`язує, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть. У зв`язку із чим, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечитиме їхнім інтересам.

Надання строку на примирення заявники вважають недоцільним, тому що шлюбні відносини між сторонами припинені тривалий час.

Між заявниками досягнуто згоди щодо участі в утримані спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, дитини залишається проживати з матір`ю, при цьому батько має право бачитись з нею у будь-який часта приймати участь у забезпечення умов її життя, у її вихованні та розвитку.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху. Надано заявникам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`ять днів з дня отримання ухвали.

18 серпня 2026 року до суду надійшла заява на усунення недоліків вх. № 59516, зокрема, долучено нотаріально посвідчений договір від 18 серпня 2026 року про визначення місця проживання дитини та сплату аліментів.

19 серпня 2026 року Голосіївським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено розгляд заяви на 23 вересня 2026 року о 12 год. 00 хв.

04 вересня 2026 року до суду надійшла заява вх. № 64425 від заявників про проведення судового засідання за їх відсутності.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці справу було знято з розгляду і визначена інша дата судового засідання на 29 вересня 2026 року на 14 год. 00 хв.

Заявники у судове засідання не з`явилися.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як визначено статтею 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).

Згідно із положеннями частини третьої та четвертої статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу роз`яснено, що визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно із статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.

Як убачається з матеріалів справи, з 20 січня 2023 року заявники перебувають у шлюбі, який був зареєстрований Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 41.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася дочка ОСОБА_3 .

Спільне життя між заявниками не склалося, шлюбні стосунки подружжя не підтримують, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, мають обопільне бажання розірвати шлюб.

Відповідно до статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.

Стаття 109 Сімейного кодексу України встановлює, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Як убачається з матеріалів справи, 18 серпня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко О. В. зареєстрований договір в реєстрі № 1304, предметом цього договору є визначення порядку, розміру та умов участі сторін в утриманні спільної дитини сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (пункт 1.1 договору).

Відповідно до частини третьої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним той факт, що рішення заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розлучення є виваженим та свідомим, причини з яких подружжя наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими та відповідає їх дійсній волі, не зачіпає та не порушує їх особисті і майнові права та права дитини, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, останній час подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, досягли спільної згоди щодо участі у вихованні дитини. Разом з тим, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 209, 210, 265, 293, 294, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 41 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду виготовлено 29 вересня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua