Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №607/15011/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15011/26Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.

Провадження № 33/817/549/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.07.2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, 06.07.2026 року о 00:25 год. в м. Тернополі, вул. Мазепи,2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «Vevi», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 номер ARBF 0443 (повірка дійсна до 19.11.2026), що підтверджується тестом номер 6890 від 06.07.2026 року, результат огляду становив 1,36 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння водій погодився, своїми діями порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив правопорушення, передбаачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.07.2026 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо нього закрити.

Вказує, що первинною підставою його зупинки та інших осіб, які рухались у його товаристві на електросамокатах, був контроль за дотриманням встановленої комендантської години, а не будь-яка попередня підозра щодо керування електросамокатом у стані сп`яніння.

Посилається на те, що він на момент зупинки рухався електросамокатом по тротуару, а не по проїзній частині дороги.

Зазначає, що електросамокат, яким керував він, не є «механічним транспортним засобом», що виключає правомірність застосованого виду стягнення.

Наголошує на тому, що суд першої інстанції не досліджував і не встановлював технічні характеристики (потужність двигуна, максимальну швидкість) електросамоката, яким він керував, хоча встановлення цих характеристик є необхідною умовою для правильної кваліфікації транспортного засобу.

Звертає увагу на те, що а ні протокол, а ні рапорт поліцейського не містять опису конкретних об`єктивних обставин, які б існували до зупинки і давали підстави для подальшого спонукання його до проходження огляду.

Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що перед проведенням огляду йому були роз`яснені наслідки проходження огляду за допомогою технічного засобу на місці зупинки, а також його право на незгоду з результатами такого огляду та право вимагати проведення огляду в закладі охорони здоров`я

Окрім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки про зміст постанови дізнався 10.09.2026 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711743 від 06.07.2026 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 06.07.2026 о 00:25 в м.Тернополі, вул. Мазепи, 2, транспортним засобом, а саме електросамокатом «Vevi», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 номер ARBF 0443 (повірка дійсна до 19.11.2026), що підтверджується тестом номер 6890 від 06.07.2026, результат огляду становив 1,36 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння водій погодився, чим порушив п. 2.9.а ПДР.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

З рапорта поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП А. Лозіцького від 06.07.2026 вбачається, що під час несення служби 00 год. 25 хв. за адресою: місто Тернопіль, вулиця Івана Мазепи, будинок 2, відповідно до ст. 35 ч.1 ст.7 Закону України “Про Національну поліцію” було зупинено електросамокат під керуванням ОСОБА_1 ..

Вказано, що під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія, результат позитивний 1.36 проміле. Водія відсторонено від подальшого керування шляхом зупинки т/з на місці зупинки без порушення ПДР.

З відеозапису камер поліцейських убачається, що під час патрулювання 06.07.2026 року о 00:25 в м.Тернополі, вул. Мазепи,2, поліцейськими виявлено електросамокат під керуванням ОСОБА_1 ..

Як стверджують відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, після зупинки електросамоката поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він керує електросамокатом у комендантську годину.

З даного відеозапису також убачається, що ОСОБА_1 в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6810».

Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія проводився працівниками поліції на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», результат становив 1,36 ‰ (проміле). З вказаним результатом огляду ОСОБА_1 був згідний та відмовився їхати у медичний заклад.

У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.07.2026 року.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст. 251, 252 КУпАП.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що первинною підставою зупинки ОСОБА_1 та інших осіб, які рухались у його товаристві на електросамокатах, був контроль за дотриманням встановленої комендантської години, а не будь-яка попередня підозра щодо керування електросамокатом у стані сп`яніння, оскільки відповідно до відеозапису причиною зупинки слугувало те, що останній керував електросамокатом під час комендантської години.

У подальшому, під час спілкування працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, у зв`язку із чим, поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6810».

Твердження апелянта, що він, на момент зупинки, рухався електросамокатом по тротуару, а не по проїзній частині дороги, то як стверджує відеозапис, після зупинки працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він керує електросамокатом, тому є учасником дорожнього руху.

Безпідставними є доводи апелянта, що електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , не є механічним транспортним засобом, оскільки згідно з вимогами ст. 121 КУпАП під транспортними засобами, зокрема, у ст. 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Як роз`яснив Верховий Суд у постанові №278/3362/15-к від 01.03.2018 року, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що ні протокол, ні рапорт поліцейського не містять опису конкретних об`єктивних обставин, які б існували до зупинки і давали підстави для подальшого спонукання ОСОБА_1 до проходження огляду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 06.07.2026 року о 00:25 в м. Тернополі, вул. Мазепи, 2, поліцейськими виявлено електросамокат під керуванням ОСОБА_1 , яким він керував у комендантську годину.

Окрім цього, з даного відеозапису убачається, у ОСОБА_1 були виявлені ознаками алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки чи у медичному закладі.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що перед проведенням огляду ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки проходження огляду за допомогою технічного засобу на місці зупинки, а також його право на незгоду з результатами такого огляду та право вимагати проведення огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки відповідно до відеозапису останньому було роз`яснено порядок проходження огляду, відповідальність у разі відмови, можливість пройти його на місці зупинки, або у медичному закладі.

Права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.

Оскільки ОСОБА_1 не брав участь у судовому засіданні суду першої інстанції, копію постанови отримав поза межами апеляційного оскарження, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.07.2026 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя