Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №682/1669/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №682/1669/25

Суддя: Маршал І. М.

Справа № 682/1669/25

Провадження № 2/682/22/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Маршал І.М.,

секретаря судових засідань Захарчук С.П.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Горщара Б.А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Маринюка С.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та просила суд поділити спільно нажите майно в натурі, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, наступним чином, а саме виділити в особисту власність відповідача ОСОБА_2 автомобіль марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 87 000 грн., будівельні матеріали витрачені на ремонт житлового будинку, який належить на праві особистої власності відповідачу ОСОБА_2 , що розташований в АДРЕСА_1 , на загальну суму 235 473 грн., меблі та побутову техніку ( матрац Print на суму 6850 грн., набір меблів на суму 4063 грн., телевізор Samsung ue43 du710, вартістю 16 499 грн., планшет Oscal Pad 16 8/7699, вартістю 8 688 грн., варильну газову поверхню марки Bosh PNK6B6P40R вартістю 16 600 грн., духову шафу електричну марки Bosh HBJ558YBQ вартістю 16 999 грн., вертикальний відпарювач ручний Grunhelm GHS-1006, вартістю 699 грн., посудомийну машину вбудовану Beko DIS28123 вартістю 12 777 грн.), всього на загальну суму 84 481 грн., а всього майна на загальну суму 406 952 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача в порядку поділу майна подружжя грошову компенсацію вартості майна автомобіля марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , в сумі 43 000 грн., будівельних матеріалів в сумі 117 736 грн., меблів та побутової техніки ( матрац Print на суму 3 425 грн., набір меблів на суму 2031 грн., телевізор Samsung ue43 du710, вартістю 8 249 грн., планшет Oscal Pad 16 8/7699, вартістю 4 344 грн., варильну газову поверхню марки Bosh PNK6B6P40R вартістю 8 300 грн., духову шафу електричну марки Bosh HBJ558YBQ вартістю 8 499 грн., вертикальний відпарювач ручний Grunhelm GHS-1006, вартістю 349 грн., посудомийну машину вбудовану Beko DIS28123 вартістю 6 388 грн.,всього – 42 240 грн.), всього грошової компенсації за вартості спільно сумісного майна подружжя 203 476 грн., стягнути із відповідача судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позову вказувала, що вона із відповідачем перебувала у шлюбі з 06.08.2022 р. по 08.04.2025 р. За час перебування у шлюбі сторони набули майно, а саме:

1.Автомобіль марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

2.Будівельні матеріали, які були витрачені при капітальному ремонті будинку, який належить на праві власності відповідача, та у якому проживали сторони у період шлюбу, а саме :

-вхідні двері та вікна на загальну суму 47 310 грн.;

-будівельні матеріали на реконструкцію кухонної кімнати, ванної кімнати, внутрішнє оздоблення кімнат та облаштування теплої підлоги на загальну суму 235 473 грн.

3.Меблі та побутову техніку, яка знаходиться у житловому будинку відповідача та перебуває у його користуванні:

-матрац Print на суму 6850 грн.,

-набір меблів на суму 4063 грн.,

-телевізор Samsung ue43 du710, вартістю 16 499 грн.,

-планшет Oscal Pad 16 8/ 7 699 грн. + послуга мобільний захист 770 грн., 199 грн. вартість захисної плівки на планшет, загальною вартістю 8 688 грн.,

-варильну газову поверхню марки Bosh PNK6B6P40R вартістю 16 600 грн.,

-духову шафу електричну марки Bosh HBJ558YBQ вартістю 16 999 грн.,

-вертикальний відпарювач ручний Grunhelm GHS-1006, вартістю 699 грн.,

-посудомийну машину вбудовану Beko DIS28123 вартістю 12 777 грн.

У відзиві на позов ОСОБА_2 вказує, що позов визнає частково. Та вказує, що автомобіль марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , зареєстрований на імя позивачки ОСОБА_1 , у неї знаходяться реєстраційні документи на автомобіль, він не користується автомобілем, хоча ключі від автомобіля знаходяться у нього і він готовий їй їх передати. Придбання сторонами будівельних матеріалів на загальну суму 282 783 грн. також заперечує, оскільки документи подані щодо них не є первинними, не підтверджують знаходження майна за місцем проживання відповідача і використання будівельних матеріалів в цілях поліпшення житлового будинку відповідача. При цьому вказав, що визнає використанні при ремонті його будинку будівельні матеріали за такими документами : накладною від 27.09.2024 року магазин «Сансервіс» на суму 11 113 грн, товарним чеком від 01.10.2024 року магазин «Анна» на суму 8 092 грн., накладною № 832 від 06.07.2024 магазин «Дім меблів» на суму 6 850 грн.,специфікацією магазин «Ясен-12» від 07.05.2024 на суму 4 063 грн.; рахунками №№1,2 магазин «Теплосвіт» на суму 11 100 грн., товарним чеком від 12.09.2024 магазин «Обрій» на суму 1 158 грн.

Також визнає придбаними під час шлюбу телевізор Samsung та планшет Oscal Pad 16 на суму 25 865 грн., варильну газову поверхню марки Bosh вартістю 16 600 грн., духову шафу електричну марки Bosh вартістю 16 999 грн., вертикальний відпарював ручний Grunhelm GHS-1006, вартістю 699 грн., посудомийну машину вбудовану Beko DIS28123 вартістю 12 777 грн. А всього визнає придбаними на загальну суму 148 038 грн. Все інше майно, вказане позивачкою, як спільне не є спільною сумісною власністю подружжя і не підлягає поділу, тому просив у позові в цій частині відмовити. Разом з тим ОСОБА_2 визнає, що фактично поділу між сторонами, як колишнім подружжям, підлягає автомобіль марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 87 000 грн. заявленою позивачкою в первісному позові ( за даними сайту "Авторіа").

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, де позивач просив суд визнати спільним сумісним майном подружжя автомобіль Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_3 , вартістю 230 268,50 грн., грошові кошти заробітну плату ОСОБА_1 в сумі 904 710 грн., земельну ділянку кадастровий номер 6810600000:01:011:0644, грошові кошти від продажу земельних ділянок 6810600000:01:011:0624, 6810600000:01:011:0628, 6810600000:01:011:0643, 6810600000:01:011:0647, 6810600000:01:011:0646 вартістю 1 948 670,47 грн., оцінивши в загальну суму майна 3 083 648,97 грн. та стягнути із ОСОБА_1 компенсацію за частку спільного майна подружжя, яка становить 1 541 824, 48 грн.

В обгрунтування зустрічного позову вказував, що за час перебування у фактичних шлюбних відносинах з 2020 року та шлюбі сторонами було набуте майно, а саме:

1.Автомобіль "Volkswagen Golf" , д.н.з. НОМЕР_3 , який було зареєстровано на ім`я відповідачки у 2020 році.

2.Перебуваючи у шлюбі позивач за зустрічним позовом подарував ОСОБА_1 земельну ділянку 6810600000:01:011:0567, яку у подальшому відповідачка поділила та продала, отримавши дохід, який є спільною сумісною власністю подружжя.

3.Земельну ділянку кадастровий номер 6810600000:01:011:0644, площею 0,0033 га, яка була зареєстрована 04.09.2024 року на імя відповідачки ОСОБА_1 , яка є спільною сумісною власністю подружжя.

4.Кошти у вигляді заробітної плати ОСОБА_1 на загальну суму 904 710 грн.

У відзиві на зустрічний позов представник відповідача адвокат Горщар Б.А. просив у зустрічному позові відмовити. Транспортний засіб "Volkswagen Golf" , д.н.з. НОМЕР_3 був придбаний ОСОБА_1 до реєстрацію шлюбу із ОСОБА_2 , а саме 05.10.2021 року, тому не може підлягати поділу, оскільки не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, на підтвердження чого надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Отримані відповідачкою кошти як заробітна плата у розмірі 904 710 грн. за період перебування у шлюбі також не можуть підлягати поділу як спільне сумісне майно подружжя, оскільки використовувалися на інтереси сімї під час спільного проживання у шлюбі. Земельна ділянка отримана від ОСОБА_3 як подарунок за договором дарування також не належить до спільного сумісного майна подружжя, оскільки є особистою власністю відповідачки після оформлення такого договору. Шляхом поділу вказана земельна ділянка була поділена на кілька земельних ділянок, які відчуджені ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу, як її приватна власність, відповідно і кошти отримані за цими договорами є її особистою приватною власністю і не підлягають поділу. Земельна ділянка кадастровий номер 6810600000:01:011:0644, площею 0,0033 га, яка була придбана і зареєстрована 04.09.2024 року на імя відповідачки ОСОБА_1 , згідно витягу з Державного реєстру речових прав, також не підлягає поділу між сторонами, оскільки заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги щодо цього майна не є ефективним способом захисту.

Сторона позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним - ОСОБА_1 та її адвокат Горщар Б.А. в судовому засіданні вимоги заявленого ними позову підтримали, у зустрічному позові ОСОБА_2 просили відмовити.

Сторона відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним – ОСОБА_2 та його адвокат Маринюк С.О. в судовому засіданні заявлений первісний позов визнали частково – а саме визнають вартість заявленого автомобіля марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 87 000 грн., а також визнають вартість будівельних матеріалів та меблів і техніки на суму 74 021 грн. Заявлений зустрічний позов підтримують.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Згідно зі ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За змістом статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» якщо під час вирішення спору про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи; вирішуючи спори між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб; у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин першої та третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Ці приписи регулюють право співвласника отримати матеріальну компенсацію у разі неможливості надання йому у володіння та користування його частини спільного майна в натурі, а не у разі припинення права на частку у праві спільної часткової власності.

Натомість, відповідно до приписів частин першої - третьої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частиною другою статті 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦПК України). Наведене узгоджується із правовими висновками, зробленим Верховним Судом України у постанові № 623/5351/ 15-ц від 15.05.2019 року та № 193/1008/16-ц від 27.09.2018 року.

У висновку ВП ВС у справі № 125/2157/19 від 22.09.2022, ВП ВС послалася на постанову Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у пунктах 22, 30 якої вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один з них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.08.2022 р. по 08.04.2025 р., що підтверджується судовим рішенням Славутського міськрайонного суду від 08.04.2025 року.

За заявленими сторонами позовними вимогами за первісним і зустрічним позовом обсяг спільно нажитого майна, що підлягає поділу складається із наступного.

-Автомобіль марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , вартістю 87 000 грн., зареєстрований на імя ОСОБА_1 08.08.2024 року згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та який перебуває у користуванні ОСОБА_2 ( утримує ключі).

-Будівельні матеріали, які були витрачені при капітальному ремонті будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2017 року, та у якому проживали сторони у період шлюбу, меблі та побутова техніка, яка знаходиться у житловому будинку відповідача та перебуває у його користуванні, а саме : вхідні двері та вікна на загальну суму 47 310 грн.; будівельні матеріали на реконструкцію кухонної кімнати, ванної кімнати, внутрішнє оздоблення кімнат та облаштування теплої підлоги на загальну суму 235 473 грн., а саме згідно специфікації до замовлення на суму 24 305 грн. від 03.09.2024 року; на суму 23 005 грн. від 05.09.2024 року; товарних чеків з магазину «Анна» від 04.10.2024 року на суму 2 900 грн., від 02.10.2024 року на суму 8 092 грн., від 04.10.2024 року на суму 510 грн., 19.10.2024 року на суму 5851 грн., від 22.10.2024 року на суму 500 грн., від 15.11.2024 року на суму 500 грн., від 15.12.2024 року на суму 3 094 грн., товарних чеків з магазину «Премєр» від 16.09.2024 року на суму 6 255 грн., від 16.11.2024 року на суму 2 940 грн., від 02.10.2024 року на суму 450 грн., від 01.10.2024 року на суму 2 724 грн., від 15.10.2024 року на суму 14 800 грн., від 16.11.2024 року на суму 2 940 грн., від 18.11.2024 року на суму 5 000 грн., від 18.12.2024 року на суму 3 000 грн.; товарних чеків з магазину «Обрій» від 15.09.2024 року на суму 320 грн., від 16.09.2024 року на суму 1 158 грн., від 09.10.2024 року на суму 4 220 грн., від 27.09.2024 року на суму 2 380 грн., товарних чеків з магазину «Плаза» від 08.10.2024 року на суму 530 грн., від 29.10.2024 року на суму 530 грн., від 18.11.2024 року на суму 530 грн.; фіскальних чеків з магазину «Епіцентр» від грудня 2024 року на суму 1 350 грн. та 855 грн.; товарного чеку з магазину «Епіцентр» від 06.09.2024 року на суму 1 649,96 грн.,видаткових накладних з магазину «Епіцентр» від 21.09.2024 року на суму 11 904,52 грн., від 26.09.2024 року на суму 8 140 грн., від 05.10.2024 року на суму 2 912 грн., від 05.10.2024 року на суму 2 023 грн., товарних чеків з магазину «Епіцентр» від 06.10.2024 року на суму 93 грн., від 22.11.2024 року на суму 642,55 грн., від 29.11.2024 року на суму 2 139,30 грн., від 29.11.2024 року на суму 395 грн., від 03.12.2024 року на суму 337 грн., від 20.12.2024 року на суму 281 грн., фіскального чеку з магазину «Лідер» на суму 7 375 грн., накладної з магазину «Сансервіс» від 27.09.2024 року на суму 11 113 грн., товарних чеків з магазину «Теплосвіт» від 13.09.2024 року на суму 9 500 грн., від 19.10.2024 року на суму 35 700 грн., від 09.10.2024 року на суму 3 465 грн., від 10.09.2024 року на суму 4 650 грн., накладних з магазину по вул. Сангушків, 71 від 26.10.2024 року на суму 7 894 грн., та на суму 6 520 грн., накладної з магазину «Дім меблів» від 06.07.2024 року на суму 6 850 грн.; специфікації з магазину «Ясен-12» від 11.11.2024 року на суму 4 565,15 грн.; чеку з магазину «Кібернетика» від 29.06.2024 року на суму 25 366 грн., чеків з магазину «Комфі» від жовтня 2024 року на суму 16 600 грн., від грудня 2024 року на суму 31 103 грн.

-Земельна ділянка кадастровий номер 6810600000:01:011:0644, площею 0,0033 га, яка була зареєстрована 04.09.2024 року на імя ОСОБА_1 , вартістю 22 345,27 грн. згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 3935332928 від 04.09.2024 року в результаті договору купівлі-продажу від 04.09.2024 року.

Заявлене інше майно за зустрічним позовом як спільна сумісна власність подружжя таким не є, з огляду на наступне. Так автомобіль "Volkswagen Golf" , д.н.з. НОМЕР_3 , який зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 05.10.2021 року придбаний нею до шлюбу. В судовому розгляді не знайшли свого підтвердження пояснення ОСОБА_2 про те, що сторони почали проживати як подружжя з 01.09.2020 року, тобто мали спільний бюджет і взаємні права та обов`язки як подружжя, вели спільне господарство. Не свідчить про таке і постанова суду від 15.04.2025 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП в якій зазначено, що « ОСОБА_1 пояснила, що з 2019 року співмешкає із ОСОБА_2 , 06.08.2022 року зареєструвала з ним шлюб та переїхала до нього на постійне проживання за адресою АДРЕСА_1 ». ОСОБА_1 заперечила, що сторони вважали себе подружжям до дня офіційного вступу у шлюб, вважає, що між ними існували романтичні стосунки без сімейних зобов`язань. Стороною відповідача ОСОБА_2 інших належних та допустимих доказів щодо цієї обставини не надано.

Згідно договору дарування від 16.03.2021 року ОСОБА_1 набула від ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку 6810600000:01:011:0567 площею 0,0665 га, Надалі цю земельну було поділено та відчужено ОСОБА_1 для третіх осіб згідно договорів. Оскільки набуте за договором дарування майно є особистою приватною власністю, відповідно отримана шляхом дарування земельна ділянка є особистою приватною власністю ОСОБА_1 . Надалі вказана земельна ділянка була поділена ОСОБА_1 на кілька ділянок, які нею були відчуджені за договорами купівлі-продажу. Кошти отримані від продажу вказаних земельних ділянок є особистою приватною власністю ОСОБА_1 .

Також не є спільною сумісною власністю подружжя і не підлягають поділу кошти у вигляді заробітної плати ОСОБА_1 на загальну суму 904 710 грн.

Загальна вартість майна, яка підлягає поділу судом склала 429 302,75 грн., частка кожного з сторін складає 214 651,37 грн.

Оскільки у користуванні відповідача ОСОБА_2 перебуває автомобіль марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 87 000 грн., будівельні матеріали витрачені на ремонт житлового будинку, який належить на праві особистої власності відповідачу ОСОБА_2 , що розташований в АДРЕСА_1 , меблі та побутова техніка, які також перебувають у користуванні відповідача ОСОБА_2 на загальну суму заявлену позивачем ОСОБА_1 319 954 грн., які судом вирішено виділити із спільного майна подружжя в особисту власність відповідачу ОСОБА_2 за заявленим первісним позовом, з огляду на що вартість цього майна складе 406 954 грн.

За зустрічним позовом ОСОБА_2 суд визнає спільним майном подружжя земельну ділянку кадастровий номер 6810600000:01:011:0644, площею 0,0033 га, яка була зареєстрована 04.09.2024 року на імя ОСОБА_1 , вартістю 22 345,27 грн. та вважає підставним виділити її у особисту власність відповідачки ОСОБА_1 .

Отже, в порядку поділу майна подружжя із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення грошова компенсація вартості майна із врахуванням виділеного їй майна на загальну суму 192 302,63 грн.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги за первісним позовом та зустрічним позов підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 137, 141 ЦПК України з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог до заявлених сторонами слід стягнути із ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 1 923 грн. витрат зі сплати судового збору та стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 219,42 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81,89,137, 141,263-265 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задоволити частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задоволити частково.

Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 автомобіль марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 87 000 грн., будівельні матеріали витрачені на ремонт житлового будинку, який належить на праві особистої власності відповідачу ОСОБА_2 , що розташований в АДРЕСА_1 , меблі та побутову техніку, які перебувають за адресою АДРЕСА_1 ( матрац Print на суму 6850 грн., набір меблів на суму 4063 грн., телевізор Samsung ue43 du710, вартістю 16 499 грн., планшет Oscal Pad 16 8/7699, вартістю 8 688 грн., варильну газову поверхню марки Bosh PNK6B6P40R вартістю 16 600 грн., духову шафу електричну марки Bosh HBJ558YBQ вартістю 16 999 грн., вертикальний відпарювач ручний Grunhelm GHS-1006, вартістю 699 грн., посудомийну машину вбудовану Beko DIS28123 вартістю 12 777 грн.), на загальну суму 319 954 грн.

Виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6810600000:01:011:0644, площею 0,0033 га, вартістю 22 345,27 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 спільного майна подружжя – 192 302,63 грн. ( вартості майна - автомобіля марки Daewoo моделі Nexia, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , будівельних матеріалів, меблів та побутової техніки, які перебувають за адресою м. Славута по вул. Князів Сангушків,71).

У решті вимог позовів – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 1 923 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 219,42 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua