Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №602/856/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/856/26

Провадження № 2/602/577/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2026 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ТІМОШКІНІЙ І.О.

розглянувши в письмовому провадженні у підготовчому судовому засіданні в місті Ланівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами літера А-1 загальною площею 66,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка постійно проживала в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, що належало померлій. Спадкоємцем померлої ОСОБА_3 стала її дочка ОСОБА_2 , яка успадкувала приватизовану земельну ділянку розміром 2,46 га., що розташована на території Бережанської ради Кременецького району Тернопільської області. Проте житловий будинок АДРЕСА_2 відповідач не успадкувала, оскільки вважала, що він має належати позивачу. На вказаний житловий будинок інвентарна справа виготовлялась, однак правовстановлюючі документи не видавались. На даний час власника спірного майна фактично немає.

Позивач є внучкою померлої ОСОБА_3 , її батьки проживали і працювали в м.Ланівці, а в подальшому їздили на заробітки, а тому вона з дитячих років фактично проживала з бабою однією сім`єю, ще за життя ОСОБА_3 висловлювала бажання, щоб належний їй житловий будинок перейшов у власність позивачки. У липні 2011 року позивачка вселилась в житловий будинок по АДРЕСА_1 , вважаючи, що даний будинок належить їй по праву, яке передала їй померла баба. Фактично з липня 2011 року і по даний час позивачка вільно, відкрито та безперешкодно, добросовісно та безперервно володіє вказаним житловим будинком, сплачує комунальні платежі, здійснює ремонти, з вимогами про те, що вона незаконно ним володіє і користується ніхто до неї не звертався, в тому числі і представники громади.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Старцун М.І. в підготовче судове засідання не з`явилися, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі вважає, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив із наступного.

Згідно копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , виготовленого 21 жовтня 2025 року Комунальним підприємством «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації», замовником технічної документації є ОСОБА_1 (а.с.11-18).

Згідно копії довідки № 325, виданої 22.10.2025 року Комунальним підприємством «Лановецьке міське бюро технічної інвентаризації», інвентарна справа на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлялись, правовстановлюючі документи не видавались (а.с.18).

Згідно копії довідки № 3962/10-05, виданої 14.08.2026 року Лановецькою міською радою Кременецького району Тернопільської області, згідно погосподарської книги №7 за 2001-2005 роки (особовий рахунок НОМЕР_1 ) членом домогосподарства записаним першим за адресою АДРЕСА_1 станом на 05.10.2004 року була ОСОБА_3 (а.с.19).

Згідно копії довідки № 3964/10-05, виданої 14.08.2026 року Лановецькою міською радою Кременецького району Тернопільської області, згідно погосподарської книги №4 за 2026-2030 роки (господарський номер 01-206-3) з липня 2011 року по даний час користувачем домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , яка постійно проживає за даною адресою (а.с.19).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 18 жовтня 2004 року Бережанською сільською радою Лановецького району Тернопільської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Бережанка Лановецького району Тернопільської області (а.с.20).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 17 жовтня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.21).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00060394527 від 14 серпня 2026 року, 01 травня 1977 року Виконавчим комітетом Чапаївської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » (а.с.22).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 12 листопада 2020 року Лановецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.20).

Згідно копії дубліката свідоцтва про неповну загальну середню освіту НОМЕР_5 , виданого 25 липня 1994 року, ОСОБА_1 у 1993 році закінчила Бережанську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів (а.с.23).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 вересня 2009 року, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з приватизованої земельної ділянки розміром 2,46 га., що розташована на території бережанської ради Лановецького району Тернопільської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке належало померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ТР № 015317, виданого Лановецькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 20 травня 2003 року на підставі розпорядження голови Лановецької райдержадміністрації від 21 квітня 2003 року №149 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 194 9 (а.с.26).

Згідно копії заяви-приєднання до умов договору про розподіл електричної енергії, розрахункової книжки за спожиту електричну енергію (особовий рахунок) № НОМЕР_6 , виданої 22.06.2011 року, копій квитанцій про оплату послуг за електропостачання, копії акта встановлення /заміни/ технічної перевірки/пломбування (розпломбування)/введення вузла обліку в промислову експлуатацію від 07.03.2023 року, споживачем електроенергії вказана ОСОБА_3 , оплата за електропостачання та обслуговування електроенергією за адресою вказаного споживача здійснювалося з 2011 року по 2026 рік (а.с. 27-33).

Нормами ст. 328 ЦК України, закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння як підставу для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном.

У п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

У постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 3-87гс15 зроблено висновок, що норми статті 334 ЦК України не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Отже, викладене свідчить про те, що позивач з 2011 року добросовісно, відкрито та безперервно володіє вищевказаним житловим будинком, тому у відповідності до ч.1 ст.344 ЦК України набула право власності на нього.

Враховуючи положення статтей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статтей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Оскільки позивач ОСОБА_1 добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти житловим будинком більше десяти років, а відповідач, не вимагає усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження зазначеним майном, то позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 247, 258, 263-265, 352 ЦПК України, ст.ст.15,16, 328, 344, 335 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (мешканки АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до ОСОБА_2 (мешканки АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ) про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами літера А-1 загальною площею 66,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. РАДОСЮК