Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №464/3993/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3993/26

пр.№ 1-кп/464/419/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №62026000000000333 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361-2 КК України,

в с т а н о в и в :

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист інформації в інформаційнотелекомунікаційних системах»: Виток інформації результат дій, внаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї. Доступ до інформації в системі отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі. Інформаційна (автоматизована) система організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Інформаційно-телекомунікаційна система сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Частиною 2 ст.11 Закону України «Про інформацію» передбачено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про інформацію», за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Згідно з ч.2 ст.20 Закону України «Про інформацію», будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Частиною 2 ст.21 Закону України «Про інформацію» визначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначає персональні дані як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Частиною 6 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист інформації в інформаційнокомунікаційних системах» порядок доступу до державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються законодавством. Крім того, ст.11 Закону України «Про захист інформації в інформаційнокомунікаційних системах» передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про захист інформації в системах, несуть відповідальність згідно із законом.

У невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 22 листопада 2024 року, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на несанкціоноване збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства, вчинене повторно.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 22 листопада 2024 року, в мережі Інтернет створив електронний ресурс «Міжнародна агенція приватних розслідувань «МаксимУм»» за електронною адресою «ІНФОРМАЦІЯ_5», у якому розмістив основну інформацію щодо запропонованих ним послуг, зазначив свої контактні відомості, зокрема особистий номер телефону НОМЕР_1 .

Приблизно в серпні 2024 року до ОСОБА_8 за вищевказаним номером НОМЕР_1 , у мобільному додатку месенджері «Viber» звернувся ОСОБА_9 . В ході розмови ОСОБА_8 сказав перетелефонувати за вказаним номером на соціальну мережу «Telegram» для подальшого спілкування, що ОСОБА_9 і зробив.

В подальшому, ОСОБА_8 , діючи умисно та, усвідомлюючи злочинність своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та спеціальну мету на несанкціонований збут відомостей з обмеженим доступом, в ході спілкування, повідомив ОСОБА_9 , що може збути останньому, у тому числі, інформацію щодо перетину кордону України відносно певної особи та інформацію про телефонні з`єднання певного номеру телефону, за відповідну грошову винагороду.

Далі, 30 жовтня 2024 року, діючи під контролем та з відома органу досудового розслідування, перебуваючи на вул.Щекавицька у м.Львові, ОСОБА_9 з свого номера телефону НОМЕР_2 написав у месенджер «Viber» на мобільний номер телефону, який зазначений, як контактний на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_6» та яким користується ОСОБА_8 НОМЕР_1 .

У ході листування, ОСОБА_9 здійснено замовлення у ОСОБА_8 інформацію щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (користується м.н.т. НОМЕР_3 ) щодо наявності судимостей, зв`язків, адміністративні порушення, перетини вказаною особою кордону, трафіки дзвінків телефонних з`єднань.

Також, ОСОБА_8 було обумовлено, що за вказану інформацію потрібно буде здійснити оплату двома частинами, зокрема 50% передоплати у розмірі 31500 гривень та решту - 31500 гривень, після надання повної інформації.

В подальшому обумовлено, що передача грошових коштів буде проведена 04 листопада 2024 року о 21 год. 30 хв. на вул.Антонича,20А у м.Львові. Кошти, у розмірі 31500 грн. потрібно передати третій особі ОСОБА_11 , який користується мобільним номером телефону НОМЕР_4 .

При цьому, ОСОБА_8 у мобільному додатку месенджері «Viber» зі свого номеру НОМЕР_1 відправив ОСОБА_9 на номер НОМЕР_2 файл під назвою «2_5280907180877306697» у форматі «docx» із наявною інформацією відносно ОСОБА_10 , а саме: автомобільний транспорт яким володіє, об`єкт нерухомості з Реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію щодо юридичних та фізичних осіб, які з ним пов`язані, установчі дані (адреса реєстрації, ІПН, серія та номер паспорту громадянина України, серія номер посвідчення водія); місце роботи, згадки щодо адміністративних правопорушень.

Далі, 04 листопада 2024 року приблизно о 21 год. 45 год., знаходячись поряд із будівлею по вул.Антонича, 20А у м.Львові, ОСОБА_9 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 , передав грошові кошти у розмірі 31500 грн. третій особі на ім`я ОСОБА_11

11 листопада 2024 року о 10 год. 22 год. ОСОБА_8 у мобільному додатку месенджері «Viber» зі свого номеру НОМЕР_1 відправив повідомлення ОСОБА_9 на номер НОМЕР_2 з проханням створити електронну поштову скриньку та надати йому логін та пароль від неї, що останній і зробив надав логін « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та відповідний пароль.

13 листопада 2024 року приблизно о 17 год. 20 хв. на надану ОСОБА_9 поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було здійснено вхід із мобільного пристрою «Samsung Galaxy A30s» із місцем заходження пристрою у н.п. Пісочин, Харківської області.

Того ж дня, о 17 год. 34 хв. на вказану поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » надійшов лист від поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » із файлом під назвою «ОСОБА_15», в якому зазначались адреси базових станцій в яких реєструвався мобільний номер ОСОБА_10 ( НОМЕР_5 ), кількість реєстрацій в базових станціях, азимут місцезнаходження вказаного абоненту від базових станцій, ІМЕІ телефонного пристрою в якому використовувалась сім-карта з номером ОСОБА_10 ( НОМЕР_5 ), номери телефонів з якими були з`єднання та їх кількість.

20 листопада 2024 року ОСОБА_8 у мобільному додатку месенджері «Viber» зі свого номеру НОМЕР_1 відправив повідомлення ОСОБА_9 , що останньому необхідно передати решту коштів у розмірі 31500 грн. тій самій третій особі, після чого ОСОБА_8 відправить решту наявної в нього інформації.

Того ж дня, о 19 год. 53 хв. на вказану поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » надійшов лист від поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » із файлом під назвою «2_5327885275462919663» у якому міститься інформація щодо активності абоненту з номером НОМЕР_5 в період з 01 травня по 05 листопада 2024 року.

Крім того, ОСОБА_8 в ході переписки з ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, надав останньому інформацію щодо перетину кордону ОСОБА_10 літом 2024 року, зокрема було зазначено дату перетину, д.н.з. транспортного засобу, на якому здійснено перетин та місце перетину.

Далі, 21 листопада 2024 року приблизно о 20 год. 30 хв., знаходячись поряд із будівлею по вул.Антонича, 20А у м.Львові, ОСОБА_9 , за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 , передав грошові кошти у розмірі 31500 грн. третій особі на ім`я « ОСОБА_12 ».

Крім того, у проміжок часу з 22 листопада по 25 листопада 2024 року за результатами проведеного контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_8 повторно збув ОСОБА_9 інформацію з обмеженим доступом, а саме: інформацію щодо осіб, які разом з ОСОБА_10 разом переринали кордон у вигляді повідомлення у мобільному додатку месенджері «Viber» зі свого номеру НОМЕР_1 на номер ОСОБА_9 за грошову винагороду у розмірі 13000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, дав пояснення, аналогічні пред`явленому обвинуваченню, щиро розкаявся. Просив суд суворо не карати. Пояснив, що усі кошти витратив на ремонт військового автомобіля.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки усіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.361-2 КК України, як несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненому повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочин.

Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, є особою з івалідністю 3 групи та учасником бойових дій, за час проходження служби в ЗСУ позитивно характеризується, неодноразово нагороджений, а саме орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою президента України «За оборону України», почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест», відзнакою міністра оборони України Хрест Доблесті, на обліках у психо-наркологічному диспансерах не перебуває, працює помічником начальника відділу внутрішньої безпеки ТОВ «Галицька здоба», розлучений, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає визнання вини та щире каяття обвинуваченого, крім того, зобов`язався задонатити для свої побратимів на їх військові потреби впродовж 30 хв.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченого і попередження нових злочинів може бути міра покарання в межах санкцій статті, за якою ОСОБА_8 обвинувачується.

Разом з тим, враховуючи вищенаведене та обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за можливе, що останнього доцільно на підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. Відтак, з ОСОБА_8 на користь держави необхідно стягнути витрати на залучення експертів в сумі 41220 грн. 90 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.361-2 КК України, та призначити йому покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання та встановити іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави витрати на залучення експертів в сумі 41220 грн. 90 коп.

Арешти, накладені ухвалами Печерського районного суду м.Києва від 14 жовтня 2025 року - скасувати.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ ОСОБА_14