Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №464/4890/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №464/4890/26

Суддя: Бойко О. М.

Справа № 464/4890/26

пр.№ 2-о/464/220/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої - судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Константинова С.С.

за участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті, -

в с т а н о в и в :

заявник ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянина України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в районі населеного пункту Рівне Донецької області.

В обгрунтування вимог заяви покликається на те, що ОСОБА_3 , який є його батьком, був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . 25 квітня 2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №119 від 25.04.2025 ОСОБА_3 призначено на посаду гранатометника десантно штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , де він проходив військову службу до 15.11.2025 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , зник безвісти під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Рівне, Донецької області, внаслідок влучання ворожого FPV-дрону. Разом з тим, на російському телеграм-каналі «chub_detection» було виявлено фотографії тіла загиблого, на яких зображено тіло його батька ОСОБА_3 . Він опізнав по цій фотографії свого батька за сукупністю характерних ознак, а саме: рисами обличчя, формою голови, тілобудовою, відсутністю одного зуба на верхній щелепі, а також за чорним наручним годинником, який раніше був подарований батькові ним. Крім того, у зазначеному телеграм-каналі як місце знаходження тіла було зазначено населений пункт - Рівне Донецької області, тобто там де востаннє перебував ОСОБА_3 . В зв`язку із вищезазначенитми обставинами, просить заяву задоволити та встановити факт смерті.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1. надала пояснення аналогічні змісту заяви, просить заяву задоволити.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника заявника, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №119 від 25.04.2025 ОСОБА_3 призначено на посаду гранатометника десантно штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_3 визнано таким, що зник безвісти за особливих обсавин внаслідок дій з боку противника в районі введення бойових дій 15.11.2025 під час участі у бойових діях під час виконання обов`язків військовї служби із захисту Батьківщини.

На підтвердження вимог заяви заявником надано копію фотосвітлин з російського телеграм-каналу «chub_detection» на якій, зображено тіло людини, яка за твердженням заявника опізнана ним як його батько ОСОБА_3 .

Відповідно до письмових пояснень лейтенанта ОСОБА_4 матрос ОСОБА_3 , ймовірно загинув, оскільки отримав серйозне поранення і був засипаний уламками від будівлі. Такі ж аналогічні письмові пояснення були надані старшим лейтенантом ОСОБА_5 .

Згідно виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави - агресора, інформація про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Як вбачається з матеріалів заяви, обставиною, яка дає підстави стверджувати, що старший солдат ОСОБА_3 зник безвісти за особливих обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв?язку з воєнними діями, збройним конфліктом є письмові пояснення молодшого лейтенанта ОСОБА_4 та старшого лейтенанта ОСОБА_5 , які зазначають що матрос ОСОБА_3 отримав сильні поранення, був засипаний уламками та ймовірно загинув, а також фотосвітлини на яких ймовірно зображено тіло останнього.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: - встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); - встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); - встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); - визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України). Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.

Відповідно до ст.317 ЦПК України судом може бути встановлено факт смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).

Таким чином, заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

При цьому, слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи можливе лише тоді, якщо суд на підставі беззаперечних доказів встановить обставини, які достовірно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 Цивільного кодексу України, статей 305, 306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи.

Із змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 просить суд встановити факт смерті його батька ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Рівне Донецької області під час виконання ним обов`язків військової служби, з метою забезпечення державної реєстрації смерті батька в органах РАЦС, оскільки від цього залежить виникнення його особистих та майнових права.

Як на фактичні підстави звернення до суду заявник посилається на те, що його батько загинув під час бойових дій, що підтверджується показаннями молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , який перебував в той день на бойовому чергуванні на КСП ДШР БМП 1 та володів інформацією щодо обстановки, яка склалася під час виконання бойового завдання; показаннями старшого лейтенанта ОСОБА_5 , який перебував в той день на бойовому чергуванні на КСП ДШР БМП 1 та володів інформацією щодо обстановки, яка склалася під час виконання бойового завдання; копією Наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій матроса ОСОБА_3 " №2805 від 15.11.2025 ; копією витягу із єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом відкриття кримінального провадження за №12025141410000928 з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу України; Витягом з інформаційної системи з питання поводження з військовополоненими № 2026-22-1900 від 18.06.2026, Випискою з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, які виключають припущення щодо його перебування ОСОБА_3 у полоні та підтверджують факт його загибелі під час виконання бойового завдання; фотографіями загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщеному на російському телеграмі каналі.

Однак, вказані докази достовірно та беззаперечно підтверджують те, що військовосліжбовець ОСОБА_3 під час виконання обов`язків військової служби та захисту Батьківщини, ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 10 години 09 хвилин в в районі населеного пункту Рівне Донецької області, зник безвісти за обставин, що загрожували його життю, які можуть давати підставу припускати його смерть.

Щодо копії фотографії тіла особи, як було розміщеному на російському телеграмі каналі то така не є належним та достатнім доказом факту смерті, оскільки неможливо встановити автентичність такого зображення, з огляду на джерело, яке його поширило (російські соцмережі) та можливість редагування зображення.

Таким чином, вказані фактичні дані у своїй сукупності не свідчать беззаперечно про смерть ОСОБА_3 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення про його смерть за обставин, що підтверджені цими доказами.

З огляду на це підстави для задоволення заяви про встановлення факту смерті військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_3 на даний час відсутні, а тому заява задоволенню не підлягає.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявника вірогідного припущення про смерть батька ОСОБА_3 , заявник не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про оголошення останнього судом померлим на підставі частини другої статті 46 Цивільного кодексу України.

Керуючись статтями 10, 13, 81 - 89, 263 - 265, 268, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

в задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа: Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Головуюча:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua