Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №450/3600/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3600/26 Провадження № 2/450/2848/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 269655 грн. 71 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 100000 грн. моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я і знищенням транспортного засобу.

Мотивував позовні вимоги тим, що 11.10.2024 року о 08 год. 15 хв. на 11 км + 95 м. автодороги сполученням «Львів-Самбір» у напрямку м. Самбір, неподалік с. Підгайці, Львівського р-ну, Львівської обл., відбулась ДТП за участі автомобіля марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 під його керуванням та транспортного засобу марки «BMW» моделі «320» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.05.2026 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Повідомив, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «BMW» моделі «320» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 не була застрахована на момент дорожьо-транспортної пригоди. Він є власником автомобіля марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 . 11.04.2025 року він звернувся до судового експерта Холодцова Д.В. з метою проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи. Згідно висновку експерта № 22745 від 22.04.2025 року, за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, ринкова вартість автомобіля марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП (до ДТП 11.10.2024 року), становить 312655 грн. 71 коп. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 1392809 грн. 37 коп. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 11.10.2024 року, становить 520704 грн. 57 коп. Вартість транспортного засобу марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 11.10.2024 року, (в пошкодженому стані), визначена як ліквідаційна вартість, що склала 43000 грн. Розмір матеріального збитку (завданої шкоди), пов?язаної з пошкодженням автомобіля марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , визначену як різниця вартості транспортного засобу до та після ДТП 11.10.2024 року, становить 269655 грн. 71 коп. Таким чином, транспортний засіб марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 вважається знищеним, а тому з ОСОБА_2 на його користь підлягає стягненню 269655 грн. 71 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка розрахована (ринкова вартість згаданого вище автомобіля, без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП 11.10.2024 року, що становить 312655 грн. 71 коп. - утилізаційна вартість автомобіля, яка складає 43000 грн.). Крім цього, вказав, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано моральної шкоди, що пов`язана із отриманням середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які виразились у фізичних стражданнях, інтенсивному больовому синдромі, тривалим лікуванням, обмеженням самостійного пересування та виконання повсякденних побутових обов`язків, знищенням автомобіля, який був єдиним транспортним засобом у сім`ї, що створило додаткові труднощі в організації побуту та пересуванні, а також спричинило постійне відчуття дискомфорту, безпорадності і залежності від сторонньої допомоги, почутті страху перед автомобілями та дорожнім рухом, істотним затягуванням розгляду кримінального провадження у суді з вини ОСОБА_2 , а також байдужим ставленням останнього до наслідків власних протиправних дій, небажання належним чином компенсувати завдану шкоду та відновити порушені права потерпілої особи. З огляду на викладене вище, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 10300 грн. витрат на проведення експертизи, стягнути з відповідача на його користь. Крім цього, повідомив, що докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані у встановлений законом строк. До позовної заяви долучив заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 09.07.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 09.07.2026 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачу ОСОБА_2 , в межах ціни позову 369655 грн. 71 коп.

21.07.2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, згідно мотивів якого повідомив, що позовні вимоги він не визнає та вважає такі безпідставними. Вказав, що розмір компенсації заподіяним стражданням є необґрунтованим, завищеним і не підтверджений належними та допустимими доказами з огляду на те, що не було проведено судової психологічної експертизи для встановлення психологічного стану особи, наявності чи відсутності у неї переживань, страждань, особливостей сприйняття певної події, а також не надано довідки психолога. З огляду на викладене, вважає справедливим та виваженим розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.05.2026 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком 2 (два) роки. Згідно ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування обраного основного покарання з випробуванням з наданням іспитового строку 1 (один) рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Як вбачається із згаданого вище вироку, 11.10.2024 року о 08 год. 15 хв. ОСОБА_2 , керуючи технічно-справним транспортним засобом марки «BMW» моделі «320» номерний знак НОМЕР_2 і рухаючись ним на 11 км + 95 м. автодороги сполученням «Львів-Самбір» у напрямку м. Самбір, неподалік с. Підгайці, Львівського р-ну, Львівської обл., порушив вимоги Р.1 п.1.10, Р.2 п.2.3 п.п. б, д, Р.11, Р.12 п.12.1, п.12.6 п.п. ґ, п.12.9 п.п. б Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, на прямій ділянці дороги розпочав здійснювати маневр обгону попутного автомобіля і виїхавши на смугу зустрічного руху здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався прямолінійно у напрямку до м. Львова. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В силу вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на вказане, винуватість відповідача у ДТП, внаслідок якої позивачу завдано майнову шкоду, доведена вищенаведеними доказами. Відтак, саме відповідач несе майнову відповідальність за завдану шкоду.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В силу вимог ч. 1 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 30.09.2020 року, автомобіль марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований на праві власності за позивачем ОСОБА_1 .

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 21.10.2023 року, автомобіль марки «BMW» моделі «320» номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований на праві власності за відповідачем ОСОБА_2 .

Із витягу з сайту перевірки чинності полісу внутрішнього страхування МТСБУ вбачається, що станом на 11.10.2024 року у транспортного засобу марки «BMW» моделі «320» номерний знак НОМЕР_2 був відсутній чинний поліс страхування.

11.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Холодцов Д.В. для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Згідно висновку експерта № 22745 від 22.04.2025 року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, складеного та підготовленого для подання до суду згідно ч. 5 ст. 106 ЦПК України судовим експертом Холодцовим Д.В., який обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, ринкова вартість автомобіля марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП (до ДТП 11.10.2024 року), становить 312655 грн. 71 коп. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 1392809 грн. 37 коп. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 11.10.2024 року, становить 520704 грн. 57 коп. Вартість транспортного засобу марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 11.10.2024 року, (в пошкодженому стані), визначена як ліквідаційна вартість, що склала 43000 грн. Розмір матеріального збитку (завданої шкоди), пов?язаної з пошкодженням автомобіля марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 , визначену як різниця вартості транспортного засобу до та після ДТП 11.10.2024 року, становить 269655 грн. 71 коп.

Даний висновок експерта складено у повній відповідності до чинного законодавства України щодо проведення судових експертиз, а відтак, суд, при визначенні сум страхового відшкодування покладатиметься на такий.

Таким чином, транспортний засіб марки «BMW» моделі «120d» номерний знак НОМЕР_1 вважається знищеним.

За ч.ч. 1, 2 ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зі змісту ст. 22 ЦК України вбачається, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За вказаних вище обставин, матеріальна шкода, що завдана позивачу ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 269655 грн. 71 коп., яка розрахована (ринкова вартість згаданого вище автомобіля, без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП 11.10.2024 року, що становить 312655 грн. 71 коп. - утилізаційна вартість автомобіля, яка складає 43000 грн.), що підлягатиме стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Із висновку експерта № 265/2024 від 19.11.2024 року вбачається, що позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме травму лівої нижньої кінцівки у виді закритого перелому латеральної кісточки з допустимим стоянням кісткових фрагментів.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Між тим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 8 постанови від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

В п. 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Зі змісту п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначається, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15.12.2020 р. у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2025 року у справі № 624/946/23 дійшов до висновку, що грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи й доведеності позову.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96).

Як встановлено судом, внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 ПДР України позивачу завдано моральної шкоди, що пов`язана із отриманням середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які виразились у фізичних стражданнях, інтенсивному больовому синдромі, тривалим лікуванням, обмеженням самостійного пересування та виконання повсякденних побутових обов`язків, знищенням автомобіля, що створило додаткові труднощі в організації побуту та пересуванні, а також спричинило постійне відчуття дискомфорту, безпорадності і залежності від сторонньої допомоги, почутті страху перед автомобілями та дорожнім рухом, тривалому стресі внаслідок кримінального провадження.

Покликання відповідача на те, що до матеріалів цивільної справи не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження понесення позивачем ОСОБА_1 моральних страждань є помилковим та спростовується викладеним вище.

Разом з тим, визначаючи розмір такої компенсації, суд враховує, що компенсація моральної шкоди має на меті забезпечення розумного задоволення потреб потерпілого та не повинна призводити до його безпідставного збагачення.

З урахуванням наведеного, характеру правопорушення, ступеня вини відповідача, характеру та тривалості моральних страждань позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у сумі 100000 грн є завищеним та таким, що не відповідає принципам розумності і справедливості.

На переконання суду, справедливою та достатньою компенсацією моральної шкоди, завданої позивачу протиправними діями відповідача, є грошова сума у розмірі 50000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими позивач мотивував позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 269655 грн. 71 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 50000 грн. моральної шкоди.

За ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із договору про надання експертних послуг № 22745 від 11.04.2025 року, акту наданих послуг № 22745 від 22.04.2025 року та платіжної інструкції № @2PL598028 від 11.04.2025 року вбачається, що позивачем понесено 10300 грн. судових витрат у зв`язку із проведенням судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Відтак, на користь позивача позивача ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 10300 грн. судових витрат, пов`язаних із виготовленням висновкусудового експерта № 22745 від 22.04.2025 року.

В силу вимог ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 3 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 1167, 1168, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 14, 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 269655 грн. 71 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн. моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10300 грн. судових витрат, пов`язаних із виготовленням висновкусудового експерта № 22745 від 22.04.2025 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.