Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №438/1731/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1731/26

Провадження № 1-кп/438/133/2026

В И Р О К

іменем України

30 вересня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42026142190000084 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 вересня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Турильче, Борщівського району, Тернопільської області, громадянин України, непрацевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утримані неповнолітніх дітей не має, не депутата, не адвоката, не військовозобов`язаного, раніше не судимого , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

встановив:

До Бориславського міського суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42026142190000084 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 вересня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, разом ізклопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28 вересня 2026 року за клопотанням прокурора вказаний обвинувальний акт призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.

Суд, перевіривши обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження, встановив, що 22 вересня 2026 року, близько 09:30 ОСОБА_3 , перебуваючи на загальному коридорі другого поверху будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків вступив у словесну суперечку із своїм сусідом ОСОБА_4 , у ході якої вирішив умисно заподіяти йому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров`ю іншій особі, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 , який стояв навпроти нього та кулаками обидвох рук наніс йому три удари в ділянку голови.

Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та перебуваючи у кухонній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , де продовжувався виниклий між ними конфлікт, ОСОБА_3 , наніс один удар сковорідкою в ділянку голови та правої руки ОСОБА_4 , у результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді трьох забійних поверхневих ран з локалізацією на чолі справа, в ділянках четвертого та п`ятого пальців правої китиці, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

З обвинувального акта та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченим частиною 1 статті 394 КПК України, і у присутності захисника ОСОБА_5 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта відносно нього у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_4 також подав заяву про те, що не заперечуєь проти спрощеного порядку розгляду, згодний із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного кримінального правопорушення та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Частиною 2 статті 382 КПК України передбачено, що вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їх сукупності, обмежившись у відповідності до вимог частини 2 статті 382 КПК України зазначенням у вироку встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю.

Згідно зі статтею 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 , до вчиненого; дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, не працює, відомостей про наявність інвалідності матеріали справи не містять, раніше не судимий, має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах, встановленої частиною 1 стаття 125 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень, що на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 374, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ: сковорідку, передану на зберігання до камери збереження речових доказів ВП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області після набрання вироком законної сили – повернути потерпілому – ОСОБА_4 .

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6