Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №333/8977/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8977/26

Провадження №2/333/6259/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2026 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі за текстом ТОВ «ФК «Ейс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 841863314 на суму 3 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн., проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 5 200, 00 грн.

28.11.2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №126 від 23.03.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 7 від 28.10.2021 року до вищевказаного договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №05/06/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 05.06.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 719,50 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № б/н від 05.06.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Як зазначає позивач, укладення договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними.

При цьому, право вимоги за кредитним договором було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому позивачу на підставі реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.

Також зазначає, що умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, умовам договору факторингу передбачалось, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного реєстру права вимоги, а не з дати укладення договору факторингу. Витяги з реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги за кредитним договором до позивача.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Позивач посилається на те, що загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 15 719,50 грн., яка складається з наступного: 5 200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 519, 50 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами, пов`язаними зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано в АТ «Універсал Банк» наступну інформацію: чи емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжна картка: 4441-11XX-XXXX-7364 та інформацію про зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 06.02.2021 до 11.02.2021 в сумі 900,00 грн.; емітент карти - АТ «Універсал Банк»; • зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 22.01.2021 до 27.01.2021 в сумі 1300,00 грн.; емітент карти - АТ «Універсал Банк»; • зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 21.01.2021 до 26.01.2021 в сумі 3000,00 грн.; емітент карти - АТ «Універсал Банк»; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

10.09.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача – адвоката Пузіна Д.М. надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначені заперечення на позовну заяву. Сторона відповідача зазначає, що не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування зобов`язання, з яких можливо встановити правдивість укладеного договору, а саме не доведено, що відповідач був ознайомлений саме з редакцією договору, яка міститься в матеріалах справи. Також зазначає, що надана банком відповідь про те, що на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_3 відповідача були зараховані всі платежі, зазначені в запиті, підтверджує лише факт надходження сум на певний рахунок у відповідні періоди, однак не встановлює походження цих коштів саме від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», не ідентифікує платника кожного надходження, не містить номера платіжної інструкції первісного кредитодавця і не підтверджує призначення платежу як видачу кредиту за договором № 841863314. Окрім того сторона відповідача вважає, що належно доведена сума до стягнення становить 0,00 грн., оскільки позивач не довів оригіналами документів всі необхідні юридичні факти – укладення та незмінюваність конкретної електронної редакції договору, фактичне надання кожної частини кредиту, правильність зарахування платежів, законність нарахування процентів і безперервний перехід права вимоги через три факторингові ланки. Також вважає, що вимога про стягнення 7 000 грн. витрат на правову допомогу є необґрунтованою, оскільки їх розмір є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаної роботи. В задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

Разом з відзивом представником відповідача було надіслано клопотання про витребування доказів, а саме оригіналу договору № 841863314 від 21.01.2021 з усіма додатками та первинними технічними даними акцепту; оригіналу договору, чинного у січні–лютому 2021 року, з надавачем платіжних послуг, через якого здійснювалися перекази кредитних коштів за договором № 841863314; оригінали платіжних інструкцій про переказ 3 000,00 грн. від 21.01.2021, 1 300,00 грн. від 22.01.2021 та 900,00 грн від 06.02.2021 на реквізити, зазначені як реквізити відповідача; оригінали договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 з усіма додатковими угодами, Реєстру прав вимоги № 126 від 23.03.2021, акта звірки та протоколу узгодження предмета факторингової операції, а також документи, що підтверджують передачу кредитної документації щодо ОСОБА_1 ; оригінали договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 з додатковими угодами, Реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021, платіжного документа про фінансування та акта/документів приймання-передачі кредитної документації; оригінали договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025, повного Реєстру боржників у частині, що дає змогу ідентифікувати вимогу до відповідача, акта приймання-передачі Реєстру, платіжного документа про фінансування та акта передачі кредитної справи та первинний деталізований розрахунок заборгованості за весь період із зазначенням на кожну дату: залишку тіла, бази нарахування, ставки, кількості днів, суми процентів, кожного платежу та черговості його зарахування.

14.09.2026 року представником позивача через підсистему «Електронний суд» було надіслано заперечення на клопотання про витребування доказів відповідно до яких остання просила залишити його без задоволення посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Суд, ознайомившись з мотивами клопотанням, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання про витребування доказів у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

15.09.2026 від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - адвоката Сахарової О.І. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач зайшовши на сайт товариства виконавши певні дії залишив заявку на оформлення кредиту, яка була погоджена товариством та обмінявшись електронними повідомленнями з товариством останні уклали кредитний договір № 841863314 в електронній формі, який згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеному у письмовій формі та підтверджує виникнення зобов`язань щодо повернення кредитних коштів. Підписавши вказаний договір електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора відповідач погодився з всіма його істотними умовами, отримав свій примірник електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з ним на сайті товариства в особистому кабінеті. Позицію сторони відповідача щодо недоведеності укладеного кредитного договору представник позивача вважає неаргументованою та невмотивованою, а також зазначає, що кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» є оригіналом такого документа. Відповідачу на його банківський рахунок відповідно до умов укладеного договору були перераховані кредитні кошти на загальну суму 5200, 00 грн., а добровільна сплата відповідачем сум на погашення кредиту тільки підтверджує отримання ним вказаних коштів та укладення кредитного договору. Також позивач зазначив, що відсотки за вказаним кредитним договором були нараховані вірно, а на підтвердження перерахунку грошових коштів на картковий рахунок відповідача були надані довідки кредитодавця в яких визначено, що кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції. Також пояснив, що заборгованість по відсоткам складається з: заборгованості про стягнення відсотків за користування кредиту в межах строку дії договору (відповідно до ст. 1048 ЦУК України) та заборгованості по відсоткам після спливу строку кредитування, тобто відсотки за неправомірне користування чужими коштами (відповідно до ст. 625 ЦК України) та у позивача наявні всі правові підстави для їх стягнення. Крім того, представник позивач вказує, що позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, оскільки Реєстри боржників можуть бути укладені в будь-який момент чинності договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з реєстрів. У зв`язку з вищевикладеним представник повивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, в прохальній частині позову просила суд розглядати справу за відсутності позивача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Представник відповідача – адвокат Пузін Д.М. надіслав суду заяву в якій просив провести судовий розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, заперечення сторони відповідача, додаткові пояснення позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 21.01.2021 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання коштів у розмірі 3 000,00 грн.; строк кредитування – 30 днів; дата укладення договору 21.01.2021; договір № 841863314; номер картки 4441-11XX-XXXX-7364. З поміж іншого відповідач зазначає свої персональні дані, дані паспорту, електронну адресу, адресу проживання та реєстрації.

21.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 841863314 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, на суму 3 000,00 грн., який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису персональним одноразовим ідентифікатором MNV6V4K7.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору вбачається, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 3 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі – «Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем у позові сума наданого кредиту відповідачу була збільшена до 5 200, 00 грн.(22.01.2021 на суму 1 300, 00 грн.; 06.02.2021 на суму 900, 00 грн.)

На підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів, згідно договору № 841863314 від 21.01.2021 у розмірі 5 200,00 грн., стороною позивача надано довідки з яких вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції на платіжну картку отримувача ОСОБА_1 21.01.2021 року суму у розмірі 3 000,00 грн.; 22.01.2021 року - 1300,00 грн. та 06.02.2021 року - 900,00 грн.

Крім того, відповідно до витребуваної інформації з АТ «Універсал Банк» встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 та на картковий рахунок вказаної картки були перераховані всі вищезазначені платежі вказані також і у запиті.

Відповідно до п. 1.3.Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування Позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 шістсот двадцять цілих п`ять десятих процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

- 1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, Позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» Кредитодавця (далі – «Програма»), які розміщені на Сайті Кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього Договору Позичальнику присвоєний 0 Рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору;

- 1.4.3. у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Сторінка 4 із 8 Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Згідно з п. 4.3.Договору передбачено, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з розрахунком заборгованості, виготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 23.03.2021 року, заборгованість за договором № 841863314 від 21.01.2021 року складає 8782, 70 грн., з яких: 5 200,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 3582,70 грн. – заборгованість по процентам.

Також судом встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 року викладено текст договору факторингу у новій редакції. Відповідно до п.2.1 Договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта на умовах, визначених цим договором. Згідно з договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та Реєстром боржників № 126 від 23.03.2021 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №841863314.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» за кредитним договором № 841863314 сума боргу складає 15 719,50 грн., з яких: 5 200,00 грн. – сума заборгованості по основному боргу; 10 519,50 грн. – сума заборгованості по відсоткам.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило на користь «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 841863314.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до договору факторингу №05/0820-01, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 719,50 грн., з яких 5 200,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 10 512, 50 грн. - заборгованість по процентам.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №05/06/25-Е, відповідно до якого «ФК «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 841863314.

Згідно реєстру боржників б/н від 05.06.2025 року за договором факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 від «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 719,50 грн., з яких: 5 200,00 грн. – сума заборгованості по основному боргу; 10 519,50 грн. – сума заборгованості по відсоткам.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитом складає 15 719,50 грн., яка складається з: 5 200,00 грн. – прострочена заборгованість за сумую кредиту; 10 519,50 грн. – прострочена заборгованість за процентами.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Спірний договір № 841863314 від 21.01.2021 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останньому грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах.

Зі змісту та форм Договорів факторингу судом не встановлено обставин, які би свідчили про їх нікчемність. Доказів того, що вказані Договори визнані судом недійсними, матеріали справи не містять.

Отже, до ТОВ «ФК «Ейс» відповідно до укладених договорів правомірно перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 841863314 від 21.01.2021.

Посилання сторони відповідача на відсутність належних доказів на підтвердження існування зобов`язання спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема електронним кредитним договором № 841863314 від 21.01.2021, який укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, що прирівнюється до власноручного підпису. Копією паспорту споживчого кредиту до Договору № 841863314 від 21.01.2021.

Доводи відповідача щодо відсутності доказів отримання кредитних коштів також не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи містять докази про переказ та зарахування грошових коштів у розмірі 5 200,00 грн. на банківську картку, реквізити якої були зазначені самим відповідачем при укладенні кредитного договору, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань. Доказів на спростування вказаних фактів стороною відповідач суду не надано.

Натомість судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем. Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставини щодо укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 841863314 від 21.01.2021 та належне виконання первісним кредитором свого зобов`язання, а саме надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов договору.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 200, 00 грн. необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань, не повернуто отримані у кредит грошові кошти.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 10 519, 50 грн. суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом раніше, на підставі пункту 1.2 Договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі – «Дисконтний період»).

Крім того, сторонами було погоджено у п. 1.3 Договору, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п.п. 95-108 щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Натомість, матеріали справи не містять доказів продовження строку дії укладеного договору (продовження дисконтного періоду) після закінчення дисконтного періоду 21.02.2021 року, відсутні докази сплати відповідачем нарахованих процентів в цей період та вчинення ним дій в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця щодо активації функції продовження строку дисконтного періоду.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період з 22.02.2021 року по 20.05.2021 року, тобто поза межами строку кредитування.

Відповідно до розрахунку заборгованості виготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 841863314 від 21.01.2021, у період з 21.01.2021 по 21.02.2021 нараховано проценти за користування кредитом в сумі 2 385, 10 грн. Крім того з вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем було сплачено грошові кошти у сумі 2510,00 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості, які були зараховані кредитодавцем в суму сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим суд вважає за доцільно вказану суму зарахувати в рахунок погашення заборгованості по сплаті за проценти за користування кредитом та стягнути з відповідача суму заборгованості по процентам у розмірі 124,90 грн. (2 385,10 грн. – 2 510,00 грн.)

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 5 324, 90 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом з 22.02.2021 року по 20.05.2021 року, суд відмовляє, оскільки їх нарахування здійснено поза межами строку кредитування і позивачем не заявлено вимогу про стягнення відсотків з відповідача як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 15 719, 50 грн. задоволено вимоги на суму 5 324, 90 грн., тобто на 33, 87%, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 901 грн. 75 коп.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною четвертою ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копії: Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери», додатковою угодою № 25771020597 від 19.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 року, в якому зазначено детальний опис наданих послуг в даній справі та їх вартість, яка становить 7 000,00 грн., копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2 370, 90 грн. (7 000, 00 грн. х 33,87%).

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263–265, 272 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінсова компанія «Ейс», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ-42986956, адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, заборгованість за кредитним договором № 841863314 від 21.01.2021 у розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 90 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінсова компанія «Ейс», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ-42986956, адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, судовий збір в сумі 901 (дев`ятсот одна) грн. 75 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 370 (дві тисячі триста сімдесят) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 28.09.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська