Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №299/4028/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №299/4028/26

Суддя: Трагнюк В. Р.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4028/26

Номер провадження 2/299/1982/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за запаовітом, третя особа: Виноградівська державна нотаріальна контора,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за запаовітом, третя особа: Виноградівська державна нотаріальна контора.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мала Копаня Берегівського району помер (батько позивача) ОСОБА_2 .

На момент смерті ОСОБА_2 проживав і був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , загальною площею 56,9 кв.м., в тому числі житлова 33,4 кв.м.

ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишив заповіт, від 20 квітня 2012 року яким все своє майно заповів своїй дочці (позивачу) ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що належним чином оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок не може у зв`язку із смертю ОСОБА_2 правовстановлюючі документи на житловий будинок (свідоцтво про право власності заповітом від 20.04.2012 року немає можливим, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Сторони по справі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов просить задоволити (а.с.30).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову не заперечив (а.с.31).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мала Копаня, Берегівського району помер (батько позивача) ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.02.2025 року.

На момент смерті ОСОБА_2 проживав і був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою старости за №20.6-07/26 від 17.02.2025 року.

Також згідно довідки №20.6-07/27 від 17.02.2025 на момент смерті ОСОБА_2 фактично проживав з дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент смерті позивач проживала з батьком відповідно прийняла спадщину.

ОСОБА_2 є рідним батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15 травня 1967 року на « ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 », в графі «Батько» вказано « ОСОБА_2 », а у графі «Мати» вказано — « ОСОБА_4 ».

Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 14.05.1970 року, згідно якого « ОСОБА_5 » і « ОСОБА_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 одружились.

Після смерті (батька позивача) ОСОБА_2 на майно, що належало йому відкрилася спадщина, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , загальною площею 56,9 кв.м., в тому числі житлова 33,4 кв.м.

ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишив заповіт від 20 квітня 2012 року посвідчений секретарем виконкому Малокопанської сільської ради Берегівського району Закарпатської області Лукей Галиною Василівною, згідно якого: «все моє майно, де б воно не перебувало і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті мені і на що я законом матиму право, заповідаю своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Згідно з довідкою №501 від 25 липня 2026 року, виданою КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації», - «житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане Виноградівською районною державною адміністрацією.

Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права для одержання в нотар за на спадщину судовому розгляду не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Для оформлення спадкових прав на будинок позивач зверталася до Виноградівської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ОСОБА_6 , однак відповідно до письмової відповіді за №137/01-16 від 17.06.2026 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Підставою такої відмови вказано відсутність правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.

Таким чином, через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності за заповітом у нотаріальному порядку.

За змістом ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, садкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином позивач є такою, що прийняла спадщину яка відкрилася після смерті спадкодавця і така прийняла право на майно зазначене у заповіті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із правилами, встановленими Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 4.15, 4.18), для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту у обраний позивачем спосіб передбачений законом.

Отже, розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог та на підставі наявних доказів, суд приймає рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 200, 211, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканкою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею житлового будинку 56,9 м.кв., в тому числі житловою 33,4 м.кв.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 30.09.2026 року.

ГоловуючийТрагнюк В. Р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua