Вирок від 22 вересня 2026 р. у справі №523/17071/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/17071/26

Провадження №1-кп/523/1856/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури

у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3

за участю обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду міста Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12026162490001201 від 13.07.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця номеру обслуги 3 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 3 роти морської піхоти НОМЕР_1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «матрос»; раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 31.12.2025 року Пересипським районним судом міста Одеси за ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

Зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 .

Фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_2

у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -

Встановив:

09.07.2026 року приблизно о 21:30 годині, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, продовженого Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» за №133/2022 від 14.03.2022р., №259/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 7.11.2022р., №58/2023 від 6.02.2023р., №254 від 1.05.2023р., №451 від 26.07.2023р., №734 від 6.11.2023р., №49 від 5.02.2024р., №271/2024 від 6.05.2024р., №469/2024 від 23.07.2024р., №740/2024 від 28.10.2024р., №26/2025 від 14.01.2025 року, №235/2025 від 15.04.2025 року; №478/2025 від 14.07.2025 року, №793/2025 від 20.10.2025 року, №40/2026 від12.01.2026р., Законами України №2119-ІХ від 15.03.2022р., №2212-ІХ від 21.04.2022р., №2263-ІХ від 22.05.2022р., №2500-IX від 15.08.2022р., №2738-IX від 16.11.2022р., №2915-IX від 7.02.2023р., №3057-IX від 2.05.2023р., №3275-IX від 27.07.2023р., №3429-IX від 8.11.2023р., №3429-IX від 8.11.2023р., №3564-IX від 6.02.2024р., №3684-IX від 8.05.2024р., №3891-IX від 23.07.2024р., №4024-ІХ від 29.10.2024р., №4220-IX від 15.01.2025р., №4356-ІХ від 16.04.2025р., №4524-ІХ від 15.07.2025р., №4643-ІХ від 21.10.2025р., №4757-IX від 14.01.2026р., останній раз Законом України №4857-ІХ від 28.04.2026р, набувши з 13.12.2025 року статусу військовослужбовця за призивом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді стрільця номеру обслуги 3 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 3 роти морської піхоти НОМЕР_1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «матрос», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 12, 14, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, знаходячись біля під`їзду будинку№28, розташованому по вул. Академіка Сахарова у м. Одеса, діючи навмисно, повторно, маючи корисливий намір направлений на заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, скориставшись сприятливими умовами, що в ході сутички з раніше незнайомим йому ОСОБА_6 , останній не помітив, як випав належний йому мобільний телефон марки «ZTE NubiaGamingNeo» серійний номер: НОМЕР_3 , імей1: НОМЕР_4 , імей2: НОМЕР_5 вартістю 6900 гривень, ОСОБА_4 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав вищезазначений мобільний телефон, піднявши його з землі, після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми протиправними діями спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 6900 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що на початку липня 2026 року, точну дату не пам`ятає, приблизно о пів на десяту вечора повертався з роботи додому, навпроти парадної будинку АДРЕСА_3 , де він мешкає, побачив хлопця, підійшовши до нього попросив цигарку, але потерпілий відмовив, слово за слово, між ними виникла сутичка, в ході штовханини на землю випав мобільний телефон «ZTE», належний ОСОБА_6 , що залишилося непоміченим для потерпілого, коли хлопець пішов з двору, він підняв мобільний телефон, залишив собі для особистого користування. На наступний день до нього прийшли працівники поліції.

Вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, що скоїв крадіжку у період дії оголошеного воєнного стану, дав покази, які співпадають з пред`явленим обвинуваченням, не оспорюючи кваліфікацію дій, підтвердивши, що викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності, висловлюючи щире каяття, запевняючи, що зробив висновки, більше нічого подібного вчиняти не буде.

Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит потерпілого, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінальних правопорушень в обсязі пред`явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.

Покази обвинуваченого дані у ході судового засідання є добровільними, послідовними, тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту пред`явленого обвинувачення, у зв`язку з чим показання ОСОБА_4 суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_4 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.185 ч.4 КК України та його дії правильно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно, в умовах воєнного стану та його вина повністю доказана.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме враховує характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності серед іншого за вчинення злочинів майнової спрямованості, є засудженою особою за попереднім вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 31.12.2025 року, скоїв нове корисне кримінальне правопорушення у період дії іспитового строку та оголошеного воєнного стану, що характеризує його як особу схильну до скоєння злочинів, є військовослужбовцем, що знайшло своє документальне підтвердження у ході судового засідання, як вбачається не має утриманців, міцних соціальних зв`язків, також суд враховує спосіб життя обвинуваченого, поведінку під час судового провадження, добровільне зізнання у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, усвідомлення своєї провини, негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків та матеріальних претензій.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України суд відносить щире каяття.

До обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, вивченням наданих до суду матеріалів встановлено, що у ході досудового розслідування долучалися речові, а саме мобільний телефон марки «ZTE NubiaGamingNeo» серійний номер: НОМЕР_3 , імей1: НОМЕР_4 , імей2: НОМЕР_5 , який переданий потерпілому ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку.

Також з`ясовано, що під час досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення товарознавчої експертизи за №СЕ-19/115-26/10718-ТВ від 16.07.2026р, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, загальна сума яких складає 2888,16 гривень, що підтверджується довідкою – розрахунком Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Матеріали кримінального провадження досудового розслідування №12026162490001201 від 13.07.2026 року до обвинувального акту прокурором не долучались, суду лише були надані характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_4 та документи щодо речових доказів, судових витрат.

Таким чином, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , з урахуванням санкції ч.4 ст.185 КК України, оцінюючи обставини, спосіб та мотив вчиненого кримінального правопорушення; характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав у повному обсязі, його ставлення до скоєного, поведінку під час судового провадження, з якої вбачається, що він усвідомив свою провину; зважаючи на те, що обвинувачений не має утриманців, міцних соціальних зв`язків, враховуючи спосіб його життя, відсутність матеріальних претензій, а також ту обставину, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, спрямованих проти власності, останній раз засуджений вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 31.12.2025 року, однак попереднє покарання не досягло мети виправлення, ОСОБА_4 вчинив новий корисний злочин майнового характеру у період дії іспитового строку, з огляду на викладене на переконання суду міра покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ст.ст.78 ч.3, 71 КК України, відповідно яких якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, а саме з частковим - у вигляді одного місяця позбавлення волі приєднання покарання, призначеного та не відбутого за вироком Пересипського районного суду м. Одеси від 31.12.2025 року, який набрав законної сили, є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нового злочину із застосуванням правил складення покарань передбачених ст.72 КК України, тобто з розрахунку один день попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання у вигляді позбавлення волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили з метою досягнення дієвості цього провадження та запобігання ризикам, передбаченими ст.177 КПК України, а саме переховування, вчинення іншого кримінального правопорушення, обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

В строк відбування основного покарання ОСОБА_4 зарахувати час його попереднього ув`язнення, а саме з 23.09.2026 року, тобто з моменту його фактичного затримання та взяття під варту в рамках даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.71, 72, 78 ч.3 КК України, ст.ст.100, 124, 349, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, призначивши йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України приєднати частково, а саме один місяць позбавлення волі - покарання не відбуте за вироком Пересипського районного суду міста Одеси від 31.12.2025 року, та остаточно визначити ОСОБА_4 за сукупністю вироків міру покарання у вигляді п`яти років одного місяця позбавлення волі за підстав викладених в мотивувальній частині вироку.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках даного кримінального провадження за №12026162490001201 від 13.07.2026 року до набрання вироком законної сили запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», взявши ОСОБА_4 під варту у залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках зазначеного кримінального провадження за №12026162490001201 від 13.07.2026 року обчислювати з моменту набрання цим вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування призначеного остаточного покарання час його попереднього ув`язнення у період часу з 23.09.2026 року відповідно довідки про затримання особи від 23.09.2026р. по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку одного дня попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі відповідно діючого законодавства.

Речовий доказ – мобільний телефон марки «ZTE NubiaGamingNeo» імей1: НОМЕР_4 , імей2: НОМЕР_5 , який переданий потерпілому ОСОБА_6 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутим за належністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 2888,16 гривень, пов`язаних із залученням експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, для проведення товарознавчої експертизи за №СЕ-19/115-26/10718-ТВ від 16.07.2026р під час досудового розслідування

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: ОСОБА_7