Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №523/4862/26
Суддя: Мурманова І. М.
Справа № 523/4862/26
Провадження №2/523/4382/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судового засідання - Сивак К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ««ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 01.06.2020 року між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №9523582 за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.6 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису AxGJypco6U, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З урахуванням здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 7 069,58 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 16 431,22 грн.
Щодо звернення позивача з зазначеним позовом, представник зазначив, що 01.04.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги за договором позики №9523582 від 01.06.2020 р. В подальшому, ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №9523582 від 01.06.2020 р.
З урахуванням викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором позики №9523582 в розмірі 16 431,22 грн, та понесені судові витрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою суду від 13 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в судове засідання.
Також, ухвалою суду від 13 березня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» про витребування доказів.
Витребувано від АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна) наступні документи/інформацію:
- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ;
- виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.06.2020 року по 04.06.2020 року (а.с.14).
Не погоджуючись з позовними вимогами, на адресу суду 13.05.2026 року (вх. 322851) надійшов відзив на позовну заяв за підписом представника відповідача адвоката Зачепіло З.Я.
Згідно відзиву представник відповідача зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно не підлягають до задоволення.
Представник зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази щодо підписання договору, позивачем не надані докази, а саме первинні документи, які підтверджують фінансову звітність, нарахування відсотків відбулось поза межами строку кредитування, позивачем не враховано суми сплачених коштів відповідачем, зазначила, що фактичний залишок заборгованості відповідача за кредитним договором становить 274, 42 гривні.
З урахуванням викладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.33-37).
Також, на адресу суду 13.05.2026 року (вх. № 22856) надійшло клопотання за підписом представника відповідача щодо можливості розгляду у відсутність сторони відповідача (а.с.38).
На виконання ухвали про витребування доказів, на адресу суду 07.07.2026 року (вх. №23572) надійшов лист відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про надання виписки по рахунку (а.с.49-50).
В судове засідання призначене на 08 вересня 2026 року сторони до суду не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені.
На адресу суду 03.06.2026 року (вх. №27242) надійшло клопотання за підписом представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О. про слухання справи за відсутності сторони позивача (а.с.44).
Відповідач про час та місце слухання справи повідомлена (а.с.52), раніше, 29.05.2026 року представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я. звернулась на адресу суду з клопотанням про слухання справи за її відсутності, відповідно до якої зазначила, що позов не визнає, та просить відмовити в його задоволенні (ас.42).
Таким чином, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, а відтак підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, не встановлено.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, відзив на позов щодо не визнання вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом досліджуються наступні документи.
Так, судом встановлено, що 01.06.2020 року між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №9523582, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.6 % в день.
Відповідно до паспорту позики, встановлено, п.3 основні умови кредитування: сума кредиту - 6 000 грн; строк кредитування 14 днів.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису AxGJypco6U, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до довідки про ідентифікацію, встановлено, що договір було підписано шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Кредитодавцем ідентифіковано, Позичальник/Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи/одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис AxGJypco6U - 01.06.2020 10:26:44, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Позикодавець на виконання Договору позики №9523582 від 01.06.2020 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи.
Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №2c46371d-5bef-496f-9bb8-48f794be85f2 від 01.06.2020 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.
Згідно листа №05/12/25-23208 від 05.12.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції №2c46371d-5bef-496f-9bb8-48f794be85f2, перераховано кошти на виконання умов Договору позики №9523582.
Згідно довідки № КД-000101618/ТНПП від 08.01.2026 р. ТОВ «ФК Фінекспрес», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 01.06.2020 року, сума 6 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 2c46371d-5bef-496f-9bb8-48f794be85f2.
Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
З даного приводу суд зазначає, що відповідач, відповідно до відзиву на позовну заяву, не заперечує факту укладення договору, оскільки зазначає, що сплатила кошти за договором в сумі: 7 069, 58 гривень, відповідно сплата коштів за кредитом підтверджує факт його укладення.
Таким чином, судом критично оцінюються твердження представника відповідача з приводу того, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо укладення договору, як такого, оскільки досліджені докази свідчать про протилежне, також судом критично оцінюються твердження представника відповідача щодо відсутності первинних банківських документів на підтвердження надання кредиту тощо, оскільки витребувані докази свідчать про надання та використання відповідачем кредитних коштів.
Щодо нарахування процентів представник позивача зазначив наступне: відповідно до п. 4.2. договору позики №9523582, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Представник позивача посилається на п.6.4 та 6.5 Правил щодо пролонгації договору проте не більше ніж 90 календарних днів наявності заборгованості поспіль.
Так, відповідно до розрахунку здійснення відповідачем оплати за договором, судом встановлено, що остання оплата відповідачем за кредитним договором була здійснена 20.08.2020 року, в сумі: 604, 79 гривень, даним розрахунком підтверджується факт того, що відповідач сплати кошти за користування кредитними коштами в сумі: 7 069, 58 гривень.
Тобто, відповідач прострочила виконання умов кредитного договору, та допустила порушення оплати, а тому позивач правомірно здійснив нарахування процентів за користування кредитом на строк 90 днів, відповідно до підписаних Правил Договору.
Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 14 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
Враховуючи викладені вище умови Договору позики №9523582 від 01.06.2020 р., та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 7 069,58 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 16 431,22 грн., що складається з: - 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 10 431,22 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Щодо звернення позивача з позовними вимогами, судом встановлено наступне.
01.04.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №9523582 від 01.06.2020 р. (Договір факторингу №016-010421 від 01.04.2021 р. разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог № 01/04/21 від 01.04.2021 р.
05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №9523582 від 01.06.2020 р.
Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.
Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 16 431,22 грн. з яких 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 431,22 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак, після підписання кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел.
Таким чином, перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом».
Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року (справа № 6-979цс15), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов`язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку щодо погашення заборгованості.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення нарахованих процентів за користування кредитом в сумі: 10 431, 22 гривні, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до паспорту позики, судом встановлено, що кредит надано на 14 днів, загальні витрати за кредитом - 1 344, 00 гривень, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування (14 днів), в тому числі відсотки, комісія, становить - 7 344, 00 гривень.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Прим цьому, з урахуванням п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України необґрунтованим є нарахування позивачем процентів за понадстрокове користування.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до паспорту кредиту встановлено, що у разі невиконання зобов`язання встановлюється процентна ставка в розмірі: 2, 7% в день.
Судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконала умови договору, та як зазначає відповідач у відзиві остання сплатила кошти за кредитом в сумі: 7 069, 58 гривень, що й підтверджується позовною заявою, в той час, як відповідно до паспорту кредиту мала сплатити суму в розмірі: 7 344, 00 гривень за 14 днів користування кредитними коштами.
В подальшому, позивачем здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до п.6.4 та 6.5 Правил, а тому позивачем правомірно та відповідно до умов Договору здійснено нарахування процентів за користування коштами, що й підтверджується повним розрахунком заборгованості
Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
Між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» укладено договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року.
Відповідно до п.п. 1.1. Договору Адвокат бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги у відповідності з умовами цього договору, а Клієнт зобов`язується прийняти надану йому правову допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов Договору.
Сторони в п.п. 4.1. Договору визначили, що Клієнт сплачує на користь Адвоката винагороду, зокрема у розмірі 4 500,00 грн. за Вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної заяви (500,00 грн.) та підготовку/складання позовної заяви до Боржника за договором позики у малозначній справі (4 000,00 грн.), що разом складає 4 500,00 грн.
Відповідно до витягу з акту №7-ДІЛ від 14.01.2026 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, вбачається, що адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за вивчення/збір документації та складання позовної зави до Відповідача - вартість зазначених послуг складає 4 500,00 грн., яка була сплачена ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в повному обсязі та підтверджується платіжним документом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладених обставин, судом встановлено, що позивач є кредитором за договором кредиту, відповідач порушила умови Договору, не повернула отримані кошти у строки передбачені договором.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, позивачем доведені факт укладення договору та розмір заборгованості, обставини викладені у відзиві щодо не визнання позовних вимог, підтвердження не знайшли.
Відповідно до положення п.1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України - у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати зі сплати судового збору в сумі: 2 662, 40 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі: 4 500 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 2,5,10,12, 76-81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44280974 адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, електронна адреса: dealfinance@vskgroup.com.ua) - заборгованість Договором позики №9523582 в розмірі: 16 431, 22 гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44280974 адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, електронна адреса: dealfinance@vskgroup.com.ua) - судові витрати зі сплати судового збору в сумі: 2 662,40 гривень, витрати на правничу допомогу в сумі: 4 500 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 14.09.2026р.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua