Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №505/3264/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3264/26

Провадження № 3/505/1174/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року місто Подільськ

Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського міськрайонного суду Одеської області з Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов протокол стосовно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 матеріали судової справи передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.

Обставини адміністративного правопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення від 27.082026 серії ВБА № 180302 зазначено: «18.08.2026 біля 22:50 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно висловлював погрозу, виражався нецензурною лайкою в бік своєї співмешканки ОСОБА_2 , що проживає разом із ним за адресою АДРЕСА_1 , чим міг завдати шкоди психологічному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії ОСОБА_1 органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, вчинене повторно, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Судовий розгляд

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, бути присутньою при розгляді справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Водночас частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Справа про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 173-2 КУпАП, до такого переліку не належить.

За таких обставин, з урахуванням належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, його неявка не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Застосовне законодавство, мотиви суду

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, включає, крім ознак нового правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 цієї статті, обов`язкову кваліфікуючу ознаку — повторне протягом року вчинення такого порушення після того, як особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Позиція суду

Оцінивши досліджені матеріали справи, суд доходить висновку, що вони не дають достатніх підстав для встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Як зазначено вище, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є завдання внаслідок відповідного умисного діяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Натомість у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 180302 від 27.08.2026 зазначено, що внаслідок дій ОСОБА_1 «міг завдати шкоди психологічному здоров`ю» ОСОБА_2 .

Отже, протокол не містить твердження про те, що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. У ньому зазначено лише про можливість завдання такої шкоди.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого є однією з обов`язкових ознак передбаченого цією нормою складу адміністративного правопорушення.

Матеріали справи не містять даних, які б підтверджували, що внаслідок описаних у протоколі дій ОСОБА_1 . ОСОБА_2 була завдана шкода психічному здоров`ю.

Таким чином, за наведеним у протоколі описом обставин та наявними у справі матеріалами не встановлено усіх необхідних ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності саме за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, яка встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Отже, для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП необхідно встановити, що до вчинення нового правопорушення особу вже було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а нове порушення вчинено протягом року.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 180302 від 27.08.2026 не зазначено, коли саме ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, якою постановою було накладено таке стягнення, коли така постанова набрала законної сили та яке саме стягнення було застосовано.

Разом з тим матеріали справи містять копії постанов Подільського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2025 та 26.11.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачені, відповідно, частиною першою та частиною третьою статті 173-2 КУпАП.

Однак наявність зазначених постанов у матеріалах справи не усуває недоліків протоколу та не дає суду підстав самостійно формувати обсяг обвинувачення особи в адміністративному правопорушенні.

Суд розглядає справу в межах тих обставин адміністративного правопорушення, які зазначені у протоколі та поставлені особі у вину органом, який його склав.

Суд не є органом, який складає протокол про адміністративне правопорушення, та не наділений повноваженнями самостійно змінювати його зміст, доповнювати опис інкримінованого особі діяння новими обставинами або самостійно визначати обставини, які утворюють кваліфікуючу ознаку складу адміністративного правопорушення.

Наявність у матеріалах справи документів, які можуть мати значення для вирішення справи, не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку належним чином викласти в протоколі суть інкримінованого особі адміністративного правопорушення та зазначити обставини, які обумовлюють його кваліфікацію за відповідною частиною статті КУпАП.

Інший підхід фактично означав би, що суд, замість перевірки обґрунтованості складеного уповноваженою особою протоколу, самостійно доповнює його зміст відомостями, які в ньому відсутні, та тим самим змінює обсяг обставин, поставлених особі у вину.

У цій справі суд не може, виходячи лише з наявних у матеріалах справи постанов від 15.08.2025 та 26.11.2025, самостійно визначити, яка саме з них покладена органом, що склав протокол, в основу висновку про повторність, за яке саме попереднє правопорушення ОСОБА_1 вважається таким, що був підданий адміністративному стягненню, та яким чином ці обставини пов`язані з новим діянням, що інкримінується йому за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

При цьому суд не вправі замість особи, яка склала протокол, встановлювати та формулювати кваліфікуючу ознаку повторності, якщо така обставина не була викладена у протоколі як складова інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.

Отже, хоча матеріали справи містять постанови про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей, які б дозволяли встановити, що саме ці обставини були покладені органом, який склав протокол, в основу кваліфікації дій особи за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.

За таких обставин суд доходить висновку, що передбачена частиною третьою статті 173-2 КУпАП кваліфікуюча ознака повторності належним чином не інкримінована та не доведена в межах обсягу адміністративного правопорушення, визначеного протоколом.

З огляду на викладене суд не може використовувати зазначені постанови для самостійного доповнення протоколу відомостями про повторність та зміни таким чином змісту інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки необхідні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, належними доказами не підтверджені, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 173-2, 245, 247, 251, 256, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ