Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №740/4287/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 740/4287/26 Головуючий у 1 інстанції Роздайбіда О. В.

Провадження № 33/4823/831/26

Категорія - окрема ухвала

П О С Т А Н О В А

30 вересня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Олійник М.Ю., дослідивши апеляційну скаргу поліцейського ВРПП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Сурая Владислава Михайловича на окрему ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Окремою ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року суд постановив довести до відома керівництва Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про необхідність проведення перевірки і надання правової кваліфікації діям працівника Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 та довести до відома начальника Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області викладені обставини для реагування в межах повноважень, зокрема щодо посилення контролю за якістю складання та оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення при направленні їх до суду.

Крім того, суд зобов`язав відповідних посадових осіб протягом місяця з дня отримання копії окремої ухвали повідомити про результати її розгляду, зазначивши, що невжиття заходів щодо усунення виявлених порушень закону, а також несвоєчасне надання відповіді на окрему ухвалу тягне передбачену законом відповідальність.

Суд першої інстанції вказав, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736422 від 03.08.2026, дата складання протоколу 03.08.2026 о 18 год 21 хв, 03.08.2026 о 15 год 41 хв у м. Ніжині по вул. Незалежності, 33, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд фокус д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку подану за допомогою синього та червоного проблискових маяків та спецсигналу на службовому автомобілі Мітсубісі аутлендер, чим порушив п. 2.4 ПДР (невиконання водіями вимог про зупинку).

Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736318 від 03.08.2026, дата складання протоколу 03.08.2026 о 16 год 24 хв, 03.08.2026 о 15 год 41 хв у м. Ніжині по вул. Незалежності, 33, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд фокус д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу контролювати рух та безпечно керувати, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого втратив керування ТЗ та здійснив наїзд на бетонний паркан. Внаслідок ДТП автомобіль та паркан отримали пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР (водій ТЗ не врахував безпечну швидкість руху, особливості вантажу, стан ТЗ).

За результатами розгляду справи провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП суд закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В окремі ухвалі вказано, що в судовому засіданні поліцейський Сурай В.М. надав суперечливі пояснення щодо наявності або відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», тому дії працівника поліції ОСОБА_2 щодо безпідставного переслідування автомобіля, яке призвело до його механічних пошкоджень, суд оцінив як перевищення ним службових обов`зків.

Не погодившись із таким судовим рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив окрему ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року скасувати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що суд першої інстанції не мав передбачених законом повноважень на постановлення окремої ухвали у справі про адміністративне правопорушення. КУпАП є самостійним кодифікованим актом, який визначає порядок і процесуальну форму розгляду таких справ, однак не передбачає окремої ухвали як виду судового рішення та не містить положень, які б дозволяли застосовувати до відповідних правовідносин норми КАС України. Тому посилання суду на ст. 249 КАС України та застосування її за аналогією, на думку апелянта, суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України та виходить за межі повноважень суду.

Крім того, ОСОБА_2 вказав, що окремою ухвалою суд фактично дійшов висновку про неправомірність його дій як працівника поліції та перевищення ним службових повноважень, чим вийшов за межі предмета розгляду справи та порушив його процесуальні гарантії. Водночас він наголосив, що мав законні підстави для зупинки транспортного засобу та його подальшого переслідування, що підтверджується відеозаписом у матеріалах справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної окремої ухвали, апеляційний суд вважає, що вона підлягає скасуванню з огляду на таке.

По-перше, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 мав право на апеляційне оскарження зазначеної окремої ухвали, оскільки її зміст безпосередньо стосується його прав та законних інтересів. Зокрема, в окремій ухвалі надано оцінку діям ОСОБА_2 під час виконання службових обов`язків, у тому числі при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, та порушено питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. За таких обставин окрема ухвала не є для ОСОБА_2 суто процесуальним документом, який не створює для нього жодних правових наслідків, а безпосередньо стосується оцінки його службової діяльності та може бути підставою для вирішення питання про його дисциплінарну відповідальність. Відтак позбавлення його можливості оскаржити висновки суду, викладені в такій ухвалі, не забезпечувало б ефективного судового захисту його прав та законних інтересів. Право на апеляційний перегляд є конституційною засадою судочинства, а встановлені законом обмеження права на апеляційне оскарження не можуть застосовуватися таким чином, щоб позбавляти особу ефективного судового захисту.

По-друге, відповідно до ст. 283 КУпАП за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя виносить постанову, яка повинна містити, зокрема, прийняте у справі рішення. Види постанов, які можуть бути винесені у справі про адміністративне правопорушення, визначені ст. 284 КУпАП. При цьому зазначеними нормами Кодексу не передбачено такого виду судового рішення, як «окрема ухвала».

Водночас законодавець передбачив спеціальний механізм реагування суду на виявлені під час розгляду справи причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення. Так, відповідно до ст. 282 КУпАП суд, виявивши такі причини та умови, вносить відповідним організаціям та посадовим особам пропозиції щодо вжиття заходів для їх усунення.

Отже, у разі встановлення під час розгляду справи недоліків у роботі працівників поліції, зокрема щодо перевірки обставин події, надання їм належної правової оцінки чи якості складання та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, суд не позбавлений можливості належним чином відреагувати на такі обставини. Проте таке реагування має здійснюватися у спосіб, передбачений КУпАП, зокрема шляхом внесення відповідних пропозицій органу чи посадовій особі, до повноважень яких належить усунення виявлених недоліків, а не шляхом постановлення «окремої ухвали» як самостійного виду судового рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення у виді «окремої ухвали», суд першої інстанції, встановивши, на його думку, недоліки у проведенні перевірки та складанні працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення, постановив окрему ухвалу, якою довів відповідні обставини до відома керівництва Головного управління Національної поліції та районного управління, зобов`язав останніх здійснити відповідне реагування, посилити контроль за якістю оформлення матеріалів та повідомити суд про результати її розгляду. Окрім того, попередив про відповідальність за залишення без розгляду окремої ухвали або невжиття заходів щодо усунення зазначених в ній порушень.

Таким чином, за змістом зазначене судове рішення у формі «окремої ухвали» фактично є способом реагування суду на виявлені ним недоліки в діяльності працівників поліції. Однак обраний судом першої інстанції процесуальний спосіб такого реагування не ґрунтується на положеннях КУпАП, оскільки можливість постановлення окремої ухвали у справі про адміністративне правопорушення цим Кодексом не передбачена.

Посилання суду першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваної ухвали на відповідальність за залишення окремої ухвали без розгляду, невжиття заходів щодо усунення зазначених у ній порушень або несвоєчасне надання відповіді також не змінює правової природи такого рішення та не створює передбачених КУпАП повноважень суду на постановлення окремої ухвали. Наявність передбаченої законом відповідальності за невиконання певних обов`язків не означає, що суд вправі створювати такі обов`язки шляхом постановлення не передбаченого Кодексом виду судового рішення.

З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції, виявивши недоліки в діяльності працівників поліції, мав право відреагувати на них у порядку, передбаченому КУпАП, зокрема шляхом внесення відповідним органу чи посадовій особі пропозицій щодо їх усунення. Натомість постановлення з цією метою саме «окремої ухвали» не передбачено положеннями КУпАП.

За таких обставин оскаржувана «окрема ухвала» як судове рішення, постановлене поза межами процесуальної форми, визначеної КУпАП, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 282, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу поліцейського ВРПП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Сурая Владислава Михайловича – задовольнити.

Окрему ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП – скасувати.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Олійник