Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №740/4287/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 740/4287/26 Головуючий у 1 інстанції Роздайбіда О. В.

Провадження № 33/4823/831/26

Категорія - ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

30 вересня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Олійник М.Ю., дослідивши апеляційну скаргу поліцейського ВРПП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Сурая Владислава Михайловича на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ,

за ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року суд закрив провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень.

Суд першої інстанції вказав, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736422 від 03.08.2026, дата складання протоколу 03.08.2026 о 18 год 21 хв, 03.08.2026 о 15 год 41 хв у м. Ніжині по вул. Незалежності, 33, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд фокус д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку подану за допомогою синього та червоного проблискових маяків та спецсигналу на службовому автомобілі Мітсубісі аутлендер, чим порушив п. 2.4 ПДР (невиконання водіями вимог про зупинку).

Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 736318 від 03.08.2026, дата складання протоколу 03.08.2026 о 16 год 24 хв, 03.08.2026 о 15 год 41 хв у м. Ніжині по вул. Незалежності, 33, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Форд фокус д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу контролювати рух та безпечно керувати, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого втратив керування ТЗ та здійснив наїзд на бетонний паркан. Внаслідок ДТП автомобіль та паркан отримали пошкодження, чим порушив п. 12.1 ПДР (водій ТЗ не врахував безпечну швидкість руху, особливості вантажу, стан ТЗ).

Суд першої інстанції в постанову вказав, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та беззаперечним доказом і підлягає обов`язковій перевірці іншими доказами, проте в матеріалах справи відсутні належні підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП. Враховуючи приписи ст. 62 Конституції України щодо тлумачення всіх сумнівів на користь особи та недоведеність вини поза розумним сумнівом, у діях особи відсутній склад інкримінованих правопорушень, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Не погодившись із постановою суду ОСОБА_2 , який є поліцейським ВРПП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення в межах санкцій вказаних статей.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що її подано працівником поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо особи, стосовно якої здійснювалося провадження у цій справі. Водночас ОСОБА_2 не є особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником чи захисником, потерпілим або його представником, а також прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП право на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення належить визначеним у цій нормі особам. При цьому працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення та оформлював відповідні матеріали, до переліку осіб, наділених таким правом, не віднесений.

Зазначене зумовлено тим, що працівник поліції, здійснюючи оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, реалізує надані йому законом службові повноваження, однак не набуває у зв`язку з цим процесуального статусу учасника справи, наділеного правом оскарження постанови суду. Сам по собі факт складення ним протоколу про адміністративне правопорушення та допиту в суді першої інстанції не створює для нього права на перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

При цьому оскаржуваною постановою суду першої інстанції питання про права чи обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалося, до адміністративної відповідальності його не притягнуто, а правової оцінки його діям зазначеною постановою не надано. Постановою вирішено питання щодо наявності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності іншої особи та закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, ОСОБА_2 не має особистого процесуального інтересу у справі, який би відповідно до КУпАП наділяв його правом на апеляційне оскарження постанови судді. Його незгода з висновками суду щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, так само як і переконання в обґрунтованості складених ним протоколів, не є підставою для розширення визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП кола осіб, які мають право на апеляційне оскарження.

Таким чином, ОСОБА_2 не є особою, яка відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП має право на апеляційне оскарження постанови судді у цій справі, а тому подана ним апеляційна скарга не може бути предметом апеляційного перегляду.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки її подано особою, яка відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП не належить до кола осіб, уповноважених на апеляційне оскарження вказаної постанови судді.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу поліцейського ВРПП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Сурая Владислава Михайловича на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 вересня 2026 року - повернути разом з додатками особі, яка її подала.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Олійник