Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №750/1167/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/1167/26

Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1191/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Хілик М.О.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,

Міністерство оборони України

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Супруна О.П. від 25 лютого 2026 року, місце ухвалення рішення - м. Чернігів, у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зазначивши заінтересованими особами: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, в якій просила встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з грудня 2018 року до 09 серпня 2025 року, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. ОСОБА_1 вказувала, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка і жінки, без реєстрації шлюбу, є отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла колишня дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_5 . За доводами ОСОБА_1 , з кінця листопада 2018 року вона та ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу, за місцем її проживання: АДРЕСА_1 . Факт проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується актом про фактичне проживання без реєстрації від 01.09.2025 року; довідкою про фактичне проживання особи без реєстрації №1-453/09/25 від 04.09.2025 року, виданої виконавчим комітетом Чернігівської міської ради; даними, які містяться у медичній картці амбулаторно хворого ОСОБА_3 ; фотокартками та відеозаписами; документами, що підтверджують факти спільного придбання майна; документами щодо спільних витрат та показаннями свідків. ОСОБА_1 стверджувала, що за даною адресою з кінця листопада 2018 року ОСОБА_3 мав постійне місце проживання, за цією адресою знаходились його документи та особисті речі, як під час його проживання, так і на час його смерті, та залишилися за даною адресою після його смерті і до сьогоднішнього дня. ОСОБА_1 зазначала, що крім сумісного проживання по АДРЕСА_1 , у вказаний період вони здійснювали експлуатацію і догляд за будинком АДРЕСА_2 , який належав батькам ОСОБА_3 , та будинку АДРЕСА_3 , який використовували, як дачу і який був зруйнований у 2022 році. ОСОБА_1 вказувала, що разом із ОСОБА_3 вони їздили до с. Вересоч Куликівської громади, і ОСОБА_3 познайомив її зі своєю родичкою ОСОБА_6 . За доводами ОСОБА_1 , у батьківській хаті ОСОБА_3 вони підтримували садибу у житловому стані, також саджали і обробляли город, збирали врожай. Також вони вдвох обробляли земельну ділянку (город) у будинку АДРЕСА_3 , саджали і збирали врожай, використовували будинок і земельну ділянку, як дачу. ОСОБА_1 стверджувала, що із ОСОБА_3 вони мали спільний бюджет, зокрема, вона отримувала пенсію, що підтверджується довідкою про доходи №8540545586522708, розмір пенсії за цей період коливався від 1 673,86 грн. до 4 178,37 грн., щомісячно. ОСОБА_3 , працюючи в КП "Чернігівське тролейбусне управління", щомісячно отримував заробітну плату. У лютому 2022 року ОСОБА_3 був мобілізований, отримував грошове забезпечення, яке збільшувалося за рахунок додаткової винагороди, нарахованої пропорційно від кількості днів участі у бойових діях, коли ОСОБА_3 перебував безпосередньо в районі їх ведення, а також ОСОБА_3 отримував пенсію. ОСОБА_1 стверджувала, що маючи дохід, вони його об`єднували і витрачали на придбання їжі, одягу, побутової техніки, яку використовували за місцем їх проживання, на спільний відпочинок, на оплату комунальних послуг по квартирі, в якій проживали, на ремонт в цій же квартирі. ОСОБА_1 вказувала, що фактом їх спільного бюджету є факт наявності у неї банківської картки ОСОБА_3 , на яку надходили кошти, а саме, його пенсія та грошове забезпечення під час проходження ним військової служби у Сумській та Луганській областях. ОСОБА_1 знімала кошти з картки на прохання та за згодою ОСОБА_3 , купувала на них продукти харчування, як для себе, так і для передачі ОСОБА_3 , купувала одяг та необхідні речі, в частину грошей вона передавала ОСОБА_3 готівкою. У період з кінця листопада 2018 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , за доводами ОСОБА_1 , під час їх спільного проживання у квартирі АДРЕСА_4 , вони за спільні кошти купували: їжу, особисті речі, телевізор, меблі у кухню, побутову техніку у кухню, будівельні матеріали та сантехніку, також ними витрачалися кошти на відпочинок. При цьому, вони щоденно разом харчувалися, проводили свій відпочинок, піклувалися один про одного, спілкувалися із рідними та знайомими, і їх сприймали, як родину як родичі ОСОБА_3 , так і родичі ОСОБА_1 . За доводами ОСОБА_1 , у квітні 2025 року ОСОБА_3 запропонував їх одружитися, у зв`язку з тим, що він приймає участь у активних бойових діях, що є небезпечним. ОСОБА_1 зазначає, що вона погодилася, і ними було прийнято рішення, що вона приїде до ОСОБА_3 , і вони одружаться. Проте, протягом чотирьох місяців ОСОБА_3 перебував на передовій, дуже рідко відбувалась його ротація, іноді ротація проходила на два-три дні і ОСОБА_3 знову відправляли на передову, тому запланувати день приїзду, як стверджує ОСОБА_1 , було дуже складено. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув, і саме з цієї причини не було подано заяву про намір реєстрації шлюбу. ОСОБА_1 вказувала, що ОСОБА_3 повідомляв їй, що він зазначив її, як свою дружину у документах військової частини, в якій проходив службу. Після смерті ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 надійшло сповіщення сім`ї №45 про загибель чоловіка - солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_1 було видано акт прийому-передачі тіл (останків) загиблих Оборонців України №1123 С від 11.08.2025 року - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та довідку про причини смерті, до форми № 106/0 № 2896 (видається для поховання) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За заявою ОСОБА_1 здійснювалася реєстрація смерті ОСОБА_3 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. ОСОБА_1 займалася похованням ОСОБА_3 разом із його родичами, поховання здійснено у с. Вересоч, поруч з його батьками. ОСОБА_1 і надалі опікується облаштуванням могили ОСОБА_3 , і хоче належним чином облаштувати місце його поховання. В кінці серпня 2025 року, через декілька тижнів після поховання ОСОБА_3 , їй, як його дружині, була вручена медаль "За оборону Чернігова" на його ім`я. Також наприкінці 2025 року ОСОБА_1 телефонували із військової частини НОМЕР_1 та повідомили, що ними на ім`я ОСОБА_3 направлено документи про його нагородження "посмертно" орденом, і цей орден буде вручатися їй, як члену сім`ї.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу в період із грудня 2018 року по 09.08.2025 року.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25.02.2026 року по справі № 750/1167/26 у повному обсязі та ухвалити нове рішення на користь Міністерства оборони України; стягнути на користь Міністерства оборони України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 770,16 грн. зі ОСОБА_1 . В доводах апеляційної скарги Міністерство оборони України зазначає, що рішення суду першої інстанції від 25.02.2026 року є незаконним та необґрунтованим. Апелянт вказує, що сам по собі факт перебування ОСОБА_1 із загиблим у близьких стосунках, не може свідчити про те, що сторони проживали у зазначений період однією сім`єю, оскільки ОСОБА_1 необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат на придбання майна в інтересах сім`ї. Показання свідків зі сторони ОСОБА_1 на підтвердження того, що вона із ОСОБА_3 проживали однією сім`єю у вказаний період, не варто приймати до уваги, оскільки показання свідків носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін в одному будинку, який належить ОСОБА_1 , та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю. За доводами апеляційної скарги, у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали взаємні права та обов`язки, спільно вели господарство, тобто, у справі не підтверджено ведення ними спільного господарства. Доводи апеляційної скарги вказують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заяву про реєстрацію шлюбу за цей час не подавали, тобто, не хотіли узаконити відносини. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули за час спільного проживання майно за спільні кошти, у матеріалах справи не міститься. ОСОБА_1 зобов`язана довести обставини, на які посилається, як на підтвердження своїх доводів щодо факту спільно проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та набуття спірного майна під час ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, внаслідок спільної праці або за спільні кошти. Однак, доводи ОСОБА_1 обмежуються лише констатацією факту щодо проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 з грудня 2018 року по 09.08.2025 року. Апелянт стверджує, що сам по собі факт перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у близьких стосунках, що також не підтверджено, не може свідчити про те, що особи проживали у зазначений період однією сім`єю, оскільки ОСОБА_1 необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї. Довідки про місце реєстрації, декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу фотографії та фотографії з месенджерів, довідки органів місцевого самоврядування, не можуть свідчити про факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив всі обставини справи та наявні докази, у зв`язку з чим, безпідставно задовольнив вимоги заяви ОСОБА_1 .

У запереченнях на апеляційну скаргу заінтересована особа ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2026 року - залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мороз О.В. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2026 року - залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Данич О.С. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2026 року - залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України, заінтересована особа ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.28).

Як вбачається із копії довідки про причину смерті до форми №106/о №2896, виданої 13.08.2025 року Відділом судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів, причиною смерті ОСОБА_3 , є гостре отруєння оксидом вуглецю внаслідок військових дій (а.с.30).

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , шляхом надсилання 13.08.2025 року сповіщення сім`ї №45, на адресу ОСОБА_1 , повідомлено про те, що її чоловік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний на військову службу по мобілізації 24.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час виконання бойового завдання безпосередньо на лінії зіткнення в районі села Діброва в Серебрянському лісництві, Северодонецького району, Луганської області, помер унаслідок хвороби 09.08.2025 року (а.с.31).

Зі змісту довідки приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Баглая А.І. від 17.02.2026 року вбачається, що із заявами про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 , звернулись ОСОБА_1 та син спадкодавця - ОСОБА_2 (а.с.107).

Листом №1510/03/36ВихЗПІ від 24.01.2026 року Військова частина НОМЕР_1 щодо звернення ОСОБА_1 повідомила, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2024 року №550 "Про затвердження Порядку та строків передачі військовослужбовцем оригіналу особистого розпорядження командиру військової частини, командиру/керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі", на солдата ОСОБА_3 , колишнього старшого водія мінометного взводу мінометної батареї батальйону територіальної оборони, не складалось особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті), про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором (далі - особисте розпорядження на випадок загибелі), та не складалось особисте розпорядження на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором (далі - особисте розпорядження на випадок полону). Відповідно до соціально демографічних даних, близькими особами, які зазначені ОСОБА_3 , є: дружина - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; син - ОСОБА_2 , проживає в Португалії, м. Лісабон, тел. НОМЕР_5 . Військовою частиною НОМЕР_1 було підготовлено та відправлено подання до Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_8 " Сил територіальної оборони Збройних Сил України за вихідним номером 1510/03/10795 від 24.12.2025 року щодо представлення на державну нагороду орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно) на солдата ОСОБА_3 , колишнього старшого водія мінометного взводу мінометної батареї батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , який трагічно загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання безпосередньо на лінії бойового зіткнення в районі села Діброва в Серебрянському лісництві Сіверськодонецького району Луганської області (а.с.108).

Згідно копії паспорта ОСОБА_3 , він перебував у шлюбі з ОСОБА_5 , який було розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.06.2013 року у справі №750/147/13-ц (а.с.21-24).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.45).

Із копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що вона перебувала в шлюбі зі ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 14-17, 44).

Як зазначала у заяві ОСОБА_1 , з кінця листопада 2018 року вона проживала разом із ОСОБА_3 , як одна сім`я без реєстрації шлюбу за місцем свого проживання - у АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 на підтвердження викладених у її заяві обставин про їх проживання із ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з грудня 2018 року по 09.08.2025 року, надано суду наступні докази:

- копію акта про фактичне проживання без реєстрації від 01.09.2025 року, за змістом якого, ОСОБА_3 фактично проживав у цивільної дружини, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з грудня 2018 року по 09.08.2025 року (а.с.26);

- копію довідки про фактичне проживання особи без реєстрації від 04.09.2025 року №1-453/09/25, виданої Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради на підставі вищевказаного акта про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації з грудня 2018 року по 09.08.2025 року (а.с.27);

- копію медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 (а.с.33-36);

- копію трудової книжки ОСОБА_3 (а.с.37-41);

- копії: товарного чека №789 від 06.04.2024 року (а.с.47), видаткових накладних № 0004 від 08.10.2019 року, № 0112 від 19.05.2020 року, № 0086 від 24.06.2021 року (а.с. 48, 50, 52); товарно-транспортних накладних № 69 від 08.10.2019 року, № 25 від 19.05.2020 року, № 41 від 24.06.2021 року (а.с. 49,51,53), які надано ОСОБА_1 на підтвердження проведення у її квартирі ремонтних робіт;

- копії накладної КП "Спецкомбінат КПО" №3274 від 14.08.2025 року на отримання ритуальних атрибутів та послуг, замовником яких зазначена ОСОБА_1 , та фіскального чека КП "Спецкомбінат комунально-побутового обслуговування" ЧМР від 14.08.2025 року на придбання простирадла полуторного, савана шовкового, покривала-тюлі, похоронного набору чоловічого, хреста металевого, стрічки з написом (а.с.64);

- світлини та відеозаписи на флешнакопичувачі, які підтверджують спільний відпочинок та побут ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.75).

Син ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 03.07.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1265, який залучений до участі у справі в якості заінтересованої особи, у заяві від 17.02.2026 року, поданій до суду першої інстанції через свого представника, просив суд задовольнити заяву ОСОБА_1 (а.с.102).

В судовому засіданні суду першої інстанції надали показання свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які підтвердили наявність обставин, на які посилається ОСОБА_1 в доводах заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.02.2026 року, задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, із врахуванням норм права, які регулюють дані правовідносини, зазначив, що матеріалами справи та показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, які повністю узгоджуються між собою, підтверджується факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період із грудня 2018 року по 09.08.2025 року однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно ОСОБА_1 для отримання одноразової грошової допомоги, при цьому, вимоги не містять у собі спору про право, і за даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Доводи апеляційної скарги вказують, що сам по собі факт перебування ОСОБА_1 із загиблим у близьких стосунках, не може свідчити про те, що сторони проживали у зазначений період однією сім`єю, оскільки ОСОБА_1 необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат на придбання майна в інтересах сім`ї. Показання свідків зі сторони ОСОБА_1 на підтвердження того, що вона із ОСОБА_3 проживали однією сім`єю у вказаний період, не варто приймати до уваги, оскільки показання свідків носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін в одному будинку, який належить ОСОБА_1 , та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю. За доводами апеляційної скарги, у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали взаємні права та обов`язки, спільно вели господарство, тобто, у справі не підтверджено ведення ними спільного господарства. Доводи апеляційної скарги вказують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заяву про реєстрацію шлюбу за цей час не подавали, тобто, не хотіли узаконити відносини. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набули за час спільного проживання майно за спільні кошти, у матеріалах справи не міститься. ОСОБА_1 зобов`язана довести обставини, на які посилається, як на підтвердження своїх доводів щодо факту спільно проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та набуття спірного майна під час ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, внаслідок спільної праці або за спільні кошти. Однак, доводи ОСОБА_1 обмежуються лише констатацією факту щодо проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 з грудня 2018 року по 09.08.2025 року. Апелянт стверджує, що сам по собі факт перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у близьких стосунках, що також не підтверджено, не може свідчити про те, що особи проживали у зазначений період однією сім`єю, оскільки ОСОБА_1 необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім`ї. Довідки про місце реєстрації, декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу фотографії та фотографії з месенджерів, довідки органів місцевого самоврядування, не можуть свідчити про факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив всі обставини справи та наявні докази, у зв`язку з чим, безпідставно задовольнив вимоги заяви ОСОБА_1 .

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У абзаці 1 ч.2 статті 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч.4 статті 3 Сімейного кодексу України).

Виходячи із приписів норм права, які регламентують спірні правовідносини, обов`язковою умовою для визнання факту проживання однією сім`єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, під спільним проживанням необхідно розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі, за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 Сімейного кодексу України, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі №644/6274/16-ц, провадження № 14-283цс18, вказано, що '' згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна '' член сім`ї '' членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки''.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 554/8023/15-ц, провадження № 14-130цс19, зроблено висновок, що ''вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)''.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права та обов`язки.

При цьому, має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №554/8023/15-ц, провадження №14-130цс19, та у постановах Верховного Суду: від 12.12.2019 року у справі №466/3769/16, провадження №61-5296св19, від 27.02.2019 року у справі №522/25049/16-ц, провадження №61-11607св18, від 11.12.2019 року у справі №712/14547/16-ц, провадження №61-44641св18, від 24.01.2020 року у справі №490/10757/16-ц, провадження №61-42601св18, від 08.12.2021 року у справі №531/295/19, провадження №61-3071св21.

Доводи апеляційної скарги вказують, що сам по собі факт перебування ОСОБА_1 із загиблим у близьких стосунках, не може свідчити про те, що сторони проживали у зазначений період однією сім`єю, оскільки ОСОБА_1 необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат на придбання майна в інтересах сім`ї. Показання свідків зі сторони ОСОБА_1 на підтвердження того, що вона із ОСОБА_3 проживали однією сім`єю у вказаний період, не варто приймати до уваги, оскільки показання свідків носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін в одному будинку, який належить ОСОБА_1 , та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.

На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.02.2026 року, оскільки, виходячи із положень статті 90 ЦПК України, показання свідка є одним із видів доказів у справі. При цьому, згідно ч.1, ч.2, ч.3 статті 89 ЦПК України, яка регламентує оцінку доказів, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що в ході судового розгляду даної справи ОСОБА_1 не підтвердила належними доказами наявності обставин, на які вона посилається у заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.02.2026 року, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначала у заяві ОСОБА_1 , з кінця листопада 2018 року вона проживала разом із ОСОБА_3 , як одна сім`я без реєстрації шлюбу за місцем свого проживання - у АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 на підтвердження викладених у її заяві обставин про їх проживання із ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з грудня 2018 року по 09.08.2025 року, надано суду наступні докази:

- копію акта про фактичне проживання без реєстрації від 01.09.2025 року, за змістом якого, ОСОБА_3 фактично проживав у цивільної дружини, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з грудня 2018 року по 09.08.2025 року (а.с.26);

- копію довідки про фактичне проживання особи без реєстрації від 04.09.2025 року №1-453/09/25, виданої Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради на підставі вищевказаного акта про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації з грудня 2018 року по 09.08.2025 року (а.с.27);

- копію медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 (а.с.33-36);

- копію трудової книжки ОСОБА_3 (а.с.37-41);

- копії: товарного чека №789 від 06.04.2024 року (а.с.47), видаткових накладних № 0004 від 08.10.2019 року, № 0112 від 19.05.2020 року, № 0086 від 24.06.2021 року (а.с. 48, 50, 52); товарно-транспортних накладних № 69 від 08.10.2019 року, № 25 від 19.05.2020 року, № 41 від 24.06.2021 року (а.с. 49,51,53), які надано ОСОБА_1 на підтвердження проведення у її квартирі ремонтних робіт;

- копії накладної КП "Спецкомбінат КПО" №3274 від 14.08.2025 року на отримання ритуальних атрибутів та послуг, замовником яких зазначена ОСОБА_1 , та фіскального чека КП "Спецкомбінат комунально-побутового обслуговування" ЧМР від 14.08.2025 року на придбання простирадла полуторного, савана шовкового, покривала-тюлі, похоронного набору чоловічого, хреста металевого, стрічки з написом (а.с.64);

- світлини та відеозаписи на флешнакопичувачі, які підтверджують спільний відпочинок та побут ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.75).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №307/2789/21.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.02.2026 року, у якому, задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, із врахуванням норм права, які регулюють дані правовідносини, зазначив, що матеріалами справи та показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, які повністю узгоджуються між собою, підтверджується факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період із грудня 2018 року по 09.08.2025 року однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, за адресою: АДРЕСА_1 .

До суду апеляційної інстанції від сторони заявника надано в якості доказу доведеності факту, який встановлено оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 25.02.2026 року, копію відповіді Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області від 17.08.2026 року, в якій зазначено, що 22 січня 2026 року Указом Президента України №69/2026, ОСОБА_3 нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). 19 червня 2026 року начальником Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області зазначену державну нагороду передано ОСОБА_1 , оскільки вона проживала з померлим ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. До відповіді додано Протокол передачі державної нагороди України та документа про нагородження сім`ї нагородженого (а.с.251 - 251, зворот).

Представником заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокатом Даничем О.С. надано суду копію свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_8 від 18.02.1998 року, згідно якого, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_18 , яка є матір`ю заінтересованої особи ОСОБА_2 - розірвано, про що в книзі реєстрації актів розірвання шлюбу 07.02.1995 року зроблено запис за №160 (а.с.255).

Приймаючи до уваги вищезазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що в ході судового розгляду даної справи знайшов своє підтвердження факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період із грудня 2018 року по 09.08.2025 року однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу. Матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вказаний хронологічний період склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю, а саме: спільне проживання, спільний побут, наявність спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявність взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.02.2026 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду даної справи.

За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.02.2026 року - залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: