Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №592/12761/26
Суддя: Клімашевська І. В.
Справа №592/12761/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Алфьоров А.М.
Номер провадження 33/816/1537/26 Суддя-доповідач Клімашевська І. В.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Клімашевська І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 02 вересня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-
У С Т А Н О В И Л А:
Постановою судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 02 вересня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що він 16.07.2026 о 23.06 год у м.Суми по вул. Роменська,100, керував транспортним засобом Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. З позитивним результатом огляду (1,16 проміле) проведеним на місці зупинки був не згоден, прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 02 вересня 2026 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а у разі встановлення відсутності належних та допустимих доказів його вини- закрити провадження по справі в порядку, передбаченому КУпАП.
Вимоги поданої апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, так як він не був належним чином повідомленим про судове засідання, не мав можливості особисто бути присутнім на ньому, надати суду свої пояснення, ознайомитись з усіма матеріалами справи, надати докази, заявити клопотання та скористатись допомогою захисника. Просив врахувати, що він проходить військову службу.
В судове засідання призначене на 30 вересня 2026 року до апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення не подавав.
З метою розгляду апеляційної скарги у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і у даному випадку його права на доступ до правосуддя, не є порушеними, оскільки положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа за ст. 130 КУпАП, а також у особи було достатньо часу для того, щоб реалізувати свої процесуальні права особисто або скористатись допомогою захисника.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 був не згоден з результатом проведеного огляду на місці зупинки; відеозаписами, які надійшли разом з протоколом.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.
Щодо доводів апелянта, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, так як він не був належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, слід зазначити наступне.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а згідно ст. 248 цього Кодексу розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу.
Згідно вимог п. п. 2, 3 ст. 278 цього Кодексу, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з досліджених відеозаписів, під час складання працівниками поліції протоколу, ОСОБА_1 особисто повідомляє їм свою адресу для відмітки у протоколі, а саме: АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою судом першої інстанції останній був викликаний у судове засідання, яке було призначено на 02 вересня 2026 року. На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що останньому було вручено судове повідомлення 25.08.2026.
Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі була забезпечена можливість ОСОБА_1 реалізації права на доступ до правосуддя, а тому доводи про порушення його прав в суді першої інстанції, апеляційний суд визнає неспроможними.
Окрім того, апеляційним судом також у повній мірі забезпечено процесуальні права ОСОБА_1 , зокрема, надано можливість обґрунтувати свою правову позицію в суді апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просив скасувати постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 02 вересня 2026 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а у разі встановлення відсутності належних та допустимих доказів його вини- закрити провадження по справі в порядку, передбаченому КУпАП.
З цього приводу слід зазначити, що ст. 294 КУпАП передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Тобто, ст. 294 КУпАП передбачено вичерпний перелік того, що може зробити апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги, і можливості направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд по суті серед них не має.
До того ж, як зазначалось вище, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, –
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 02 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу– без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуКлімашевська І. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua