Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №583/4634/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Суми

Справа №583/4634/25

Номер провадження 22-ц/816/2555/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Петен Я. Л. , Черних О. М.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року в складі судді Савельєвої А.І., ухвалене в м. Охтирка,

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Абрамович О.В. звернувся до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення заборгованості з орендної плати, збитків від інфляції та 3 % річних.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5787 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0153, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області. 27 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 155/15, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка на момент укладення договору становила 93520 грн 39 коп. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4676 грн 02 коп., обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації. 22 лютого 2018 року між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено трьохсторонню додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 155/15, відповідно до якої новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко», також сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47 грн. З 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп., що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,6473 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0152, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області. 27 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 156/15, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка на момент укладення договору становила 93520 грн 39 коп. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4676 грн 02 коп., обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації. 22 лютого 2018 року між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено трьохсторонню додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 156/15, відповідно до якої новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко», також сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп. З 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп., що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5777 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0154, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області. 27 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 157/15, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка на момент укладення договору становила 93520 грн 39 коп. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4676 грн 02 коп., обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації. 22 лютого 2018 року між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено трьохсторонню додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 157/15, відповідно до якої новий орендар ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко», також сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп. З 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп., що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» належним чином не виконувало свої зобов`язання за договорами оренди землі № 155/15 від 27 серпня 2015 року, № 156/15 від 27 серпня 2015 року, № 157/15 від 27 серпня 2015 року по виплаті орендної плати з урахуванням індексації, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з виплати орендної плати за договорами оренди землі № 155/15 від 27 серпня 2015 року, № 156/15 від 27 серпня 2015 року, № 157/15 від 27 серпня 2015 року у загальному розмірі 86553 грн 66 коп., обраховану без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 14115 грн 17 коп. інфляційних збитків та 4063 грн 16 коп. 3% річних.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволений.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати, у розмірі 83626,60 грн, обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів; інфляційні втрати в розмірі 15383,79 грн; 3% річних у розмірі 4841,01 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 6211,20 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в цій справі періодом нарахування орендної плати є календарний місяць, а тому і формула обрахунку індексації передбачає визначення базового місяця та індексування орендної плати помісячно.

На відміну від наведеного умови договорів оренди землі у справі № 583/6280/25 передбачають, що відповідно до п. 11 вказаних Договорів орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня, тобто періодом нарахування є рік.

Ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, якщо навіть прийняти позицію позивача та суду першої інстанції, то відповідна формула розрахунку індексації орендної плати повинна передбачати або визначення базового року або застосування сукупних річних індексів інфляції .

Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування. (Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі №948/393/20).

Оскільки сторони не передбачили в договорі оренди, що при обчисленні розміру орендної плати враховується сукупний індекс інфляції з 2017 року, то з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди землі щодо періоду внесення орендної плати, на користь його дійсності, чинності та виконуваності, коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за спірний період, як добуток індексів інфляції з 01 січня відповідного року до визначеної сторонами договору дати виконання зобов`язань зі сплати орендної плати – 01 грудня.

Підсумовуючи наведене, приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково врахував позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23, з огляду на неподібність обставин справи та відсутність висновків щодо застосування ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а отже рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законності та обґрунтованості судового рішення. Обрахунок індексації орендної плати, виходячи із конкретних обставин справи № 583/6280/25, не може проодитися за наведеним в судовому рішенню формулами з огляду на відмінність умов договорів оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Абрамович О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» повідомлене про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилося. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторони, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, його позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Абрамовича О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,5787 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0153, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, що підтвержується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії СМ № 048886 від 30 березня 2004 року.

27 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала договір оренди землі № 155/15 з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920384000:01:001:0153, площею 3,5787 га, (далі - договір № 155/15) строком на 10 років.

Пунктом 9 договору № 155/15 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5 % нормативної грошової оцінки, що складає 4676 грн 02 коп.

Пунктом 10 договору № 155/15 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 договору № 155/15 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.

27 серпня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 155/15, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп., з 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп..

08 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди землі № 155/15, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01 січня 2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України.

Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,6473 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0152, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, що підтвержується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 9192759 від 10 вересня 2013 року.

27 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала договір оренди землі № 156/15 з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920384000:01:001:0152, площею 3,6473 га, (далі - договір № 156/15) строком на 10 років.

Пунктом 9 договору № 156/15 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5 % нормативної грошової оцінки, що складає 4676 грн 02 коп.

Пунктом 10 договору № 156/15 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 договору № 156/15 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.

27 серпня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 156/15, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп., з 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп.

08 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди землі № 156/15, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01 січня 2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України.

Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5777 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0154, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, що підтвержується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1626079 від 26 березня 2013 року.

27 серпня 2015 року ОСОБА_1 уклала договір оренди землі № 157/15 з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920384000:01:001:0154, площею 3,5777 га, (далі - договір № 155/15) строком на 10 років.

Пунктом 9 договору № 157/15 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5 % нормативної грошової оцінки, що складає 4676 грн 02 коп.

Пунктом 10 договору № 157/15 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 договору № 157/15 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.

27 серпня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 157/15, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп., з 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп.

08 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди землі № 157/15, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01 січня 2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами оренди землі № 155/15 від 27 серпня 2015 року, № 156/15 від 27 серпня 2015 року, № 157/15 від 27 серпня 2015 року, оскільки виплата орендної плати за 2018-2025 роки за зазначеними договорами позивачу проведена не в повному обсязі. Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 83626 грн 60 коп., що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Також місцевий суд погодився з розрахунками інфляційних втрат та 3 % річних, наведеними позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, оскільки вони проведені відповідно до вищенаведених формул, та за період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2026 року інфляційні втрати становлять 15383 грн 79 коп., за період з 01 січня 2019 року по 04 березня 2026 року 3 % річних становлять 4841 грн 01 коп.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до статті 316 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а право користування є одним із видів речових прав на чуже майно (стаття 395 ЦК України).

Згідно частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів – набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 8 липня 2026 року у справі № 931/755/24).

За змістом частин першої та третьої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату, а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендар набуває права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, визначених ЗК, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Отже, закон пов`язує виникнення та реалізацію договірних правовідносин з погодженням сторонами, зокрема, істотної умови щодо орендної плати, включаючи порядок її індексації та перегляду.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Таким чином, законодавець безпосередньо передбачає індексацію орендної плати з урахуванням індексів інфляції як загальне правило, водночас надаючи сторонам договору право погодити інший порядок.

При цьому необхідно розрізняти індексацію орендної плати та індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За змістом статті 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19 зазначив, що «зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками», однак «зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати»; при цьому «індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати». «Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі»). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 розмежувала індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки та індексацію орендної плати. Суд зазначив, що «за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди», а якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки договором не визначена, «обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 161-XIV (індексується лише орендна плата)».

Водночас індексація орендної плати здійснюється шляхом «корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць». При цьому базовим є місяць, у якому востаннє змінювалася або підлягала перегляду орендна плата.

Таким чином, за наявності у договорі умови про обчислення орендної плати з урахуванням індексів інфляції орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату з урахуванням індексу інфляції споживчих цін, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності має самостійний правовий наслідок: з моменту початку її застосування автоматично змінюється розмір орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, без необхідності укладення сторонами додаткової угоди.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Отже, якщо договором не встановлено іншого механізму зміни розміру орендної плати, її перегляд щодо земельної ділянки приватної власності потребує погодження сторонами.

При цьому відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку. Зміна умов договору оренди землі має здійснюватися з дотриманням вимог цивільного законодавства щодо форми та порядку зміни договору.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 192/1055/20 (провадження № 61-2739св23), яка стосувалася стягнення заборгованості з орендної плати за договорами оренди землі, Верховний Суд погодився з висновком суду про стягнення орендної плати без утримання податку та інших обов`язкових платежів. При цьому зазначено, що «оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком податкового агента, тому суд, задовольняючи вимоги про стягнення орендної плати визначає суму без утримання податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення». Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правильності розрахунку орендної плати з урахуванням індексації.

Сума орендної плати з урахуванням індексації розрахована за формулою: [Сума орендної плати з урахуванням індексації] = [Орендна плата] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100 %, де [Орендна плата] – сума орендної плати, яка підлягає індексації, а [Сукупний індекс інфляції] – добуток щомісячних індексів споживчих цін за відповідний період.

Відповідні індекси споживчих цін розраховуються органами державної статистики щомісячно та оприлюднюються в установленому порядку. Саме зазначені статистичні показники використовуються для визначення розміру орендної плати з урахуванням інфляційних процесів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23, щодо порядку визначення базового місяця та обчислення орендної плати з урахуванням індексів споживчих цін.

Колегія суддів, перевіривши наведений позивачем розрахунок та його оцінку судом першої інстанції, не встановила помилок у визначенні базового місяця, періоду індексації, розміру щомісячних платежів або застосованих індексів споживчих цін. Відповідачем, у свою чергу, належних та допустимих доказів на спростування правильності такого розрахунку не надано.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив порядок та розмір орендної плати з урахуванням індексації, а наведений позивачем розрахунок відповідає умовам договору, вимогам законодавства та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що за період з 2018 року по 2025 рік загальна сума недоплати орендної плати з урахуванням індексації становить 83 626 грн 60 коп., а тому підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в цій частині не вбачає.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів, перевіривши наведений позивачем розрахунок та його оцінку судом першої інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо його правильності. Розрахунок здійснено виходячи із сум фактичної недоплати орендної плати, періоду прострочення та відповідних індексів інфляції. Помилок у розрахунку колегія суддів не встановила.

Відповідачем належних і допустимих доказів на спростування правильності розрахунку не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 15383 грн 79 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну виплату орендної плати на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з орендної плати утворилася за відповідні календарні роки та не була погашена у встановлений строк, що свідчить про прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правильності розрахунку 3 % річних, здійсненого виходячи із суми простроченої заборгованості та кількості днів прострочення за відповідні періоди.

Розрахунок здійснюється за формулою: сума заборгованості ? 3 % ? кількість днів прострочення / 365.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок, колегія суддів помилок у визначенні суми заборгованості, періодів прострочення та арифметичному обчисленні не встановила. Відповідачем належних і допустимих доказів на його спростування не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 4841 грн 01 коп. 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Щодо доводу про неправильне застосування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/457/23.

Не заслуговує на увагу довід апелянта про те, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23, не можуть бути враховані у цій справі через неподібність правовідносин. Дійсно, правові висновки Верховного Суду підлягають застосуванню з урахуванням предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених фактичних обставин. Однак сама лише відмінність виду власності земельної ділянки або періодичності внесення орендної плати не свідчить про відсутність правової релевантності відповідного висновку.

У справі, що переглядається, договори містять аналогічну за змістом умову про здійснення обчислення орендної плати з урахуванням індексації. Водночас принциповим для вирішення спору є не механічне перенесення всіх фактичних обставин справи № 925/457/23, а застосування сформульованого в ній підходу до визначення природи індексації орендної плати та встановлення базового періоду її обчислення. Саме такий підхід покладено в основу рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для його скасування чи зміни.

Отже, вирішуючи спір суд першої інстанції з дотримання вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно встановив правовідносини, що склалися, дослідив і надав правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін й правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, ухвалив судове рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Крім того, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. ст. 137, 141 ЦПК України є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу.

На підтвердження понесення ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду рішення суду витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_2 надано: додаткову угоду до договору № 110 про надання правничої допомоги від 25 вересня 2026 року, яким визначено, що адвокат надає клієнту правову допомогу щодо представлення його інтересів в Сумському апеляційному суді при розгляді апеляційної скарги ТОВ «Райз Північ» у справі № 583/4634/25, розмір гонорару адвоката становить 5000 грн 00 коп.; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 110 про надання правничої допомоги від 25 вересня 2025 року та додаткової угоди від 22 липня 2026 року, з акту слідує, що адвокат на виконання договору, ознайомився з апеляційному скаргою ТОВ «Райз Північ» та рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року у справі № 583/4634/25, підготував , склав та подав до Сумського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від імені та в інтересах ОСОБА_1 у справі № 583/4634/25, вартість наданих послуг становить 5000 грн; квитанцію № 110/7, якою підтверджується сплата ОСОБА_1 адвокату Абрамовичу О.В. 5000 грн 00 коп.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає розподілу, колегія суддів бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України та, врахувавши характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості вважає, що підлягає розподілу між сторонами понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн 00 коп., понесені нею під час апеляційного перегляду рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 2000 грн на відшкодування правничої допомоги в суді апеляцічйної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Я. Л. Петен

О. М. Черних