Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №740/4956/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4956/25

Провадження № 2/740/1113/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №14.03.2025-100000589 від 14.03.2025 у сумі 81760 грн. та 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 14.03.2025-100000589 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до договору сторони погодили, що кредит в розмірі 28000 грн. надається позичальнику строком на 122 днів; процентна ставка – фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, комісія, пов`язана із наданням кредиту – 20% від суми кредиту.

Позивачем зобов`язання за договором виконано в повному обсязі і надано відповідачці кредит, а відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість у розмірі 81760 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 28000 грн., по процентах – 34160 грн., комісії – 5600 грн., неустойка - 14000 грн.

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Роздайбіди О.В. 15.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

20.11.2025 ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто із відповідачки на користь позивача заборгованість у сумі 76160 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2256 грн. 46 коп.

26.12.2025 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення суду.

В обґрунтування вимог про скасування заочного рішення відповідачка зазначила, що вона не з`являлася в судові засідання, а також не подала відзиву на позовну заяву з поважних причин, оскільки під час розгляду справи й на цей час вона постійно проживає в м. Києві, а не за зареєстрованим місцем проживання у м. Ніжині. Також 22.10.2025 вона зламала ногу та пересувалася лише на милицях, а тому була позбавлена можливості прибути до суду. Позовні вимоги вона не визнає, оскільки невстановленою особою було відкрито на ім`я ОСОБА_1 близько 18 мікрокредитів (мікрозаймів), один із яких у фінансовій установі «Швидко гроші» на загальну суму 28 000 грн. і 19.03.2025 СВ Голосіївського управління поліції ГУНП в м. Києві зареєстровано кримінальне провадження за даним фактом.

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Шевченко І.М. 08.01.2026 поновлено відповідачці строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та призначено розгляд вказаної заяви.

Ухвалою суду 30.01.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено та скасовано заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.11.2025, призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду 18.05.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «Банк «Кліринговий дім».

Розпорядженням керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.07.2026 № 94/329/26 відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку з відрядженням судді Шевченко І.М. призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026, визначено головуючого суддю Карпуся І.М.

Ухвалою судді 22.07.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник відповідачки - адвокат Квацба Р.Д. подав заяву про проведення судового засідання без участі його та відповідачки.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію).

На підтвердження заявлених вимог, позивачем надано, зокрема укладений 14.03.2025 в електронній формі шляхом акцептування позичальником пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» Кредитний договір № 14.03.2025-100000589 (а.с. 17-22).

Згідно умов кредитного договору, позичальнику надається кредит у сумі 28000 грн. строком на 122 днів із дати його надання (до 13.07.2025).

Сторони узгодили фіксовану незмінну процентну ставку – у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, а також комісію за надання кредиту в розмірі 5600 грн.

Розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 365 % річних; неустойка – 280 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Підписана позичальником заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферту), у якій викладені наступні умови.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4132-82хх-хххх-8538.

Згідно п. 4.3. Договору днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Відповідно до п.п. а п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту, процентів, комісії шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №14.03.2025-100000589 від 14.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» складає 81760 грн., з яких: основний борг – 28000 грн., заборгованість за відсотками – 34160 грн., комісія – 5600 грн., неустойка – 14000 грн. (а.с.13).

Відповідачка у письмових поясненнях наявність заборгованості перед позивачем заперечила, вказавши, що кредитний договір з відповідачем не укладала. 19.03.2025 вона звернулася до Голосіївського управління поліції ГУНП в м. Києві із заявою, що 17.03.2025 близько 12:00 год. невстановлена особа шляхом незаконних операцій з використанням електрообчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами з її банківської картки № НОМЕР_1 , емітованої в АТ КБ «Приватбанк», та відкрила на ім`я відповідачки близько 18 мікрокредитів (мікрозаймів), один із яких був відкритий у фінансовій установі «Швидко гроші» на загальну суму 28 000 грн. Несанкціоноване списання грошових коштів з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 відбулося на іншу картку відповідачки № НОМЕР_2 , емітовану в АТ «ПУМБ», трьома транзакціями на загальну суму 45 000,00 грн, після чого з банківської картки АТ «ПУМБ» грошові кошти перераховано на невстановлені рахунки. Також особистий мобільний телефон ОСОБА_1 , який обслуговується в ПрАТ «Київстар», було зламано та здійснено несанкціонований доступ з мобільного пристрою Redmi Note 13, який ніколи не належав відповідачці.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 визнано потерпілою та додатково було встановлено, що несанкціоновані втручання в роботу інформаційно (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк», невстановлені особи здійснили вхід до її облікового запису саме 14.03.2025.

На підтвердження вказаного ОСОБА_1 надала суду: - копію витягу з ЄРДР (номер кримінального провадження № 12024060400001460) про внесення відомостей до ЄРДР за її заявою від 18.03.2025 по факту заволодіння її грошовими коштами з банківської картки та відкриття на її ім`я близько 18 мікрокредитів, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення – ч. 4 ст. 185 КК України; - копію пам`ятки про права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадження, вручену 19.03.2025 потерпілій ОСОБА_1 старшим слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (а.с. 93-98).

Як вбачається з відповіді Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві від 16.09.2026 на запит суду, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.03.2025 Голосіївським управлінням поліції було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010001048, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. У межах даного кримінального провадження ОСОБА_1 визнано потерпілою. У подальшому кримінальне провадження №12025100010001048 відповідно до визначеної підслідності передано для подальшого досудового розслідування до ГУНП у м. Києві.

Ухвалою суду 18.05.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ «Банк «Кліринговий Дім» інформації про те, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну карту № НОМЕР_3 ; про рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_3 за період з 14.03.2025 по 19.03.2025; про прізвище, ім`я, по батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту 4132-82XX-XXXX-8538, на яку були 14.03.2025 перераховані грошові кошти в сумі 28 000,00 грн

Згідно інформації, наданої АТ «Банк «Кліринговий Дім» на виконання ухвали суду про витребування доказів, платіжна картка № 4132-82XX-XXXX-8538на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , банком не емітувалась. Станом на 29.05.2026 зазначена особа не є та не була клієнтом банку, у зв`язку з цим у банку відсутні будь-які рахунки, відкриті на ім`я вказаної особи, а також відсутні документи чи відомості, у тому числі такі, що містять банківську таємницю стосовно ОСОБА_1 (а.с. 139).

Крім того, суд звертає увагу, що згідно наданого позивачем кредитного договору №14.03.2025-100000589 від 14.03.2025, паспорту споживчого кредиту, для підписання кредитного договору шляхом одноразового ідентифікатора смс з кодом було відправлене на фінансовий номер 0970704474, тоді як згідно з інформацією Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві від 16.09.2026 при розслідуванні кримінального провадження установлено, що даний номер телефону було скомпрометовано, здійснено несанкціонований доступ з мобільного телефону, який не належить відповідачці.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Об`єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.

Даючи правову оцінку дослідженим доказам, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано достатніх і належних та допустимих доказів як укладення кредитного договору саме відповідачкою, здійснення нею волевиявлення на укладення кредитного договору, так і отримання нею кредитних коштів, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Інші доводи учасників справи не спростовують вищенаведених висновків щодо вирішення позовних вимог. При цьому, суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Карпусь