Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №585/2996/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2996/26

Номер провадження 1-кп/585/434/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої – ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни матеріали кримінального провадження № 12025200470000735 від 11.10.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ромни Сумської області, громадянина України, українця, не одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 286-1Кримінального кодексу України (далі КК України),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. 10.10.2025 р. близько 18 год. 35 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «DAEWOO» моделі «LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався на ділянці дороги з одностороннім рухом по бульвару Європейському в м. Ромни Сумської області.

Перебуваючи поряд з будинком 70 по бульвару Європейському в м. Ромни Сумської області ОСОБА_4 при наближенні автомобіля до нерегульованого пішохідного переходу, в порушення вимог пунктів 18.1, 2.3.6 Правил дорожнього руху України, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та наслідками, що настали, рухаючись на технічно справному транспортному засобі, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, відволікся від керування автомобілем, не вибравши швидкісний режим в таких межах, які б дозволяли надати перевагу в русі пішоходу, який знаходився на нерегульованому пішохідному переході та користувався перевагою в русі, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка рухалась по нерегульованому пішохідному переході.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, у вигляді перелому першого ребра зліва, струс головного мозку, часткового пошкодження латеральної колатеральної та передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглобу. Тілесне ушкодження у вигляді перелому першого ребра зліва, часткового пошкодження латеральної колатеральної та передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглобу - не являються небезпечними для життя, але потребують тривалого лікування і за ступенем тяжкості оцінюється як середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я більше ніж 21 день.

ІІ. Позиція обвинуваченого та його адвоката.

2.1. ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю. Погодився із всіма обставинами викладеними в обвинувальному акті. Просив врахувати, що шкоду потерпілій він відшкодував, одразу після ДТП викликав швидку допомогу та до приїзду НШД перебував поряд з потерпілою. Просив призначити покарання у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він проходить службу в ЗСУ і використовує транспортний засіб на військовій службі.

2..2. Адвокат ОСОБА_5 просив визнати ОСОБА_4 винним за ч.1ст.286-1КК України та призначити покарання у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. При призначенні основного покарання застосувати ч.1ст.69 КК України, врахувавши наявність двох пом`якшуючих обставин, щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, а також добровільне відшкодування шкоди потерпілій. Також, просив не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосувавши ч.2ст.69 КК України, врахувавши як пом`якшуючі обставини, які дають право не призначати додаткове покарання: надання допомоги потерпілій та залучення до керування транспортними засобами під час служби в ЗСУ, що підтверджується клопотання командування військової частини.

ІІІ. Позиція прокурора та потерпілої.

3.1. Прокурор в судовому засіданні вважав вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1ст.286-1 КК України доведено матеріалами справи, вважав за можливе розглянути справу у спрощеному провадженні. Просив визнати ОСОБА_4 винним за ч.1ст.286-1КК України та призначити покарання у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. При призначенні основного покарання застосувати ч.1ст.69 КК України, врахувавши наявність двох пом`якшуючих обставин, щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, а також добровільне відшкодування шкоди потерпілій. Просив призначати покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

3.2. Представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 погодився із думкою прокурора щодо призначння основного покарання у виді штрафу, але просив не призначати обвинуваченому додаткового покарання. Врахувавши думку потерпілих та наявні пом`якшуючі обставини.

3.3. Законний представник потерпілої ОСОБА_6 зазначила, що претензій до обвинуваченого не має.

ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.

4.1 З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

V.Оцінка Суду.

5.1. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у скоєному доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

VІ. Призначення покарання.

6.1. До обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК, суд відносить щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення; відшкодування шкоди потерпілій; надання допомоги потерпілій, що виразилось у виклику НШД та постійне перебування поряд з потерпілою; служба в ЗСУ та добровільний перерахунок грошових коштів сумі 5 000 грн. на підтримку Збройних Сил України.

6.2. Обставин, що відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

6.3 Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 основного та додаткового покарання, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до статті 12 КК є нетяжким злочином;

- особу винного: (1)матеріальний та сімейний стан: ОСОБА_4 проходить службу в ЗСУ, неодружений, дітей не має; (2)стан здоров`я: ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога, та психіатра на обліку не перебуває, має хвороби серця; (3)наявність постійного місця проживання; (4)характеристику за місцем проживання та служби, згідно яких характеризується позитивно; (5) відомості командира в/ч про залучення ОСОБА_4 під час служби до керування транспортними засобами; (6) здійснив добровільний перерахунок грошових коштів сумі 5 000 грн. на підтримку Збройних Сил України.

6.4. наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин.

7. Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які виразилися у щирому каятті із активним сприянням розкриттю правопорушення, добровільному відшкодуванні завданого збитку, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити основне покарання, із застосуванням ч.1ст.69 КК України, перейшовши до іншого більш м`якого виду покарання ніж передбачено в санкції ч.1ст.286-1 КК України, у виді штрафу розміром 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, що буде відповідати вчиненному кримінальному правопорушенню та особі винного. Вирішуючи питання призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які виразилися у наданні допомоги потерпілій та служба в ЗСУ, пов`язана із залученням до керування транспортними засобами, добровільний перерахунок грошових коштів сумі 5 000 грн. на підтримку Збройних Сил України, та особу обвинуваченого (п.6.3 цього вироку), суд вважає за необхідне застосувати ч. 2 ст. 69 КК України і не призначати ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

8. Цивільний позов по справі не заявлявся.

9.Витрати по справі за проведення комплексної судової інженерно-транспортної експертизи, висновок експерта № 2192 від 23.02.2026, - 12722.40 грн. та за проведення комплексної судової інженерно-транспортної експертизи, висновок експерта № 2215 від 24.02.2026 - 3392. 64 грн., а всього16115,04 грн. підлягають стягненню на користь держави з ОСОБА_4 .

10. Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 жовтня 2025 року необхідно скасувати.

11. Долю речових доказів вирішити в порядку ст..100 КПК України.

12. Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286-1 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1,2ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, без призначення додаткового покарання.

2. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави витрати по справі за проведення комплексної судової інженерно-транспортної експертизи, висновок експерта № 2192 від 23.02.2026, - 12722.40 грн. та за проведення комплексної судової інженерно-транспортної експертизи, висновок експерта № 2215 від 24.02.2026 - 3392. 64 грн., а всього 16115 (шістнадцять тисяч сто п`ятнадцять) гривень 04 копійки.

3. Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 жовтня 2025 року ,- скасувати.

4. Речові докази по справі: автомобіль марки «DAEWOO» моделі «LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 , який зберігається на штаф майданчику Роменського РВП ГУНП в Сумській області,- повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_10