Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №584/359/26 — Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/359/26

Провадження № 2/584/452/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.,

за участі: секретаря – Зікрати Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 10 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №73157935, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого вказане товариство надало відповідачеві кредит у розмірі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушувала строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 24420 грн., в т.ч.: 7400 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 2220 грн. - заборгованості за відсотками, 14800 грн. – заборгованість за пенею.

Разом з тим, 29 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір № 8266662, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого вказане товариство надало відповідачеві кредит у розмірі 8000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушувала строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 26060 грн., в т.ч.: 8000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 6460 грн. - заборгованості за відсотками, 11600 грн. – заборгованість за неустойкою.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25 про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитними договорами № 73157935 від 10 лютого 2025 року та № 8266662 від 29 січня 2025 року.

10 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та відповідачем укладено кредитний договір № 2923087, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого вказане товариство надало відповідачеві кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушувала строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 17600 грн., в т.ч.: 5000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 5600 грн. - заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7000 грн. – заборгованість за неустойкою.

25 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25072025 про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №2923087 від 10 лютого 2025 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг на загальну суму 68080 грн. та понесені по справі судові витрати.

Відповідач направила відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнала частково, а саме: за кредитним договором № 73157935 від 10 лютого 2025 року суму заборгованості за основною сумою боргу – 7400 грн., та суму заборгованості за відсотками – 2220 грн.; за кредитним договором № 8266662 від 29 січня 2025 року суму заборгованості за основною сумою боргу – 8000 грн., та суму заборгованості за відсотками – 6460 грн.; за кредитним договором № 2923087 від 10 лютого 2025 року суму заборгованості за основною сумою боргу – 5000 грн. В іншій частині позовних вимог просила відмовити, посилаючись на ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» та п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с.112).

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом, 10 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №73157935, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого вказане товариство надало відповідачеві грошові кошти у розмірі 8000 грн., на строк 30 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,750% у день, пені у розмірі 4,00% у день (а.с.29-36).

Платіж здійснено 10 лютого 2025 року, банк – еквайр АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с.37).

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 24420 грн., в т.ч.: 7400 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 2220 грн.- заборгованості за відсотками, 14800 грн. – заборгованість за пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №73157935 від 10 лютого 2025 року (а.с.44-47).

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25 про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №73157935 від 10 лютого 2025 року, що підтверджується реєстром боржників №10 (а.с.28-42,43).

Разом з тим, 29 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8266662, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого вказане товариство надало відповідачеві грошові кошти у розмірі 8000 грн., на строк 360 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,95% у день, неустойки у розмірі 400 грн. у день (а.с.9-16).

Платіж здійснено 29 січня 2025 року, на картковий рахунок НОМЕР_1 (а.с.17).

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 26060 грн., в т.ч.: 8000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 6460 грн.- заборгованості за відсотками, 11600 грн. – заборгованість за неустойкою, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №73157935 від 10 лютого 2025 року (а.с.19-21).

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25 про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №8266662 від 29 січня 2025 року, що підтверджується реєстром боржників №13 (а.с.28-42,18).

Разом з тим, 10 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2923087, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого вказане товариство надало відповідачеві грошові кошти у розмірі 5000 грн., на строк 345 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,0010 річних, комісії за обслуговування кредиту у розмірі 15400 грн., що нараховується за ставкою 14,00% від суми кредиту, штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок порушення (а.с.53-59,60-61).

Платіж здійснено 10 лютого 2025 року, на картковий рахунок НОМЕР_1 (а.с.63).

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 17600 грн., в т.ч.: 5000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 5600 грн.- заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7000 грн. – заборгованість за неустойкою, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №2923087 від 10 лютого 2025 року (а.с.64).

25 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25072025 про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №2923087 від 10 лютого 2025 року, що підтверджується реєстром боржників (а.с.65-67,69).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за пенею за кредитним договором №73157935 від 10 лютого 2025 року у розмірі 14800 грн. задоволенню не підлягає (24420-14800=9620).

Також, вимога про стягнення заборгованості за неустойкою за кредитним договором №8266662 від 29 січня 2025 року у розмірі 11600 грн. задоволенню не підлягає (26060-11600=14460).

Вимога про стягнення заборгованості за неустойкою за кредитним договором №2923087 від 10 лютого 2025 року у розмірі 7000 грн. задоволенню не підлягає (17600-7000=10600).

Крім того, відповідно до умов кредитного договору №2923087 від 10 лютого 2025 року встановлено комісію за обслуговування кредиту у розмірі 15400 грн., що нараховується за ставкою 14,00% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів.

Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором №2923087 від 10 лютого 2025 року позивачем було нараховано комісію за обслуговування кредиту у розмірі 5600 грн.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз змісту положень кредитного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначених у цих пунктах розмірах. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що положення кредитного договору щодо сплати позичальником комісії за обслуговування кредитної лінії є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.

Також суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки положення кредитного договору, якими встановлені умови про сплату позичальником комісії за надання, управління та обслуговування кредиту є нікчемними (в частині встановленої комісії), суд на підставі ч. 5 ст. 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Зокрема, сума заборгованості за кредитним договором №2923087 від 10 лютого 2025 року підлягає зменшенню на 5600 грн. (суми нарахованої комісії за обслуговування кредиту).

За таких обставин,

- заборгованість за кредитним договором №73157935 від 10 лютого 2025 року становить 9620 грн., з яких: 7400 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 2220 грн.- заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №8266662 від 29 січня 2025 року становить 14460 грн., з яких: 8000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 6460 грн.- заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №2923087 від 10 лютого 2025 року становить 5000 грн., з яких: 5000 грн. – заборгованості за тілом кредиту.

Загальна сума боргу за кредитними договорами становить 29080 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1421 грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог ((29080х3328)/68080=1421,54).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул.Лісова, буд.2, м.Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014) 29080 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімдесят гривень) заборгованості у загальному розмірі, з яких:

заборгованість за кредитним договором №73157935 від 10 лютого 2025 року становить 9620 грн., з яких: 7400 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 2220 грн.- заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №8266662 від 29 січня 2025 року становить 14460 грн., з яких: 8000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 6460 грн.- заборгованості за відсотками;

- заборгованість за кредитним договором №2923087 від 10 лютого 2025 року становить 5000 грн., з яких: 5000 грн. – заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул.Лісова, буд.2, м.Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014) 1421 грн. 54 коп. (одну тисячу чотириста двадцять одну гривню п`ятдесят чотири копійки) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв