Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №154/3397/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3397/26

2/154/1831/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтувала тим, що 12 жовтня 2019 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб Володимир-Волинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про що складено актовий запис №234.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначила, що спочатку сімейне життя сторін складалося добре, однак протягом останніх років між ними виникали непорозуміння та конфлікти, внаслідок чого сімейні відносини поступово припинилися. Між сторонами відсутні почуття любові та взаємної поваги, шлюб фактично має формальний характер, а його збереження суперечить інтересам позивачки.

Спору щодо поділу спільного майна подружжя, визначення місця проживання дитини, участі батьків у її вихованні та утриманні між сторонами немає. З огляду на фактичне припинення сімейних відносин позивачка просила шлюб розірвати. Зміст позову та додані до нього документи підтверджують реєстрацію шлюбу сторін і народження у ньому дитини. Позовна заява з додатками

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, проти позовних вимог не заперечував та визнав їх у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

За змістом ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12 жовтня 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим на підставі актового запису №234.

У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Разом з тим фактичні сімейні відносини між сторонами припинені. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу та не вбачає можливості його збереження. Відповідач, у свою чергу, позов визнав повністю та проти припинення шлюбу не заперечує.

Отже, волевиявлення обох сторін свідчить про відсутність у них наміру продовжувати шлюбні відносини та зберігати сім`ю.

Шлюб є добровільним сімейним союзом жінки та чоловіка, а тому його збереження всупереч чітко вираженій волі одного з подружжя, тим більше за відсутності заперечень іншого, суперечило б засаді добровільності шлюбу.

За таких обставин підстав для надання сторонам строку для примирення суд не вбачає, оскільки це не відповідало б фактичним обставинам їхніх відносин та лише формально відтермінувало б припинення шлюбу.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а встановлені судом обставини дають самостійні матеріально-правові підстави для задоволення заявлених вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, а тому позов про розірвання шлюбу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1331 грн 50 коп.

Водночас відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3328 грн, а тому належний до сплати судовий збір за подання цього позову становив: 3328 грн ? 0,4 = 1331 грн 20 коп.

Таким чином, позивачкою сплачено судовий збір на 30 коп. більше встановленого законом розміру.

Відповідач до початку розгляду справи по суті подав заяву, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки встановлений законом розмір судового збору за подання цього позову становить 1331 грн 20 коп., поверненню позивачці з Державного бюджету України підлягає 665 грн 60 коп., що становить 50 відсотків належного до сплати судового збору.

Інші 665 грн 60 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Надміру сплачена сума судового збору у розмірі 30 коп. не є судовими витратами, які можуть бути покладені на відповідача, та повертається позивачці у порядку, визначеному ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 24, 105, 110–112, 114, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76–81, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263–265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12 жовтня 2019 року Володимир-Волинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №234, — розірвати.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 90 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили цим рішенням суду.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.Р. Вітер