Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №727/11219/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11219/26

Провадження № 2/727/3605/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», в інтересах якого діє його представник - Таранущенко Катерина Василівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», в інтересах якого діє його представник — Таранущенко К.В., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначає, що 29.10.2019 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №29.10.2019-100000534, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 9000,00 грн. строком на 14 календарних днів, із датою повернення кредиту 11.11.2019 року включно.

Зазначає, що умовами вищевказаного Договору передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 2520,00 грн., що становить 28 % від суми кредиту за погоджений строк користування ним. Відповідно до графіка платежів відповідач зобов`язувався повернути кредит у розмірі 9000,00 грн. та сплатити проценти в розмірі 2520,00 грн. до 11.11.2019 року включно.

Представник позивача вказує, що вищевказаний Договір було укладено в електронній формі шляхом прийняття відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка на отримання кредиту.

Зазначає, що відповідач підписав акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором «6Z646», що, на думку позивача, відповідає вимогам ЗУ «Про електронну комерцію».

Стверджує, що на виконання умов вищевказаного Договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 29.10.2019 року перерахувало відповідачу кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується чеком про електронний переказ коштів та карткою субконто боржника за кредитним договором. Таким чином, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі.

Представник позивача зазначає, що 06.08.2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу №СЦ-060824-13, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідному переліку.

Вказує, що згідно з пунктами 2.4, 2.5 Договору факторингу право вимоги за кредитним договором вважається відступленим із моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі переліку, після чого до фактора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу.

Стверджує, що на виконання умов Договору факторингу сторонами підписано акт приймання-передачі Переліку №1 від 06.08.2024 року, до якого включено право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №29.10.2019-100000534 від 29.10.2019 року в загальному розмірі 16020,00 грн., з яких: 9000,00 грн. — заборгованість за основною сумою кредиту; 2520,00 грн. — заборгованість за процентами; 4500,00 грн. — заборгованість за штрафом. У зв`язку із цим позивач вважає себе належним кредитором у зазначеному зобов`язанні.

Представник позивача зазначає, що 15.08.2024 року на адресу відповідача було направлено повідомлення №423456 про відступлення права вимоги за Договором факторингу та вимогу №423456 від 06.08.2024 року про сплату заборгованості.

Вказує, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти не повернув та проценти не сплатив, у зв`язку з чим станом на 05.08.2026 року заборгованість за Договором становить 16020,00 грн., з яких: 9000,00 грн. — прострочена заборгованість за тілом кредиту; 2520,00 грн. — прострочена заборгованість за процентами; 4500,00 грн. — прострочена заборгованість за штрафом.

Вказує, що пунктом 5.4 Договору передбачено право кредитора в разі невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань нараховувати штраф, розмір якого щодня зростає на 2 %, починаючи від 2 % у перший день невиконання, а його максимальний розмір встановлюється законом.

Зазначає, що хоча нарахування штрафу в картці субконто не відображене, його розмір підтверджується довідкою про заборгованість та, на думку позивача, відповідає умовам Договору.

З огляду на викладене, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», в інтересах якого діє його представник — Таранущенко К.В., просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №29.10.2019-100000534 від 29.10.2019 року в розмірі 16020,00 грн., а також покласти на відповідача судові витрати в загальному розмірі 8932,40 грн., які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. та витрат, пов`язаних із надсиланням копії позовної заяви з додатками, у розмірі 270,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2026 року було відкрито спрощене провадження у справі №727/11219/26 (провадження №2/727/3605/26) за позовом ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», в інтересах якого діє його представник - Таранущенко К.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання на 28 вересня 2026 року.

У судове засідання представник позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача

При цьому, відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування позовної давності від 25.09.2026 року, в якій заперечує проти позовних вимог ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» у повному обсязі.

Зазначає, що відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно з частиною першою статті 261 ЦК України її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Вказує, що з 2019 року жодних платежів на виконання кредитних зобов`язань ним не здійснювалося, у зв`язку з чим вважає, що первісний кредитор довідався про порушення свого права ще у 2019 році.

Посилаючись на статтю 262 ЦК України, зазначає, що заміна кредитора у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, а тому набуття ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» права вимоги за кредитним договором не поновлює зазначеного строку.

Вважає, що трирічна позовна давність спливла у 2022 році, тобто до звернення позивача до суду з цим позовом, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови в його задоволенні.

З огляду на викладене відповідач ОСОБА_1 просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, а також спрямовану до суду відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, вважає, що позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 29.10.2019 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір №29.10.2019-100000534 шляхом підписання відповідачем відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора «6Z646», відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн., а відповідач, у свою чергу, зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними.

Зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що вищевказаний Кредитний договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (а.с.30-31), заявки (а.с.22) та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) (а.с.27).

Відповідно до вищезазначеної заявки від 29.10.2019 року кредит було надано строком на 14 календарних днів із дати отримання. Проценти за користування кредитом визначено в розмірі 2520,00 грн., що становить 28,00 % від суми кредиту за погоджений строк користування ним, із застосуванням фіксованої незмінюваної процентної ставки. Згідно з передбаченим заявкою графіком платежів сума кредиту в розмірі 9000,00 грн. та проценти в розмірі 2520,00 грн. підлягали сплаті до 11.11.2019 року включно (а.с.30-31).

При цьому, у відповіді про прийняття пропозиції (акцепті) зазначено, що позичальник однозначно та безумовно приймає пропозицію про укладення кредитного договору, невід`ємною частиною якої є заявка, та попередньо ознайомився з їх умовами. Зазначений документ містить відмітку про його підписання одноразовим ідентифікатором «6Z646» (а.с.22).

Також, факт укладення вищевказаного Договору відображене в підтвердженні укладання кредитного договору від 29.10.2019 року, адресованому ОСОБА_1 , в якому зазначено суму кредиту — 9000,00 грн., строк користування ним — 14 календарних днів із дати отримання та суму процентів — 2520,00 грн. (а.с.27).

При цьому, згідно з пунктами 2.3, 2.4 вищезазначеного Договору вбачається, що кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника. Днем надання кредиту визначено день списання коштів із рахунку кредитодавця, а днем повернення — день їх зарахування на рахунок кредитодавця (а.с.30-31).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються та обліковуються кредитодавцем у день, визначений як термін повернення кредиту, а в разі пролонгації — в останній день строку, на який кредит пролонговано (а.с.30-31).

Відповідно до пункту 2.8 Договору в разі неповернення або неповного повернення кредиту у встановлений строк його неповернута частина вважається автоматично пролонгованою на строк, що дорівнює первісному строку кредитування, за умови сплати позичальником процентів та штрафу, якщо такий було нараховано (а.с.30-31).

Водночас пунктом 8.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), підписаної одноразовим ідентифікатором, та діє протягом 28 днів. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (а.с.30-31).

Таким чином, визначений заявкою строк користування кредитом становив 14 календарних днів, із кінцевою датою повернення 11.11.2019 року, тоді як строк дії самого Договору відповідно до пункту 8.1 становив 28 днів.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань кредитодавець залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2 %, починаючи від 2 % у перший день невиконання. Максимальний розмір штрафу встановлюється законом (а.с.30-31).

Також пунктами 5.2, 5.3 Договору передбачено право кредитодавця відступати права вимоги за Договором третім особам без отримання додаткової згоди позичальника (а.с.30-31).

Відповідно до пункту 11.1 вищевказаного Договору до правовідносин, пов`язаних із його укладенням та виконанням, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю три роки (а.с.30-31).

На виконання умов вищевказаного Кредитного договору 29.10.2019 року ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» перерахувало кредитні кошти в розмірі 9000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується чеком про електронний переказ коштів платіжного сервісу «FONDY» №173961477 від 29.10.2019 року (а.с.33).

При цьому, у зазначеному документі наведено номер замовлення 72038802037, призначення платежу — видача коштів за договором №29.10.2019-100000534, а також відмітку про успішне здійснення переказу (а.с.33).

Крім цього, згідно з карткою субконто (бухгалтерського звіту) за Кредитним договором №29.10.2019-100000534 за період із 29.10.2019 року до 15.04.2026 року, 29.10.2019 року вбачається надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 9000,00 грн. на підставі платіжного ордера №упр004134792 (а.с.15).

При цьому, у зазначеній картці субконто 11.11.2019 року відображено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 2520,00 грн., після чого загальний облікований залишок заборгованості за основною сумою кредиту та процентами становив 11520,00 грн.

06.08.2024 року, між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» як клієнтом та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» як фактором було укладено Договір факторингу №СЦ-060824-13, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідному переліку (а.с.18-21).

При цьому, згідно з пунктом 2.4 вищевказаного Договору факторингу (а.с.18-21) право вимоги за кредитним договором вважається відступленим із моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі переліку. Пунктом 2.5 передбачено перехід до фактора прав та обов`язків клієнта за кредитним договором в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення Договору факторингу.

На виконання зазначених умов 06.08.2024 року сторони підписали Акт приймання-передачі Переліку №1 до Договору факторингу №СЦ-060824-13, згідно з яким ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» передало, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» прийняло перелік боржників у паперовій та електронній формах (а.с.16).

Відповідно до наданого витягу з Переліку №1 від 06.08.2024 року під порядковим номером 11888 зазначено боржника ОСОБА_1 та Кредитний договір №29.10.2019-100000534 від 29.10.2019 року. Загальний розмір заборгованості, право вимоги щодо якої включено до вказаного переліку, визначено в сумі 16020,00 грн., з яких: 9000,00 грн. — основна сума кредиту; 2520,00 грн. — проценти; 4500,00 грн. — штрафні санкції. Заборгованість за комісією зазначена в розмірі 0,00 грн. (а.с.32).

При цьому, оплата ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» ціни продажу прав вимоги за Договором факторингу №СЦ-060824-13 підтверджується платіжною інструкцією №978 від 06.08.2024 року, яка містить відмітку банку про виконання платежу того самого дня. Зазначена сума сплачена за сукупність переданих за Договором факторингу прав вимоги (а.с.28).

Згідно з довідкою ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» №11802/26-ДПЗ від 16.04.2026 року про розмір простроченої заборгованості за Кредитним договором №29.10.2019-100000534, складеною за період із 29.10.2019 року до 16.04.2026 року включно, позивач визначив заборгованість відповідача в загальному розмірі 16020,00 грн. (а.с.17).

Таким чином, позивачем ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» визначено та заявлено до стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №29.10.2019-100000534 від 29.10.2019 року в загальному розмірі 16020,00 грн., з яких: 9000,00 грн. — заборгованість за основною сумою кредиту; 2520,00 грн. — заборгованість за процентами за користування кредитом за період із 29.10.2019 року до 11.11.2019 року включно; 4500,00 грн. — штраф.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість перед позивачем ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за Кредитним договором №29.10.2019-100000534 від 29.10.2019 року, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі Договору факторингу №СЦ-060824-13 від 06.08.2024 року.

Разом з тим, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості відповідача за вищевказаним Кредитним договором у частині штрафу в розмірі 4500,00 грн., виходячи з наступного.

Так, за змістом частин 1, 6 статті 81 ЦПК України обов`язок доведення обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, покладається на позивача, за винятком установлених законом випадків звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, звертаючись із вимогою про стягнення штрафу, позивач повинен обґрунтувати та підтвердити не лише наявність договірної підстави для його нарахування, а й розмір заявленої до стягнення суми.

При цьому, пунктом 5.4 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань кредитодавець залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2 %, починаючи від 2 % у перший день невиконання, а максимальний розмір штрафу встановлюється законом (а.с.30-31).

Таким чином, зазначена умова Договору не встановлює штрафу у фіксованій сумі 4500,00 грн., а передбачає зміну його розміру залежно від тривалості невиконання зобов`язання.

За наведених обставин, перевірка правильності такого нарахування потребує встановлення суми зобов`язання, на яку нараховано штраф, періоду нарахування, застосованої ставки та порядку визначення кінцевого розміру санкції.

Разом з тим, позивачем відповідного розрахунку суду не надано.

При цьому, у позовній заяві позивачем наведено лише посилання на пункт 5.4 Договору та загальну суму штрафу, проте не зазначено початкової та кінцевої дат його нарахування, кількості врахованих днів прострочення, бази розрахунку й арифметичного обчислення, за результатами якого визначено саме 4500,00 грн.

Водночас у вищезазначеній картці субконто за Кредитним договором №29.10.2019-100000534 (а.с.15) відображено надання кредиту в розмірі 9000,00 грн. та нарахування процентів у розмірі 2520,00 грн., тоді як нарахування штрафу в зазначеному документі відсутнє.

При цьому, вищевказана довідка ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» №11802/26-ДПЗ від 16.04.2026 року містить лише підсумкову суму заборгованості за штрафом у розмірі 4500,00 грн., без відомостей, які дозволяли б перевірити її обчислення (а.с.17).

Водночас, суд не вправі стягувати розмір заборгованості, який не доведений та не підтверджений належними, достатніми, допустимими доказами.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 року у справі №753/13820/16-ц (провадження №61-4858св23).

Проаналізувавши викладене та оцінивши надані позивачем документи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони не містять достатніх відомостей для перевірки правильності обчислення штрафу відповідно до пункту 5.4 Договору.

При цьому, сам факт прострочення повернення кредиту, на переконання суду, не є достатнім підтвердженням обґрунтованості заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості нарахування штрафу саме в розмірі 4500,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено наявність у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №29.10.2019-100000534 від 29.10.2019 року в загальному розмірі 11520,00 грн., з яких: 9000,00 грн. — заборгованість за основною сумою кредиту та 2520,00 грн. — заборгованість за процентами за користування кредитними коштами за період із 29.10.2019 року до 11.11.2019 року включно.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності, то суд зазначає наступне.

Так, до вимог про стягнення основної суми кредиту та процентів застосовується передбачена статтею 257 ЦК України трирічна позовна давність.

При цьому, оскільки кредит та проценти підлягали поверненню до 11.11.2019 року включно, відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності розпочався 12.11.2019 року.

Відступлення права вимоги на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не започатковує нового строку позовної давності, що узгоджується зі статтею 262 ЦК України.

Разом з тим, висновок відповідача про її сплив у 2022 році не враховує законодавчих змін щодо перебігу цього строку.

Так, станом на 02.04.2020 року позовна давність за зазначеними вимогами не спливла, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення пунктів 12 та 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у відповідних редакціях, які передбачали продовження строків позовної давності у зв`язку з карантином та воєнним станом, а з 30.01.2024 року — зупинення її перебігу.

Такий порядок застосування зазначених норм роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 року у справі №903/602/24.

Водночас перебіг позовної давності відновлено з 04.09.2025 року у зв`язку з набранням чинності Законом України від 14.05.2025 року №4434-IX, яким виключено пункт 19 зазначеного розділу.

З урахуванням попереднього продовження та зупинення перебігу позовної давності на дату звернення позивача до суду — 05.08.2026 року — трирічний строк за вимогами про стягнення основної суми кредиту та процентів не сплив.

За наведених обставин, підстав для відмови в задоволенні цих вимог у зв`язку зі спливом позовної давності суд не вбачає.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, судового збору та понесених позивачем витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками, то суд зазначає наступне.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 02.07.2024 року між позивачем ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та АО «ВЕРІТАС ЦЕНТР» було укладено Договір про надання правничої допомоги №07/24-НК. Відповідно до додаткової угоди №4 від 14.08.2024 року найменування виконавця змінено на АО «ЛЕКС ВЕРІТАС» (а.с.35).

Згідно з додатковою угодою №19 від 16.04.2025 року виконавець зобов`язався складати позовні заяви до фізичних осіб про стягнення заборгованості та передавати їх замовнику для подання до суду, а також надавати супутні консультаційні послуги щодо проведення претензійно-позовної роботи (документ електронного суду: «Додаткові угоди на 5 арк.pdf»).

Відповідно до пункту 3.1 вищевказаного Договору в редакції додаткової угоди №17 від 03.04.2025 року вбачається, що вартість наданих позивачу послуг становить 6000,00 грн. за один позов без урахування поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно (документ електронного суду: «Додаткові угоди на 5 арк.pdf»).

При цьому, Додатковою угодою №34/1 від 31.12.2025 року строк дії Договору продовжено до 31.12.2026 року включно, а в частині виконання зобов`язань — до їх повного виконання сторонами (документ електронного суду: «Додаткові угоди на 5 арк.pdf»).

Згідно зі змісту звіту про виконану роботу АО «ЛЕКС ВЕРІТАС» від 04.08.2026 року вбачається, що адвокатським об`єднанням надано позивачу послуги, пов`язані з підготовкою позову до ОСОБА_1 , а саме: сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання необхідних доказів; складено позовну заяву на підставі отриманих документів; роздруковано позовну заяву з додатками та передано примірник замовнику для направлення відповідачу; замовлено сплату судового збору; надано консультації щодо подальших дій після відкриття провадження у справі та проведення претензійно-позовної роботи (а.с.23).

При цьому, оплата позивачем вищевказаних витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. підтверджується платіжною інструкцією №37204767222223629 від 04.08.2026 року, відповідно до якої ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перерахувало зазначену суму АО «ЛЕКС ВЕРІТАС». У призначенні платежу зазначено оплату правничої допомоги за Договором №07/24-НК від 02.07.2024 року за позовом до ОСОБА_1 (а.с.36).

Разом із тим, проаналізувавши надані суду докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що заявлена до відшкодування сума 6000,00 грн. є завищеною та не повною мірою відповідає критеріям розумності й пропорційності до предмета спору.

При цьому, суд враховує характер спірних правовідносин, ціну позову, обсяг матеріалів справи, зміст підготовленої позовної заяви та зазначених у Звіті про виконану роботу від 04.08.2026 року послуг. Спір виник із типових кредитних правовідносин, а підготовка позовної заяви ґрунтувалася на документах щодо укладення та виконання кредитного договору, відступлення права вимоги й розміру заборгованості та не вимагала значного обсягу складної юридичної чи технічної роботи.

Суд також враховує, що частина зазначених у звіті дій, зокрема роздрукування позовної заяви з додатками, передання їх замовнику та замовлення сплати судового збору, має організаційний характер і супроводжує підготовку матеріалів для звернення до суду.

При цьому, саме по собі включення таких дій до переліку виконаних робіт, на переконання суду, не свідчить про значну складність наданої правничої допомоги.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, із 6000,00 грн. до 3000,00 грн., що відповідає характеру спору, обсягу наданої допомоги та критерію розумності її вартості.

При цьому, оскільки із заявлених позивачем до стягнення 16020,00 грн. судом задоволено позовні вимоги на суму 11520,00 грн., що становить приблизно 71,91 % від ціни позову, то відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України визначені судом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2160,00 грн. (3000,00 х 0,72).

Крім цього, позивачем заявлено до відшкодування витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 270,00 грн.

Водночас згідно з квитанцією ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» №2185320 від 05.08.2026 року загальна вартість послуг із друку та пересилання документів, включаючи сервісний збір, становить 223,38 грн. (а.с.12).

При цьому, зазначена у квитанції сума 270,00 грн. є оголошеною цінністю відправлення та не підтверджує розміру понесених витрат (а.с.12).

За наведених обставин, оскільки позивачем документально підтверджено витрати на направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в розмірі 223,38 грн., а позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне на підставі пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача зазначені витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» слід також стягнути витрати, пов`язані з направленням копії позовної заяви з додатками, у розмірі 160,83 грн. (223,38 х 0,72).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково, а саме у загальному розмірі 11520,00 грн., з яких: 9000,00 грн. — заборгованість за основною сумою кредиту; 2520,00 грн. — заборгованість за процентами за користування кредитом за період із 29.10.2019 року до 11.11.2019 року включно.

Крім цього, з відповідача ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» сплачений останнім при поданні позову до суду судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1916,93 грн. (2662,40 х 0,72).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», в інтересах якого діє його представник — Таранущенко Катерина Василівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ: 43170298, заборгованість за Кредитним договором №29.10.2019-100000534 від 29 жовтня 2019 року в розмірі 11520,00 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять) гривень, з яких: 9000,00 (дев`ять тисяч) гривень — заборгованість за тілом кредиту; 2520,00 (дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ: 43170298, судовий збір у розмірі 1916,93 (одна тисяча дев`ятсот шістнадцять) гривень (дев`яносто три) копійки.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ: 43170298, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2160,00 (дві тисячі сто шістдесят) гривень.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ: 43170298, понесені позивачем витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 160,83 (сто шістдесят) гривень (вісімдесят три) копійки.

В іншій частині вимог позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: