Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №727/7548/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7548/26

Провадження № 2/727/2617/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 02812-10/2024 від 02.10.2024 у розмірі 19920,00 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.10.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 02812-10/2024, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 6000,00 грн. Кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі, однак відповідачка платежів на погашення кредиту та сплату процентів за користування ним не вносила, внаслідок чого утворилася заборгованість.

27.01.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 27012025, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Заборгованість відповідачки становить 19920,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7080,00 грн - заборгованість за процентами, 6840,00 грн - заборгованість за штрафом, 0,00 грн - заборгованість за комісією. Позивач також просив стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 червня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачці встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами було направлено відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 58008, м. Чернівці, вул. Бережанська, 22, яка зазначена як місце її реєстрації в кредитному договорі та позовній заяві. Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи місцезнаходження особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) зазначила, що в разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то немає підстав вважати, що адресат не повідомлений про прийняте судове рішення.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи, однак правом на подання відзиву не скористалася, будь-яких заяв чи клопотань, а також доказів на спростування позовних вимог до суду не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 02.10.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 02812-10/2024, відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Кредит надано строком на 120 днів; дата надання кредиту - 02.10.2024; клієнт зобов`язаний погасити наданий кредит частинами відповідно до графіку платежів; кінцева дата погашення кредиту - 29.01.2025 (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 1 % на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом; тип процентної ставки - фіксована. Згідно з п. 1.4.1 договору денна процентна ставка складає (6336,00/6000,00)/120 ? 100 % = 0,88 % та застосовується в межах строку кредитування.

Додатком № 1 до Кредитного договору (графік платежів) та паспортом споживчого кредиту визначено, що загальні витрати за кредитом становлять 6336,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 12336,00 грн, а погашення кредиту здійснюється чотирма платежами: 31.10.2024 - 2280,00 грн, 30.11.2024 - 2136,00 грн, 30.12.2024 - 1992,00 грн, 29.01.2025 - 5928,00 грн.

Пунктом 1.6 Кредитного договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки № 5167-80xx-xxxx-5586 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Кредитний договір укладено в електронній формі на веб-сайті кредитодавця https://suncredit.com.ua після проходження відповідачкою ідентифікації та верифікації, та підписано нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W3250», надісланим 02.10.2024 о 21:11:48 на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Цей номер телефону, а також паспортні дані, РНОКПП, адреса реєстрації та адреса електронної пошти відповідачки зазначені в заявці-анкеті клієнта на отримання кредиту та в реквізитах Кредитного договору.

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20.02.2026 вих. № 20260220-478 на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 09.02.2024, укладеного з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», 02.10.2024 о 21:15:04 успішно перераховано кошти в сумі 6000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 з призначенням платежу «Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 02812-10/2024 від 2024-10-02» (номер транзакції в системі ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - 1427616).

Номер платіжної картки, на яку перераховано кошти, збігається з маскованим номером картки (5167-80xx-xxxx-5586), зазначеним відповідачкою в п. 1.6 Кредитного договору. Таким чином, кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором відповідачка жодного платежу на погашення кредиту та процентів не здійснила. Станом на 27.01.2025 заборгованість становила 19920,00 грн, з яких: 6000,00 грн - за тілом кредиту, 7080,00 грн - за процентами, 6840,00 грн - за штрафом. Проценти нараховано за період з 02.10.2024 по 27.01.2025 (118 днів) по 60,00 грн на добу, тобто в межах строку кредитування.

27.01.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 27012025, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Згідно з актом приймання-передачі Реєстру боржників від 27.01.2025 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників, яким відступлено 3809 прав грошової вимоги.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 27012025 від 27.01.2025 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 02812-10/2024 від 02.10.2024 на загальну суму 19920,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума основного боргу, 7080,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 6840,00 грн - сума заборгованості за пенею/штрафом.

Листом від 27.01.2025 вих. № 02812-10/2024-001 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» повідомило відповідачку про відступлення права вимоги за Кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та про нові реквізити для погашення заборгованості.

05.05.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу вих. № 24119883 про погашення заборгованості в сумі 19920,00 грн.

Доказів погашення заборгованості відповідачка суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) дійшов висновку, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на номер мобільного телефону, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну особистого кабінету та пароля особистого кабінету, кредитний договір не був би укладений.

Аналіз наявних у матеріалах справи доказів свідчить про те, що Кредитний договір укладено в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором, а тому він є укладеним у письмовій формі та породжує для сторін відповідні права та обов`язки. Відповідачка вказаний договір не оспорювала, недійсним у встановленому законом порядку його не визнано, а отже, відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 4.1.4 Кредитного договору передбачено право товариства без згоди клієнта відступити право вимоги за договором третій особі з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

Таким чином, на підставі договору факторингу № 27012025 від 27.01.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 02812-10/2024 від 02.10.2024 та є належним позивачем у цій справі.

Строк повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором сплив 29.01.2025, однак відповідачка свої зобов`язання не виконала, жодного платежу не здійснила, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн.

Кредитний договір між сторонами укладено 02.10.2024, тобто в період дії обмеження максимального розміру денної процентної ставки на рівні 1 %. Погоджена сторонами процентна ставка за користування кредитом становить 1 % на добу, а денна процентна ставка, розрахована відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом (6336,00 грн / 6000,00 грн / 120 днів ? 100 %), становить 0,88 %, тобто не перевищує встановленого законом граничного розміру.

Крім того, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти в сумі 7080,00 грн нараховано за 118 днів користування кредитом (з 02.10.2024 по 27.01.2025) по 1 % на добу від залишку заборгованості за тілом кредиту (6000,00 грн), тобто в межах строку кредитування, визначеного п. 1.2 Кредитного договору, та відповідно до його умов. Та обставина, що загальна сума нарахованих процентів перевищує суму процентів, зазначену в графіку платежів (6336,00 грн), зумовлена тим, що графік розраховано з урахуванням поступового зменшення залишку тіла кредиту внаслідок внесення чергових платежів, тоді як відповідачка жодного платежу не здійснила, і залишок заборгованості, на який відповідно до п. 1.4 договору нараховувалися проценти, не зменшувався. Після відступлення права вимоги позивач нарахувань не здійснював.

Відтак вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн та за процентами в розмірі 7080,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу суд зазначає таке.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який триває на час розгляду справи.

Кредитний договір укладено 02.10.2024, а прострочення виконання відповідачкою грошового зобов`язання виникло з 01.11.2024, тобто в період дії воєнного стану. Отже, в силу прямої вказівки закону відповідачка звільняється від обов`язку сплати штрафу за прострочення виконання зобов`язання за Кредитним договором, а нарахований штраф у розмірі 6840,00 грн підлягав списанню кредитодавцем. Такий висновок узгоджується й з умовами п. 5.3.1 Кредитного договору, відповідно до яких у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується.

З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 6840,00 грн слід відмовити.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачка розмір заборгованості не спростувала, власного розрахунку чи доказів належного виконання зобов`язань за Кредитним договором до суду не надала.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 02812-10/2024 від 02.10.2024 у розмірі 13080,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7080,00 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 29036 від 15.05.2026. Позов задоволено на суму 13080,00 грн, що становить 65,66 % від заявлених вимог (19920,00 грн), а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1748,20 грн (2662,40 грн ? 13080,00 / 19920,00).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначила, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо суд дійде висновку про невідповідність таких витрат критеріям, визначеним ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи, якщо визначений стороною розмір таких витрат не відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності до предмета спору, розумності та співмірності.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», відповідно до п. 2.3 якого вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8000,00 грн без ПДВ; акт № 1311 наданих послуг від 11.05.2026 на суму 8000,00 грн; детальний опис наданих послуг від 11.05.2026; ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Згідно з детальним описом адвокатом надано такі послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0,5 години; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції клієнта у справі - 0,5 години; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3,5 години; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт. Усього - 6,5 години.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених витрат, суд враховує, що ця справа є малозначною в силу закону (ціна позову - 19920,00 грн), не є складною, належить до категорії типових справ про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими існує стала судова практика, і не потребувала вивчення значного обсягу доказів. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, представник позивача участі в жодному судовому засіданні не брав.

Позовна заява за своїм змістом є типовою, а визначений у детальному описі обсяг часу на її підготовку (3,5 години) та на ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 години) не відповідає складності справи. Усна консультація клієнта та погодження з ним правової позиції охоплюються підготовкою позовної заяви і не є самостійними видами правничої допомоги, які підлягають окремому відшкодуванню. Встановлений договором фіксований розмір гонорару за одну кредитну справу не залежить від фактичного обсягу виконаної адвокатом роботи, що саме по собі не звільняє суд від обов`язку оцінити співмірність таких витрат.

З урахуванням наведеного, виходячи з критеріїв реальності, розумності, співмірності та пропорційності, суд вважає обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. Оскільки позов задоволено частково (65,66 %), з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5 253,01 грн (8000,00 грн ? 13080,00 / 19920,00).

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором № 02812-10/2024 від 02.10.2024 у розмірі 13080,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 7080,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) судовий збір у розмірі 1748,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 253,01 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Танасійчук