Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №686/10989/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/10989/26

Провадження № 33/820/705/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Ланкевич К.С., захисника Терлича В.Г., Кунчева С.О. апеляційну скаргу захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Терлича В.Г. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2 ч.1, ст.130 ч.1, ст. 185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

та закрито провадження за ст.122-2 ч.1 та ст.185 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі ст.247 ч.1 п.7 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

Постановою суду встановлено, що 03 квітня 2026 року о 21 год. 18 хв. в м. Хмельницькому по вул. С.Петлюри, 52 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився.

Крім того, 03 квітня 2026 року о 22 год. 17 хв. по вул. Козацькій, 69 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 631358 від 03.04.2026 року: «03 квітня 2026 року о 22 год. 17 хв. по вул. Козацькій, 69 в м. Хмельницькому водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу працівників поліції про зупинку, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього, червоного кольорів та звукових сигналів, а також відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», п. 8.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення передбачене ст. 122-2 ч. 1 КУпАП».

Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №175800 від 03.04.2026 року: «03 квітня 2026 року о 22 год. 23 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в м.Хмельницькому по вул. Козацькій, 69 поводив себе зухвало та нахабно, не виконав законну вимогу працівників поліції щодо припинення вчинення адміністративного правопорушення, а також шарпав працівників поліції за формений одяг, зривав нагрудні жетони, вибивав з рук рацію, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» та вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП».

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Терлич В.Г. просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2026 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутністю складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Сторона захисту не заперечує проти закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-2 ч. 1 та ст. 185 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Водночас вважає незаконним та безпідставним висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цих правопорушень, оскільки відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 7 та ст. 38 КУпАП закінчення строків накладення адміністративного стягнення є самостійною підставою для закриття провадження. У разі закриття справи на цій підставі суд не вправі одночасно встановлювати винуватість особи.

Вважає, що визнання особи винною та закриття провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення є взаємовиключними рішеннями. Вина особи встановлюється у постанові про накладення адміністративного стягнення, тоді як при закритті провадження за ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП питання винуватості не підлягає вирішенню.

Крім того, зазначає, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , незважаючи на його бажання особисто брати участь у розгляді та подане ним клопотання про зупинення розгляду справи у зв`язку з проходженням військової служби. Це свідчить про порушення вимог ст. 268 КУпАП, яка гарантує особі право бути присутньою при розгляді справи, а у справах за ст. 185 КУпАП передбачає її обов`язкову присутність.

Стверджує про те, що суд помилково погодився із застосуванням до ОСОБА_1 загального порядку огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП, не врахувавши його статус військовослужбовця та спеціальні положення ст. 266-1 КУпАП. Зокрема, на момент зупинки ОСОБА_1 був військовослужбовцем ЗСУ, що підтверджується відпускним квитком, довідкою військової частини та іншими матеріалами справи. Після закінчення відпустки він прямував до місця проходження військової служби.

Окрім того, згідно з ст. 24 ч. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема під час прямування до місця служби, а також поза військовою частиною, якщо таке перебування відповідає їхнім обов`язкам.

Отже, на думку захисника, до ОСОБА_1 мав застосовуватися спеціальний порядок огляду, передбачений ст. 266-1 КУпАП.

Наголошує і на тому, що наявні у справі довідки КНП «ХОЗНПД» № 535, 536 від 04 квітня 2026 року містять висновок про те, що ОСОБА_1 був тверезим. За таких обставин, вважає, що результати огляду, проведеного з порушенням спеціальної процедури, не можуть бути належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 .

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи захисник Терлич В.Г. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду з підстав викладених у ній.

Заслухавши сторону захисту, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч. 1, ст.122-2 ч.1 та ст. 185 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631344 від 03 квітня 2026 року, згідно якого 03 квітня 2026 року о 21 год. 18 хв. в м. Хмельницькому по вул. С.Петлюри, 52 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1-2);

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631303 від 03 квітня 2026 року, за змістом якого 03 квітня 2026 року о 22 год. 17 хв. по вул. Козацькій, 69 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП (а.с. 13-14);

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631358 від 03 квітня 2026 року, у відповідності до якого 03 квітня 2026 року о 22 год. 17 хв. по вул. Козацькій, 69 в м. Хмельницькому водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу працівників поліції про зупинку, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього, червоного кольорів та звукових сигналів, а також відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», п. 8.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення передбачене ст. 122-2 ч. 1 КУпАП (а.с.8);

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №175800 від 03 квітня 2026 року, за яким 03 квітня 2026 року о 22 год. 23 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в м.Хмельницькому по вул. Козацькій, 69 поводив себе зухвало та нахабно, не виконав законну вимогу працівників поліції щодо припинення вчинення адміністративного правопорушення, а також шарпав працівників поліції за формений одяг, зривав нагрудні жетони, вибивав з рук рацію, чим порушив вимоги ст. 23 ч. 1 п. 3 ЗУ «Про Національну поліцію» та вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП (а.с.9);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів (а.с.4);

- направлення на медичний огляд до КНП «ХОЗзНПД» ХОР водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 квітня 2026 року (а.с.5);

- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на дисках, до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №631344, ЕПР1 №631303, серії ЕПР1 №631358 та серії ГР №175800 від 03 квітня 2026 року, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Audi 80» д.н.з. НОМЕР_1 о 21 год. 18 хв. в м. Хмельницькому по вул. С.Петлюри, 52 та о 22 год. 17 хв. по вул. Козацькій, 69, невиконання вимог працівників поліції про зупинку подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та спецсигналів, переслідування ОСОБА_1 вулицями м.Хмельницького та його відмову від проходження ним огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також не виконання ним законних вимогу працівників поліції щодо припинення вчинення адміністративного правопорушення, шарпання їх за формений одяг, виражання нецензурною лайкою на адресу поліцейських (а.с.11).

Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

За результатами апеляційного перегляду провадження апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 1, ст.122-2 ч.1, ст.185 КУпАП.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 було позбавлено права на захист, апеляційний суд відкидає та виходить з того, що згідно з положеннями ст. 268 КУпАП передбачена можливість здійснення захисту особою під час судового розгляду проваджень у справах про адміністративні правопорушення шляхом залучення захисника, надання письмових пояснень та заперечень на адресу суду, участі у судовому засіданні в режимі відео конференції з інших регіонів України у разі об`єктивної можливості, що є усталеною судовою практикою.

З матеріалів провадження вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції захисник Терлич В.Г. представляв інтереси ОСОБА_1 , ним заявлялися клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із наданням можливості ознайомитись в повному обсязі із матеріалами, узгодженням позиції з ОСОБА_1 , а також про зупинення провадження у справі. У матеріалах провадження також наявні СМС-повідомлення з інформуванням про час та місце розгляду справи, які надсилалися, зокрема, і особі, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 . Апеляційний суд також виходить із того, що під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 було надано можливість довести свою невинуватість у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, викласти свої доводи щодо обставин провадження та висловити правову позицію. Захисник Терлич В.Г. був присутній у судовому засіданні апеляційного суду, надавав пояснення та висловлював заперечення, однак переконливих доводів, які б свідчили про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, суду не навів.

Апеляційний суд не погоджується з доводами захисника Терлича В.Г. про взаємовиключність закриття провадження у справі та встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати її обставини, зокрема встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні.

Згідно з ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю, якщо на момент її розгляду закінчилися строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу. При цьому закінчення таких строків не звільняє суд від обов`язку з`ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, особливо у випадку заперечення особою факту правопорушення або своєї вини.

Отже, встановлення судом факту вчинення адміністративного правопорушення та вини особи за умови закінчення строків накладення адміністративного стягнення не суперечить закону, оскільки має на меті правильне вирішення справи, тоді як правовою підставою її закриття є ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП.

Як убачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції дослідив наявні у справі докази та, керуючись статтями 245, 280 КУпАП, дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 ч.1 та ст. 185 КУпАП. Водночас, установивши закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП.

Таким чином, доводи захисника про несумісність встановлення вини особи із закриттям провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є безпідставними.

Посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на те, що стосовно військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст.266-1 КУпАП, апеляційний суд відкидає, враховуючи наступне.

Згідно з положеннями ст. 130 ч. 1 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами у стані сп`яніння або відмовляються від проходження огляду, підлягають адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 266-1 ч. 3 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Статтею 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп`яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння у місцях, пов`язаних з несенням військової служби. При цьому, огляд водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, проводиться на підставі ст. 266 КУпАП незалежно від його статусу та місця роботи, оскільки суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є саме водій.

Факт перебування ОСОБА_1 у статусі військовослужбовця на момент виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння не зумовлює необхідності проведення огляду в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, якщо встановлені обставини свідчать про те, що у цей момент він не виконував обов`язків військової служби, а адміністративне правопорушення пов`язане саме з керуванням транспортним засобом. Матеріали провадження не містять відомостей про те, що на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 виконував завдання чи обов`язки, пов`язані з проходженням військової служби, або керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням таких обов`язків.

Більше того, у матеріалах провадження наявна копія відпускного квитка, відповідно до якого солдат ОСОБА_1 був звільнений у щорічну відпустку з 20 березня 2026 року по 06 квітня 2026 року (а.с. 48). Адміністративні матеріали щодо інкримінованого йому правопорушення складено 03 квітня 2026 року, тобто у період його перебування у щорічній відпустці; та обставина, що ОСОБА_1 03.04.26 року, без зазначення конкретного часу вибув з обліку Хмельницького ЗС ВСП, на висновки суду не впливає.

Апеляційний суд вважає, що зазначена обставина додатково свідчить про те, що на момент виявлення правопорушення ОСОБА_1 не виконував обов`язків військової служби та не виконував завдань, пов`язаних з її проходженням. За таких обставин він є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, саме як водій транспортного засобу, а тому огляд на стан сп`яніння правомірно проведено відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.

З аналогічних підстав не заслуговує на увагу і посилання апелянта на ст. 24 ч. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки наведена норма визначає конкретні випадки, за яких військовослужбовець вважається таким, що виконує обов`язки військової служби. Водночас матеріали провадження не містять відомостей про наявність таких обставин щодо ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення. Навпаки, у цей час він перебував у щорічній відпустці, що підтверджується відпускним квитком.

Апеляційний суд відкидає доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 04 квітня 2026 року самостійно звернувся до КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» та пройшов лабораторне обстеження у лікаря-нарколога, за результатами якого встановлено відсутність ознак алкогольного сп`яніння (довідки №535,536), оскільки такі відомості, надані стороною захисту суперечать встановленому порядку проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, передбаченому ст. 266 КУпАП та Інструкцією №1452/735.

Так, п.9 розділу ІІ Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції визначено, що Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

З наведеного виходить, що доставка особи для проходження огляду здійснюється виключно працівниками поліції, а не самостійно особою, огляд проводиться медичним закладом, який входить до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Оскільки ОСОБА_1 03 квітня 2026 року відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу, а також у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги», а в подальшому самостійно звернувся до зазначеного закладу, підстав для врахування результатів обстеження, які мали негативний результат, у апеляційного суду відсутні.

Апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку з додержанням вимог ст. 266 КУпАП, в тому числі і від огляду в медичному закладі. Виходячи з відеозапису з місця події працівники поліції неодноразово наголошували йому про порядок проведення огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки ТЗ, так і в медичному закладі, однак висловлювання та поведінка ОСОБА_1 безумовно свідчили про його відмову від проходження огляду в запропонованому працівниками поліції порядку. Відповідно суд вважає, що працівники поліції цілком правомірно склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необґрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені в силу ст.255 КУпАП уповноваженими на те особами, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративних правопорушень, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписах, при складанні протоколів про адміністративні правопорушення.

Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколів про адміністративні правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколах даних про обставини вчинення правопорушень, у справі немає.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Терлича В.Г. залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, а також закриття провадження за ст.122-2 ч.1 та ст.185 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі ст.247 ч.1 п.7 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: