Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №686/13653/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/13653/26

Провадження № 22-ц/820/2352/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представниці відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «К2000», приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги Володимира Васильовича, Державного підприємства «Сетам», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, – приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Очеретна Олена Михайлівна, про скасування протоколу, акту та рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2026 року про відмову у забезпеченні позову,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «К2000» (далі – ТОВ «К2000»), приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. (далі – приватний виконавець Банадига В.В.), Державного підприємства «Сетам» (далі – ДП «Сетам»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, – приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Очеретна О.М. (далі – приватний нотаріус Очеретна О.М.), про скасування протоколу, акту та рішення.

ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23 квітня 2024 року у справі № 924/124/24 стягнуто з нього і Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрінтек» 3 608 212 грн 26 коп. На підставі цього рішення 29 липня 2024 року суд видав наказ, який перебував на виконанні у приватного виконавця Банадиги В.В. (виконавче провадження № 77397567). У порядку примусового виконання зазначеного судового рішення приватний виконавець Банадига В.В. звернув стягнення на належну заявнику квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,0 кв.м (далі – квартира). 3 листопада 2025 року ДП «Сетам» провело електронний аукціон з продажу квартири, переможцем якого стала ОСОБА_4 . На підставі протоколу про проведення електронного аукціону (торгів) № 649218 від 3 листопада 2025 року (складеного ДП «Сетам») та акту про проведений електронний аукціон від 17 лютого 2026 року (складеного приватним виконавцем Банадигою В.В.) приватний нотаріус Очеретна О.М. відповідно до рішення від 31 березня 2026 року (індексний номер 64122096) зареєструвала право власності ОСОБА_4 на квартиру та внесла відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Електронний аукціон з продажу квартири був проведений із порушенням установленого законом порядку, внаслідок чого майно реалізовано за заниженою ціною, а складені за результатами його проведення документи не відповідають вимогам законодавства.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд:

визнати недійним і скасувати протокол № 649218 проведення електронного аукціону (торгів) від 3 листопада 2025 року, складений ДП «Сетам» із реалізації лоту № 586701 (трикімнатна квартира АДРЕСА_2 );

визнати недійним і скасувати акт про проведений електронний аукціон від 17 лютого 2026 року, складений приватним виконавцем Банадигою В.В.;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 64122096 від 31 березня 2026 року), прийняте приватним нотаріусом Очеретною О.М., на підставі якого за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру.

Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову

У серпні 2026 року ОСОБА_1 подав суду заяву про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що відповідачка ОСОБА_4 вчиняє активні дії, спрямовані на фактичне протиправне позбавлення позивача доступу до спірної квартири. Зокрема, пов`язані з ОСОБА_4 особи навмисно пошкодили кабель живлення електромережі та вхідні двері квартири, висловлювали прямі залякування й усні погрози. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до безповоротного порушення права позивача на житло, а також зробить подальший захист його прав у суді неможливим.

ОСОБА_1 просив суд:

заборонити ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам, які діють від її імені, за її дорученням чи в її інтересах, вчиняти будь-які дії щодо примусового виселення його з квартири до набрання законної сили рішенням суду у справі;

заборонити ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо зміни чи заміни замків, блокування дверей, відключення комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, газопостачання) або іншого штучного обмеження доступу чи створення йому перешкод у користуванні житлом.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2026 року відмовлено у забезпеченні позову.

Суд керувався тим, що ухвалою від 11 травня 2026 року забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на спірну квартиру. Водночас запропонований позивачем спосіб додаткового забезпечення позову є неспівмірним із позовними вимогами, а також не підтвердженим належними та допустимими доказами. Такий захід забезпечення призведе до того, що позивач до ухвалення рішення по суті спору фактично отримає той правовий результат, за досягненням якого він звернувся до суду.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про забезпечення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 вчиняє неправомірні дії, спрямовані на фактичне протиправне позбавлення позивача доступу до спірної квартири. Заявлені ОСОБА_1 заходи забезпечення позову жодним чином не вирішують спір по суті позовних вимог, а мають превентивний характер і спрямовані на захист права позивача на житло. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або відновлення порушених прав позивача. Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не надав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на її законність та обґрунтованість.

Інші учасники процесу не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 виник спір щодо правомірності набуття останньою на електронних торгах квартири, яка до того належала позивачу.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2026 року у порядку забезпечення позову ОСОБА_1 накладено арешт на квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 2382424968101) за адресою: АДРЕСА_3 , - на час розгляду справи № 686/13653/26.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із положень статті 153 ЦПК України слідує, що за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 6 серпня 2025 року (справа №759/22148/24) зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимога про визнання недійсними електронних торгів як правочину з продажу квартири, результати яких оформлені протоколом та актом про проведені торги, на підставі яких ОСОБА_4 набула права власності на спірне житло.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2026 року забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на квартиру.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про необхідність застосування додаткових заходів забезпечення позову. Також у справі відсутні докази про те, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими ним позовними вимогами, а невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову, ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно керувався тим, що підстави для додаткового забезпечення позову ОСОБА_1 відсутні.

Посилання ОСОБА_1 на обґрунтованість заяви про забезпечення позову та неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють порядок вирішення судом питання забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстави для її скасування відсутні.

У справі відсутні належні та допустимі докази понесення ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді (договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт (наданих послуг), детальний опис цих робіт (послуг), рахунки на оплату, платіжні документи тощо), а тому її вимога про відшкодування 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 141, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2026 року про відмову у забезпеченні позову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Чевилюк З.А.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 2