Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №607/11285/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 Справа №607/11285/26 Провадження №3/607/3543/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., при секретарі Захарчич Ю.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Карпи М.М.,-

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 о 02:19 в м. Тернополі по вул. Шопена, 17, водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, керував транспортним засобом електросамокатом марки Vevi, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість шкірного покриву обличчя.

В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій відмовився.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав.

Повідомив, що події мали місце у темну пору доби, він повертався від свого бойового побратима. Починав їхати на електросамокаті, коли до нього підійшли працівники поліції. Він агресивно себе не поводив, однак працівники поліції одразу йому вказали на ст. 130 КУпАП, що викликало у нього обурення.

Йому не пропонували проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Карпа М.М. у судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Вважає, що підстав для зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції не було, він не порушував ПДР України, працівниками поліції не встановлено потужності двигуна електросамоката, яким керував ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність вважати такий транспортним засобом для кваліфікації дій особи за ст. 130 КУпАП. Крім того, відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував самокатом, а не йшов поряд з ним.

Окрім того, за клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_2 , яка повідомила, що працює на посаді інспектора взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Тернопільській області.

Вказала, що до подій, які описані у протоколі про адміністративне правопорушення, вона із ОСОБА_1 знайома не була.

11.05.2026 вона несла службу у складі екіпажу Юпітер 202. Під час несення служби по вул. Шопена, 17 в м. Тернополі, близько 02:19 ними було зупинено ОСОБА_1 , який пересувався на самокаті у період комендантської години.

Він поводив себе неадекватно та агресивно, вказував їм, що він не повинен проходити огляд, оскільки він керує самокатом. Через його поведінку, вони викликали ще один екіпаж.

Вона повідомила йому, які саме ознаки наркотичного сп`яніння у нього були виявлені. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати у найближчий медичний заклад для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, на що останній відмовився у категоричній формі.

Він категорично відмовився проходити огляд у медичному закладі.

Підставою зупинки було те, що ОСОБА_1 здійснював рух на електросамокаті під час дії комендантської години.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі – Інструкція).

Згідно п.2 вищезазначеного Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.10 Порядку, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

Згідно п.12 розділу ІI Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У відповідності до п. 7 Розділу ІІ, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Окрім того, згідно примітки до ст. 121 КУпАП, Під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Згідно із п. 1.10 ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

При цьому, Закон України "Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів" від 24 лютого 2023 року містить визначення поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Тобто, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Відповідні положення в тому числі були викладені й в Законі України "Про автомобільний транспорт".

Окрім наведеного, також слід зазначити, що визначення електросамоката як транспортного засобу відповідає й правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15 березня 2023 року по справі № 127/5920/22, згідно якої, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Таким чином електросамокат є транспортним засобом, оскільки має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також підлягає керуванню особою, яка контролює швидкість і напрямок руху за допомогою керма, а тому доводи захисника в цій частині відхиляються.

З огляду на вказане, приходжу до висновку, що винаОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662842 від 11.05.2026;

- даними направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 11.05.2026. У результаті огляду у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість шкірного покриву обличчя. Огляд не проводився.;

- даними рапорту інспектора взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Тернопільській області Любові Робак, з якого вбачається, що під час несення служби по вул. Шопена, 17 в м. Тернополі, близько 02:19 було зупинено ОСОБА_1 , який пересувався на самокаті у період комендантської години. Під час перевірки документів у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме:поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість шкірного покриву обличчя. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати у найближчий медичний заклад для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, на що останній відмовився у категоричній формі.;

- із копії постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.01.2026, справа №607/26294/25, вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.;

- із копії постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.02.2026, справа №607/2429/26, вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.;

- даними із авто реєстратора транспортного засобу працівників поліції, на яких зафіксовано як працівники поліції зупинили транспортний засіб електросамокат о 02:19:51, оскільки водій вказаного транспортного засобу керував ним під час дії комендантської години.;

- даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції №475252, №477669, на яких зафіксовано як працівники поліції зупинили транспортний засіб електросамокат о 02:19:51, оскільки водій вказаного транспортного засобу керував ним під час дії комендантської години.

Водієм вказаного транспортного засобу був ОСОБА_1 . У подальшому, під час перевірки документів, працівником поліції у водія вказаного транспортного засобу були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість шкірного покриву обличчя. З огляду на вказане, водієві було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Водій категорично відмовився від проходження огляду у медичному закладі.

Окрім того, було встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, оскільки є особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

Також було роз`яснено наслідки відмови від проведення такого огляду, а саме те, що у випадку відмови від проходження вказаного огляду стосовно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд.

У зв`язку із наведеним стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.3 ст. 130 КУпАП та відсторонено від керування транспортним засобом.

Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення, а тому суд приймає їх як належні докази у справі.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про те, що відсутній факт керування ним транспортним засобом, оскільки на відеозаписі відображено, що водій здійснював рух електросамокатом по дорозі та після зупинки працівниками поліції, водій ОСОБА_1 підтвердив той факт, що він керував електросамокатом.

Не заслуговують на уваги доводи сторони захисту про те, що транспортний засіб електросамокат було зупинено без законної на те причини.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому було неодноразово продовжено та дії на даний час.

Згідно ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Ст. 24 вказаного закону передбачає додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» «в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Вказаним відеозаписом підтверджується те, що працівники поліції зупинили транспортний засіб електросамокат, яким керував ОСОБА_1 під час дії комендантської години, а саме о 02:19:51, що відповідає пункту 7 частини 1статті 35 Закону України "Про національну поліцію"(якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху).

Таким чином, суд критично оцінює клопотання адвоката Карпи М.М. про закриття провадження у справі, вважає, що факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом 11.05.2026 о 02:19 в м. Тернополі по вул. Шопена, 17, повністю доведений дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи та відеозаписом, які суд вважає належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП О.Бахурської від 19.05.2026, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Суд також враховує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Згідно постанови Верховного Суду України від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, суд може призначити покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

За встановлених обставинах при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Стосовно додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, слід зазначити, що відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» оплатне вилучення (конфіскація) транспортного засобу може бути допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

У протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №662842 відсутні відомості стосовно власника електросамокату. За таких обставин, не вбачаю за доцільне застосовувати додаткове адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

До стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років у відповідності до частини третьої статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення приєднати невідбуті раніше частини стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 6000 (шести тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 (сто дві тисячі) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя П.П. Гуменний