Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №605/297/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/297/26

Провадження №1-кп/605/54/2026

ВИРОК

Іменем України

30 вересня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці кримінальне провадження за №12026211050000146 від 08 червня 2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, розлученого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 червня 2026 року, не пізніше 20 години 36 хвилин, до домогосподарства ОСОБА_4 , що за адресою АДРЕСА_1 , прийшла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка раніше перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 .

Надалі між ними на побутовій основі виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 на ґрунті раптової неприязні до ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 07 червня 2026 року після 20 години 00 хвилин, але не пізніше 20 години 36 хвилин, перебуваючи на території свого домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , умисно схопив лівою рукою ОСОБА_5 за верхній одяг, стиснувши його пальцями, після чого наніс декілька ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя та тулуба, після чого відпустив ОСОБА_5 та відійшов від неї.

Продовжуючи свої кримінально протиправні дії, ОСОБА_4 підняв із поверхні землі дерев`яну палицю, яка лежала поряд, та, тримаючи її у правій руці, підійшов до ОСОБА_5 , де продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, наніс потерпілій численні умисні удари дерев`яною палицею у різні частини тіла, внаслідок чого своїми умисними діями спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження, а саме синці та садна обличчя, «гематоми» повік обох очей, численні синці та садна обох верхніх кінцівок і тулуба, а також закритий перелом дистального метаепіфізу лівої ліктьової кістки, що у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більш як 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості – п. п. 2.2.1, 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Таким чином, ОСОБА_4 ,як вказано в обвинувальному акті, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме - в умисному заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості – умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII (з наступними змінами та доповненнями) кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Пунктом 2 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: колишнє подружжя.

На стадії досудового розслідування 31 липня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженка с. Білокриниця Бережанського району Тернопільської області, українка, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово безробітня) та підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженець с. Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області, зареєстрований та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонер, розлучений, раніше не судимий)укладено угоду про примирення.

У зазначеній угоді потерпіла та підозрюваний відповідно до ст.ст. 468, 469, 471, 473 КПК України самостійно та добровільно дійшли згоди про примирення, виклали формулювання підозри та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 122 КК України, яка ніким не оспорюється, а також узгодили призначення покарання підозрюваному за ч.1 ст. 122 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. 76 КК України.

Для укладення цієї угоди, відповідно до вимог ст.471 КПК України, істотне значення мали наступні обставини:

1) визнання вини у зазначеному діянні, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

2) вчинене підозрюваним ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є нетяжким злочином.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з випробуванням на підставі ст.75 КК України, із застосуванням положень ст.76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, передбачені ст. ст.473, 394 та 424 КПК України, які, як з`ясовано в судовому засіданні, зрозумілі підозрюваному та потерпілій.

Суд заслухав в підготовчому судовому засіданні думку прокурора ОСОБА_3 , яка вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просила угоду про примирення між потерпілою та підозрюваним затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив, що розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно, жодного тиску при укладанні угоди на нього не здійснювалось.

Потерпіла ОСОБА_5 в підготовчому судовому засідання ствердила, що розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом. Просила затвердити угоду про примирення, яку уклала добровільно. Повідомила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з такого.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

За умовами ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Дане кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. Обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин. Сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогам ст. 471 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України.

У судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, даних про його особу, як такого, що характеризується за місцем проживання позитивно, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий; обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Суд вважає, що узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України один рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті ч. 1 ст. 122 КК України.

Судом не встановлено підстав для відмови у затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення ОСОБА_4 узгодженої міри покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України один рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Обвинувачений на призначення узгодженого покарання погоджується.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, відсутні.

Запобіжний захід на стадії досудового розслідування не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення між потерпілою та підозрюваним від 31 липня 2026 року у кримінальному провадженні №12026211050000146 від 08 червня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Встановити ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 76 КК України такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_6