Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №717/1677/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/1677/26

Номер провадження 2/717/864/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої – судді Кудиби З. І.

за участі секретаря: Житарюк А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; ЄДРПОУ: 38548598) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») Доненко Д. А. подала до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 1655-7881 від 31.01.2026 р. в розмірі 33 120,30 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 січня 2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем шляхом використання вебсайту creditkasa.com.ua, який забезпечує укладення електронних договорів товариства, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1655-7881.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 11 300,00 грн строком на 365 днів із базовим періодом користування 14 днів, після спливу якого у позичальника виникав обов`язок сплачувати проценти за користування кредитом. Договором передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, а також застосування зниженої процентної ставки у розмірі 0,90 % на день та стандартної процентної ставки у розмірі 1,00 % на день.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у встановлені договором строки кредит не повернув та проценти за користування кредитом не сплатив. Крім того, відповідно до умов договору позивачем нараховано комісію за видачу кредиту.

За твердженням позивача, станом на 17 червня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 33 120,30 грн, що складається із суми основного боргу, нарахованих процентів за користування кредитом, нарахованих процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України та комісії і підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження. Одночасно судом витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо надходження грошових коштів на рахунок відповідача.

27 серпня 2026 року до суду від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані судом матеріали, які підтверджують факт зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, що відповідає положенням частини третьої статті 211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, відзив на позовну заяву не подав.

Оскільки представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, а відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

При цьому суд враховує, що у встановлений законом строк відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ для ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб та держави.

Частина перша статті 4 ЦПК України встановлює право кожної особи звернутися до суду для захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та законних інтересів.

Стаття 89 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів, без попередньо встановленої сили доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємозв`язок доказів, мотивуючи врахування або відхилення кожного доказу.

Судом встановлено, що 31 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційно-телекомунікаційних систем позивача та забезпечує укладення договорів в електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства України щодо електронних правочинів, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1655-7881.

Зазначений договір укладено з дотриманням вимог законодавства щодо форми електронного правочину, а його умови підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Згідно з умовами договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 11 300,00 грн строком на 365 днів. Базовий період користування кредитом становив 14 днів, після спливу якого у позичальника виникав обов`язок зі сплати процентів за користування кредитом. Договором передбачено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, а також застосування зниженої процентної ставки у розмірі 0,90 % на день та стандартної процентної ставки у розмірі 1,00 % на день.

Отримавши кредитні кошти, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, зокрема не повернув основну суму кредиту у строки, визначені договором, та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом, розмір яких, згідно з розрахунком позивача, становить 15 040,30 грн.

Суд зазначає, що заборгованість виникла у межах строку дії кредитного договору, її розмір підтверджується умовами договору, розрахунком заборгованості та іншими письмовими доказами, поданими позивачем, які є належними, допустимими та достовірними у розумінні процесуального закону.

Станом на 17 червня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становив 33 120,30 грн, що включає суму основного боргу, нараховані проценти за користування кредитом, нараховані проценти річних та комісію.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості, а саме: 11 300,00 грн — простроченої заборгованості за основною сумою кредиту, 15 040,30 грн — простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 5 650,00 грн — простроченої заборгованості за процентами річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, а також 1 130,00 грн — простроченої заборгованості за комісією.

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини, що підтверджуються укладеним електронним договором № 1655-7881 від 31 січня 2026 року та наявними у справі доказами, а відповідач є таким, що порушив взяті на себе грошові зобов`язання.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі того ж роду та якості, що були передані) у строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано у документах (включно з електронними) і підписано сторонами.

Згідно зі статтями 626 та 628 ЦК України, договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, погоджені сторонами, а також обов`язкові умови відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована чи змінна) та порядок їх сплати визначаються договором залежно від кредитного ризику, забезпечення, попиту і пропозиції на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право одержувати від позичальника проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до статей 11 та 18 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів споживчого кредиту застосовуються положення щодо несправедливих умов, зокрема заборона встановлення істотного дисбалансу прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Підстав вважати умови кредитного договору несправедливими або такими, що створюють істотний дисбаланс прав та обов`язків сторін, судом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час укладення договору був належним чином ознайомлений з його умовами, зокрема щодо строків, розміру та порядку сплати процентів. Сторони погодили всі істотні умови договору, у тому числі розмір процентної ставки.

Суд також враховує, що відповідачем не надано доказів оскарження кредитного договору або заперечень щодо його умов, як і не подано належних та допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою проценти, передбачені договором за користування кредитними коштами, та проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, є різними за змістом та підставами нарахування. Договірні проценти є платою за користування кредитними коштами, тоді як проценти, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Водночас право кредитора на їх стягнення у конкретному випадку має визначатися з урахуванням періодів, за які вони нараховані, правової підстави такого нарахування та суми заборгованості, на яку здійснюється відповідне нарахування.

Як убачається з позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача, зокрема, 15 040,30 грн процентів за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до умов договору, а також 5 650,00 грн процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Фактично позивач заявив до стягнення як договірні проценти у сумі 15 040,30 грн, так і проценти річних у сумі 5 650,00 грн, однак не здійснив належного розмежування зазначених нарахувань за періодами та правовими підставами їх виникнення. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити, чи не відбулося подвійного нарахування процентів за один і той самий період користування коштами (прострочення виконання грошового зобов`язання), а також визначити, яка саме сума заборгованості була взята позивачем за основу для обчислення процентів річних.

Саме по собі посилання позивача на частину другу статті 625 ЦК України не є достатнім для стягнення заявленої суми 5 650,00 грн. Позивач повинен надати суду можливість перевірити правильність такого нарахування, зокрема зазначити період прострочення, розмір простроченої суми, кількість днів прострочення, розмір процентної ставки та математичний розрахунок заявленої до стягнення суми.

Натомість належного та зрозумілого розрахунку процентів річних у сумі 5 650,00 грн із зазначенням наведених відомостей матеріали справи не містять.

За відсутності можливості встановити період та базу нарахування процентів річних, а також перевірити їх співвідношення із заявленими до стягнення договірними процентами у сумі 15 040,30 грн, суд позбавлений можливості встановити обґрунтованість заявленої до стягнення суми та виключити її подвійне нарахування за один і той самий період.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 5 650,00 грн процентів річних, заявлених на підставі частини другої статті 625 ЦК України, належними та допустимими доказами не підтверджені, їх розмір та порядок нарахування судом перевірити неможливо, а тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованими процентами за користування кредитом та комісією підлягають оцінці судом. Матеріалами справи підтверджується, що кредитним договором передбачено обов`язок позичальника сплатити одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту. Вказана умова договору є чинною, недійсною у встановленому законом порядку не визнавалася, вимог про визнання її недійсною сторонами не заявлено. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за комісією у сумі 1 130,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 27 470,30 грн, а саме:

— 11 300,00 грн — прострочена заборгованість за основною сумою кредиту;

— 15 040,30 грн — прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

— 1 130,00 грн — заборгованість за комісією.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 208,22 грн.

Крім того, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову та підтвердження позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу, такі витрати також підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 166,36 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 530, 611, 612, 625, 626, 628, 1048, 1049, 1056-1 ЦК України, а також статтями 2, 4, 5, 7, 12, 76–89, 258, 259, 263–265, 268, 273, 280–284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1655-7881 від 31 січня 2026 року у розмірі 27 470 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у сумі 2 208 (дві тисячі двісті вісім) гривень 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 166 (вісім тисяч сто шістдесят шість) гривень 36 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26/407; ЄДРПОУ 38548598).

Відповідач: ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Кудиба З. І.