Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №635/9497/26 — Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/9497/26

Провадження №1-кп/635/1269/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221320000223 від 16 травня 2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покровськ Донецької області, громадянина України, українця, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , на момент вчинення злочину перебуваючого на посаді мехініка-водія 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу командира військової частини № 221 від 31.07.2025 призначений на посаду мехінка - водія 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос».

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, старший матрос ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу. Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують солдата ОСОБА_4 , захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV(зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, старший матрос ОСОБА_4 , під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів(начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Так, відповідно до наказу №169 о/с від 13.04.2023 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області.

Також, відповідно до наказу №304 о/с від 12.07.2023 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду полійцеського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області.

Відповідно до п.1 Примітки до ст. 364 КК України, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , сержант поліції ОСОБА_6 , є особами, які постійно здійснюють функції представників Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв`язку з чим вони є службовими особами.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі ст. 2 Закону, завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Принципами діяльності поліції відповідно до ст.ст. 6-9 Закону є верховенство права, дотримання прав і свобод людини, законність, відкритість та прозорість.

Згідно зі ст. 23 Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Одночасно встановлено, що 15 травня 2026 року о 10 год 41 хв під час несення служби поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 та інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , у складі екіпажу автопатруля, із застосуванням проблискових маячків та звукового сигналу на службовому автомобілі марки «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: Харківська область, Харківський р-н., с. Пісочин, поблизу вул. Майдан Кононенка, 1 біля ТЦ «Лоск» з координатами 49.971844, 36.125388 зупинили автомобіль «Wolfswagen T4», д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , за порушення п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, а саме водій не був пристебнутий паском безпеки.

У подальшому, в ході опрацювання поліцейськими СРПП було встановлено, що водій ОСОБА_4 має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», запропонували останньому пройти освідування на місці або проїхати до лікарні, на що ОСОБА_4 не надав точну відповідь працівникам поліції про згоду на проходження освідування та у подальшому ОСОБА_4 запитав поліцейських про можливість вирішення питання за не складання адміністративних матеріалів щодо нього.

У відповідь на це поліцейські СРПП попередили ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України та запропоновали пройти до службового автомобіля марки ««Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , для складанні адміністративних матеріалів на підставі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 2 п. 5 розділу 1 та розділу «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015.

У цей час ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні службового автомобіля, усвідомлюючи, що перед ним працівник Національної поліції, який перебував у форменому одязі із знаками розрізнення, продовжив розмову з поліцейськими СРПП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою вирішення питання стосовно не притягнення його до адміністративної відповідальності та уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

З цією метою ОСОБА_4 , 15 травня 2026 року об 11 год 58 хв, перебуваючи у салоні службового автомобіля, який був припаркований за адресою: Харківська область, Харківський р-н., с. Пісочин, поблизу вул. Майдан Кононенка, 1 біля ТЦ «Лоск» з координатами 49.971844,36.125388, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що ОСОБА_6 , почав складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, запропонував працівникам поліції які обіймають посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та відповідно до ч.3 ст.18 КК України є службовими особами Національної поліції України, 10 000,00 гривень за не притягнення та не складання адміністративних матеріалів щодо нього за ст. 130 КУпАП.

Після зазначених неправомірних дій ОСОБА_4 , поліцейським сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_6 , викликано слідчо-оперативну групу відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області для складання відповідних матеріалів за фактом пропозиції надання інспектору сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_7 , громадянином ОСОБА_4 , неправомірної вигоди.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за частиною 1 статті 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Таким чином, судом встановлені обставини вчиненого даного кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені органом досудового розслідування.

Позиція сторони обвинувачення та сторони захисту

Прокурор зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд враховуючи повне визнання ОСОБА_4 своєї вини, щиросердного каяття, відсутності обтяжуючих обставин призначити покарання за частиною 1 статті 369 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Допитаний у судовому засіданні під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що свою вину у вчиненні вказаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що

15 травня 2026 року їхав на автомобіль «Wolfswagen T4», д.н.з НОМЕР_3 , був зупинений працівниками поліції, оскільки був не пристебнутий паском безпеки. Далі працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та почали складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Після чого я двічі пропонував їм 10 000,00 гривень за не притягнення та не складання адміністративних матеріалів щодо себе за ст. 130 КУпАП, розуміє протиправність своїх дій та щиро у цьому розкаюється. Обвинувачений не оспорював фактичних обставин та доказів по справі, а також погодився з мірою покарання, на якому наполягав прокурор.

Просив суд не призначати покарання пов`язане з реальним позбавленням волі, вину визнав та щиро розкаявся.

Щодо доказів на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковано за частиною 1 статті 369 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті. Суд бере до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини справи. Судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. При цьому, суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що у такому випадку будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України, пересвідчившись в добровільності позиції обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 та стосуються процесуальних питань, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання та мотиви призначення покарання

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, має середньо-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді мехініка-водія 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший матрос», на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно.

З огляду на викладене, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченого, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання за частиною 1 статті 369 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо вирішення процесуальних питань

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 349, 369, 370, 373, 374,394, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000(сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речовий доказ – DVD-R диск з відеозаписами з місця вчинення кримінального правопорушенняз нагрудного відео реєстратора, поміщений до паперового конверту – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого частиною 2 статті 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні направити копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя ОСОБА_8