Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №463/7648/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/7648/26

Провадження № 2-о/463/326/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.,

з участю секретаря с/з- Цебрик Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, суд,-

встановив:

заявник звернувся до суду із зазначеною вище заявою. Просила встановити факт встановити факт, що свідоцтво про право власності на квартиру (будинок), видане військовою частиною НОМЕР_1 16 квітня 1996 року в м. Львові на підставі розпорядження (наказу) від 01.04.1996 №112, зареєстроване у реєстровій книзі за №154, щодо квартири АДРЕСА_1 , у частині зазначення співвласника « ОСОБА_1 », належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження — м. Варшава, Польська Народна Республіка, РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 17.08.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Від представника заявника у судове засідання надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення заяви не заперечила.

Представник Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської радив судове засідання не з`явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Щодо задоволення заяви поклався на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи та додані до неї письмові документи, постановляючи рішення відповідно до ст.ст. 265, 319 ЦПК України, суд вважає, що заяву слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, прізвищем, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У відповідності до абз. 1 п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, при розгляді справ про встановлення факту, передбаченого п. 6 ч. 1 ст.256 ЦПК України, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження — м. Варшава, Польська Народна Республіка, на праві приватної спільної часткової власності належить частка квартири АДРЕСА_1 , яка складається з трьох кімнат, житловою площею 39,5 кв.м, загальною площею 67,3 кв.м.

16 квітня 1996 року на підставі розпорядження (наказу) від 01.04.1996 №112 військова частина НОМЕР_1 видала свідоцтво про право власності на квартиру (будинок), зареєстроване у реєстровій книзі за №154, відповідно до якого зазначена квартира належала на праві приватної спільної власності трьом членам сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1 – заявниці, є батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після його смерті Заявниця, як спадкоємець за заповітом, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04.11.2022, видане Четвертою львівською державною нотаріальною конторою Львівської області (спадкова справа №313/2022) та зареєстроване в реєстрі за № 3-1889, яким їй перейшла у власність 1/3 частка вищевказаної квартири, що належала спадкодавцю (копії згаданого свідоцтва про право на спадщину та витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі від 04.11.2022 № 70527694 додаються).

Право власності на цю частку успішно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.11.2022 (номер запису про право власності 48338400), про що видано витяг №314250542.

Однак під час звернення ОСОБА_1 10.10.2024 до державного реєстратора з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про належну їй на праві власності частку квартири на підставі свідоцтва про право власності від 16.04.1996, державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (Заінтересованої особи 1) ОСОБА_4 рішенням №75549655 від 15.10.2024 відмовила у проведенні реєстраційних дій, встановивши наявність розбіжностей щодо по-батькові ОСОБА_1 між заявою та поданими документами.

Як вбачається з копії паспорту громадянина України ім`я батька заявниці зазначено як ОСОБА_3 .

У свою чергу, по-батькові заявниці зазначено як « ОСОБА_5 » із зазначенням апострофу.

Така розбіжність у по-батькові заявниці у зазначених вище документах та у зазначенні імені батька заявниці унеможливлює можливості здійснення права на розпорядження власністю, що порушує її права як власниці нерухомого майна.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що вказані розбіжності у написанні по-батькові заявниці виникли внаслідок помилки, та в суду не виникає сумнівів у достовірності факту родинних відносин між ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_3 , як між донькою та батьком, а необхідність його встановлення зумовлена вагомістю поновлення порушених прав заявника. Тому, з метою недопущення порушення прав заявника, реалізація яких залежить від доведеності факту родинних відносин між нею та її батьком, суд приходить до переконання про необхідність встановлення цього факту судом.

Встановлення судом зазначеного факту повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 293 та ст. 315 ЦПК України щодо розгляду судом у порядку окремого провадження цивільних справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, в тому числі справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, зокрема факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Зважаючи на вищенаведене та беручи до уваги відомості, які містяться у письмових доказах долучених до матеріалів справи, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість вимог заявника також у частині встановлення факту належності заявнику свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з чим заяву задовольняє.

Керуючись ст.ст. 10,12,13,76-80,259,263,264,273,315,319,354,355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження — м. Варшава, Польська Народна Республіка, РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), видане військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Львові на підставі розпорядження (наказу) від 01.04.1996 №112, зареєстроване у реєстровій книзі за №154, щодо квартири АДРЕСА_1 , у частині зазначення співвласника « ОСОБА_1 ».

Текст рішення складено та підписано суддею – 24 вересня 2026 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками-апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Код ЄДРПОУ 26526811, м. Львів, вул. Городоцька, 299.

Суддя: Мармаш В. Я.