Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №336/3801/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3801/26

Провадження №: 2/336/3282/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Савеленко О.А., за участі секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради в особі директора Юрія ШВЕЦЯ звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою, в якій просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі у розмірі 16000,00 грн., а також судовий збір.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на обліку в Департаменті соціального захисту населення Запорізької міської ради знаходиться особова справа по призначенню допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 . 18.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи себе та своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надано відповідні довідки. 28.08.2023 ОСОБА_1 надала заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та на дітей. Відповідачу та її дітям призначено допомогу у розмірі 8000,00 грн. щомісяця. За результатами проведеної Міністерством фінансів України верифікації 22.11.2023 позивачем отримано інформацію, що відповідач перебувала за межами території України більш ніж 30 календарних днів підряд на дату звернення по допомогу. Відповідач виїхала з дітьми з території України 31.03.2023 та повернулась на територію України 14.08.2023. Тому, позивачем прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги від 07.12.2023. Після отримання цього повідомлення ОСОБА_1 26.12.2023 знов надала до Департаменту документи та заяву про надання допомоги на , за результатами розгляду якої рішенням Департаменту призначено відповідачу та її дітям державну допомогу з 01.12.2023 у розмірі 8000,00 грн. щомісяця. Заповнюючи заяву про надання допомоги відповідач поінформована, що допомога не призначається у разі відповідності критеріям, встановленим п.7 та 8 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо-переміщеним особам. В подальшому позивач отримав інформацію, що строк перебування відповідача з дітьми за кордоном перевищив 30 к.д. підряд або більш як 60 к.д. сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги. Тому, 13.08.2024 прийнято рішення щодо відмови у призначенні допомоги та про утримання надміру виплачених суд допомоги з 01.08.2023 по 30.11.2023 в сумі 32000,00 грн. Одночасно, Департаментом підтверджено право Відповідача на отримання допомоги в період часу з 01.12.2023 по 31.08.2024. Тому, на підставі заяви відповідача від 04.07.2024 рішенням Департаменту від 13.08.2024 їх та її дітям поновлено виплату державної допомоги з 01.05.2024 за результатами верифікації. Кошти допомоги виплачувались з урахуванням різниці зайве отриманих Відповідачем коштів і повернуто зайве переплачених коштів допомоги у сумі 16000,00 грн. Але за результатами повторної верифікації від 19.11.2024, рішенням Департаменту від 03.12.2024 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні допомоги по причині перебування за кордоном більш як 30 днів підряд чи більш як 60 днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги. Розмір переплати склав 16000,00 грн. Позивачем направлялись відповідачу листи з пропозицією повернути переплачені суми, одна ця вимога у добровільному порядку виконана не була, у зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Посилаючись на викладені обставини просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 28.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.06.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому вона зазначила, що у серпні 2024 року перебувала на території України що підтверджується транзакціями особистого поповнення картки через термінали у м.Запоріжжя, виїзд за кордон відбувся лише на початку вересня 2024 року. Просить суд витребувати у відповідача детальний помісячний розрахунок нарахування та виплати грошової допомоги.

15.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона з позовними вимогами не погодилась та вважала їх необґрунтованими. Звернула увагу суду, що кошти, які надходили на її банківський рахунок мали різне призначення та не є доходом, який підлягав врахуванню при призначенні допомоги. Надає виписку з банківського рахунку.

Сторони в судове засідання не з`явились.

07.09.2026 від представника позивача за довіреністю ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій вона просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, у відзиві на позов зазначила що перебуває наразі у Німеччині.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачем Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради взято на облік відповідача ОСОБА_1 та її дітей, та видано Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 18.08.2023 №2302-5002912708, ОСОБА_2 від 18.08.2023 №2302-5002912824, ОСОБА_2 від 18.08.2023 №2302-5002912758.

28.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням №1482032845-2023-1 від 28.08.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 призначено допомогу на проживання переміщеним особам з 01.08.2023 в сумі 8000,00 грн.

Рішенням від 07.12.2023 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги з 01.12.2023, оскільки за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач або уповноважена особа перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Повідомлення від 08.12.2023 №0410103/5123 про припинення виплати державної допомоги із зазначенням причини такого припинення направлено ОСОБА_1 .

26.12.2023 ОСОБА_1 повторно звернулась до Департаменту адміністративних послуг запорізької міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Згідно із заявою ОСОБА_1 своїм підписом засвідчила, що вона поінформована, що допомога не призначається в разі відповідності критеріям, встановленим пунктами 7 і 8 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням №1482032845-2023-2 від 26.12.2023 ОСОБА_1 , та її дітям: ОСОБА_2 та ОСОБА_2 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в сумі 8000,00 грн.

17.01.2024 позивач звернувся до Головного центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, про надання інформації, щодо перетину державного кордону відповідача та її дітей.

Згідно з інформацією, наданою Головним центром обробки інформації державної прикордонної служби України від 17.01.2024, ОСОБА_1 та її діти - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 здійснили виїзд в напрямку «Запоріжжя – Перемишль» 31.03.2023 та в`їзд в напрямку «Перемишль-Київ» 14.08.2023.

04.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради з заявою про поновлення виплати ВПО їй та її дітям.

Рішенням від 13.08.2024 щодо призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам поновлено виплату допомоги з 01.05.2024 за результатом проведеної верифікації.

Рішенням від 13.08.2024 щодо відмови у призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам визначено, що заявник ОСОБА_1 не має право на призначення допомоги з 01.08.2023 по 30.11.2023, причина: за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач разом з дітьми на дату звернення за допомогою перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд. Кошти допомоги, надміру отримані з 01.08.2023 по 30.11.2023 підлягають поверненню в установленому порядку.

Рішенням від 13.08.2024 №52304-1016779 про утримання надміру виплачених сум допомоги встановлено, що сума переплати ОСОБА_1 , яка утворилась за період з 01.08.2023 по 30.11.2023 становить 32000,00 грн. та підлягає поверненню. Також зазначено, що переплату буде утримано в абсолютній сумі з доплат, які будуть виплачені у серпні 2024 року. На рішенні є відмітка уповноваженої особи «утримано 100%»

Згідно з інформацією, наданою Головним центром обробки інформації державної прикордонної служби України від 29.11.2024, ОСОБА_1 здійснила виїзд через пропускний пункт «Ягодин» 16.08.2024, та в`їзд через пропускний пункт «Устилуг» 25.11.2024. ЇЇ син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив виїзд через пропускний пункт «Ягодин» 16.08.2024, інформація щодо в`їзду відсутня.

Рішенням від 03.12.2024 щодо відмови у призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам вирішено виставити надміру нараховані кошти ОСОБА_1 з 01.10.2014 по 30.11.2024, причина: за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України отримувач перебувала за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більше як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Згідно з довідкою-розрахунком, на рахунок ОСОБА_1 переплачено 16000,00 грн. (по 8000,00 грн. за жовтень 2024 року та листопад 2024 року) допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.

23.12.2024 позивач направив на адресу відповідача Повідомлення про припинення надання та повернення державної соціальної допомоги за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 в сумі 16000,00 грн.

18.02.2025, 26.09.2025, 29.09.2025 позивач повторно направив відповідачу зазначене вище повідомлення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», в редакції, що діяла на час правовідносин, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 4 вищевказаного Закону визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (допомога на проживання) здійснюється відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (Порядок № 332).

Відповідно до п. 1 Порядку №332, в редакції, що діяла на час звернення за допомогою, допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб з числа незахищених верств населення та стимулювання працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву, про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (п.4. Порядку №322).

Згідно з пунктом 2 Порядку №332, з 1 серпня 2023 року допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 гривень, для інших осіб – 2000 гривень. Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі – отримувач), відомості про якого включені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» визначено правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні, що здійснюється з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.

Верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, від суб`єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних (ч. 1 статті 9 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат»).

Згідно з ч.4 статті 16 вищезазначеного Закону, у разі виявлення під час здійснення розбіжностей даних щодо реципієнта у різних джерелах інформації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, інформує суб`єктів надання інформації, які є володільцями, розпорядниками та/або адміністраторами автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних інформації про реципієнтів, про виявлені факти таких розбіжностей для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Згідно з абз. 3 п. 6 Порядку №332, в редакції, що діяла на час правовідносин, нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.

Абзацом 1 пункту 8 Порядку №332 встановлено, що допомога внутрішньо переміщеній особі не призначається, якщо така особа на дату звернення по допомогу перебувала за межами території України більш як 30 календарних днів підряд.

Окрім того, абзацом 3 пункту 8 Порядку №332 встановлено, що нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняються починаючи з місяця, що настає за місяцем повернення до покинутого місця проживання або виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, у якому строк перебування за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку №332, якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місяцем перебуванням на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).

За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу дія, зокрема з використанням мобільного додатку Порталу Дія (Дія).

Нормою пункту 6 Порядку №332 закріплено обов`язок внутрішньо переміщених осіб з 01.08.2023 повідомляти органи соціального захисту населення про обставини, що впливають на визначення права на отримання допомоги на проживання, зокрема про перебування за кордоном понад 30 календарних днів підряд протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Судом встановлено, що, всупереч вимогам Порядку №332, ОСОБА_1 не повідомила управління про обставину, яка впливає на визначення права на отримання допомоги, у зв`язку з чим відповідачці надмірно виплачені державні кошти допомоги на проживання.

Відтак, на підставі вищенаведених норм Порядку №332 та у зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 та її дітей за кордоном більш як 30 календарних днів підряд протягом шестимісячного періоду отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, відповідачка з 01.10.2024 не мала права на отримання державної допомоги на проживання.

Відповідно встановлено, що за період 01.10.2024 по 31.11.2024 ОСОБА_1 надміру виплачено кошти допомоги на проживання внутрішньо перемішеним особам у розмірі 16000 грн.

Зазначене підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 , з якої встановлено, що вона отримала 17.10.2024 та 16.11.2024 виплати по 8000,00 грн., а всього – 16000,00 грн.

Щодо витребування від позивача розрахунку нарахування та виплати грошової допомоги, суд приходить до висновку про недоцільність задоволення такого клопотання, оскільки з матеріалів справи чітко та логічно описані періоди призначення грошової допомоги, подальше утримання її, а також поновлення. Уці періоди були здійснені виплати, що встановлено з наданої відповідачем банківської виписки. Також надано розрахунок надміру виплаченої допомоги за два місяці.

Абзацами 1-2 пункту 29 Порядку №332 встановлено, що у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої допомоги повертаються отримувачем допомоги самостійно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірного або повторного отримання коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку (абз. 4 п. 29 Порядку №332). Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на не бюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі (абз. 6 п. 29 Порядку №332).

На виконання п. 29 порядку та з метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано повідомлення про відшкодування допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, в якому відповідачці повідомлено про розмір неправомірно виплачених коштів та запропоновано добровільно повернути державні кошти допомоги на проживання за період з 01.10.2024 по 31.11.2024 у розмірі 16000,00 грн., у відповідності з чинним законодавством.

Однак, належна до повернення надміру виплачена відповідачці допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 16000 грн. до цього часу не відшкодована та належить до відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України дає підстави для висновку, що повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Вищезазначений правовий висновок зазначено Верховним судом у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2019 по справі №571/185/17 щодо повернення надміру виплачених коштів.

Оскільки, з умовами надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис на заяві про призначення допомоги, відповідачка знала про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та по сьогоднішній час не повідомляла управління про них, що є зловживанням з її боку, у зв`язку з чим кошти у розмірі 16000,00 грн. підлягають безумовному поверненню позивачу, як набуті без достатньої правової підстави.

Окрім того, механізм повернення надмірно отриманих коштів у вигляді допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, що встановлений спеціальним нормативно-правовим актом, яким регламентовано порядок призначення, виплати, припинення та повернення допомоги на проживання, а саме Порядком №332, передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна виплата відбулась повторно або неправомірно.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначає, що кошти, які надходили на її рахунок не є доходом, який підлягав врахуванню при призначенні допомоги. Однак це не було підставою для припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 та її дітям. Такою підставою став факт перебування за кордоном, який не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3328,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 141,258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з 01.10.2024 по 31.11.2024 у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, ЄДРПОУ: 37573438, адреса місцезнаходження: м.Запоріжжя, вул.Вячеслава Зайцева, буд. 14.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Савеленко

14.09.26