Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №336/4692/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4692/26

Провадження №: 2/336/3695/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК Єврокредит» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 31.03.2017 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №8-014-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карт із відкриттям кредитної лінії.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт овердрафту/кредитної картковий рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах ліміту овердрафту/кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Відповідач здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку станом на 03.09.2024 у відповідача сформувалась заборгованість перед банком в сумі 14 943,14 грн., що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 449,8 грн., заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) і 14 493,34 грн.

03.09.2024 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 8-014-170-К від 31.01.2017.

27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача - боржника за кредитним договором № 8-014-170-К від 31.01.2017.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а в подальшому - ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024. У свою чергу, ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Таким чином, заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК Єврокредит» складає 14 943,14 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 11 200,00 грн.

Ухвалою від 29.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 09.06.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

02.07.2026 від представника відповідача - адвоката Трифонова А.В. надійшло клопотання від 01.07.2025 про ознайомлення з матеріалами справи, того ж дня адвокату відкрито доступ до матеріалів справи у підсистемі «Електронний суд».

08.09.2026 від представника відповідача надійшли письмові пояснення. В яких, посилаючись на те, що строк для надання відзиву є пропущеним, адвокат зазначає, що хоче скористатися правом надання письмових пояснень. У поясненнях зазначає, що незгодний із позовом, і просить у задоволенні позову відмовити. Також просить суд: витребувати у відповідача копію письмового повідомлення ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги факторові від банку або Фактора з доказами отримання його відповідачем; витребувати у позивача оригінал Кредитного договору № 8-014-170-К від 31.01.2017 року станом на дату підписання відповідачем заяви-анкети на відкриття та видачу платіжної картки з встановленням ліміту кредитної лінії та вказану заяву-анкету; витребувати у позивача детальний розрахунок кредитної заборгованості відповідача за кредитним договором № 8-014-170-К від 31.01.2017 року станом на дату подання позовної заяви з вказанням суми, яку відповідач отримав за договором (тіла кредиту) а також детальний арифметичний розрахунок, який відображає в який саме спосіб утворилася та чи інша сума заборгованості; витребувати від позивача первинні бухгалтерські документи, які підтверджують видачу ОСОБА_1 кредитних коштів (яку саме суму кредитних коштів ним отримано) а також внесення ним певних сум коштів в погашення кредитної заборгованості (скільки коштів та в які саме дати внесено в погашення заборгованості за кредитом); зменшити витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 1,00 грн.

Що стосується вказаного письмового пояснення та викладених у ньому клопотань про витребування доказів

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, підстави, час та черговість подання яких визначаються ЦПК України або судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 2 і ч. 3 ст. 174 ЦПК України).

Статтею 278 ЦПК України визначено особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені виключно у заявах по суті справи (ч. 8 ст. 279 ЦПК України), , а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 120 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача заяву про ознайомлення із матеріалами справи сформував в підсистемі “Електронний суд” 01.07.2026, отже не пізніше цієї дати сторона відповідача була обізнана про відкриття судом провадження у справі.

Таким чином 15-денний строк для надання відзиву, встановлений ухвалою суду від 29.05.2026 про відкриття провадження у справі, починає перебіг з цієї дати.

На час подання адвокатом письмових пояснень, вказаний строк сплив, і пояснення подані із суттєвим пропуском цього строку.

Згідно із ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Представник відповідача поважних причин ненадання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою суду від 29.05.2026, не повідомив, клопотання про продовження чи поновлення цього строку не заявлялися.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Нормами ч. 5 ст. 174 ЦПК України передбачено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення, однак виключно щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Представник відповідача не просив дозволу подати додаткові (письмові) пояснення відповідно до ч. 5 ст. 174 ЦПК України, а суд за межами строку для подання заяв по суті справи не визнає їх подання необхідним.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із п. 6 та п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тому, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку про залишення поданих адвокатом “письмових пояснень” із викладеними в ньому клопотаннями без розгляду.

В судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача подав заяву від 22.09.2026 про розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Від сторони відповідача клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд виходить з того, що відповідач правом надання відзиву не скористався, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився без повідомлення причини, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, доходить наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 31.01.2017, що між АТ «Мегабанк» та відповідачем укладено Договір №8-014-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карт із відкриттям кредитної лінії.

Умовами Договору, зокрема, визначено, що Банк надає Клієнту у тимчасове користування грошові кошти шляхом сплати з Картрахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачи йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах овердрафту/кредитної лінії, визначеного цим Договором (п. 2.1 Договору)

Згідно з п. 2.2. Договору сторони договору погодили розмір ліміту овердрафту/кредитної лінії, процентну ставку у пільговій період – 0,01 % та після пільгового періоду - 40% річних, кінцевий термін погашення зобов`язання.

Додаток № 1 до договору містить тарифи з обслуговування платіжних карток міжнародних систем для клієнтів банку.

І Договір, і Додаток № 1 підписаний відповідачем власноруч.

АТ «Мегабанк» взяті на себе зобов`язання виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується виписками про рух коштів по особовому рахунку відповідача з 31.01.2017 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024.

Однак, відповідач не дотримувався умов кредитного Договору №8-014-170-К, внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань за вказаним кредитним договором у нього станом на 03.09.2024 виникла заборгованість за договором в розмірі 14 943,14 грн., яка складається з: 14 493,34 грн. – заборгованість за основним боргом; 449,80 грн - заборгованість за відсотками.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та виписками про рух коштів по особовому рахунку.

03.09.2024 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 8-014-170-К від 31.01.2017.

27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача – боржника за кредитним договором № 8-014-170-К від 31.01.2017.

Таким чином, позивачем доведено факт набуття права вимоги за вищевказаними кредитними договорами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України (в редакції на час укладення договору про відступлення права вимоги) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На час розгляду справи відповідач не надав альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості, тому з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 14 943,14 грн., яка складається з: 14 493,34 грн. – заборгованість за основним боргом; 449,80 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне. Відповідною до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У частині п`ятій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною п`ятої статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин, шостої та сьомої статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог статті 141 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини дев`ята статті 139 ЦПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертої, п`ятої статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись четвертої, п`ятої статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Схожі правові висновки з приводу розподілу витрат на правничу допомогу викладені у постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 6000 гривень, саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Договором №8-014-170-К від 31.01.2017 у сумі 14 943,14 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 14 493,34 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 449,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

Відомості про учасників справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411;

Відповідач – ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.С. Боєв

24.09.26