Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №336/8293/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/8293/26

Номер провадження: 1-кп/336/1441/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026087080000144 від 05 червня 2026 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, який перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 18.07.2018 Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307 ч. 2 ст. 309 КК України до 6 років позбавлення волі , звільнений 14.05.2024;

- 27.06.2025 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, та вчинив злочин при таких обставинах.

У невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, місці і часі, але не пізніше 05.06.2026, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, з метою особистого вживання, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, яка відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, віднесено до психотропної речовини, обіг якої заборонено - Р?Р.

В подальшому, 05 червня 2026 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, рухаючись на попутному транспорті через блок-пост «3-14», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, буд. 315, в бік села Матвіївка Запорізької області, ОСОБА_4 був зупинений працівниками Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області для перевірки документів відповідно до положень ст.ст. 32, 34 ЗУ «Про Національну поліцію». В ході перевірки у ОСОБА_4 у правій кишені брюк, які були одягнуті на ньому, було виявлено один зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.

В той же день, в період часу з 12 години 00 хвилин до 12 години 05 хвилин працівниками відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області при проведенні огляду місця події, а саме ділянки місцевості на території блок-посту «3-14», який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського. буд. 315, вилучено виявлений у ОСОБА_4 один зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, в складі якого згідно з висновкуом експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/11271-НЗПРАП від 10.06.2026 виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої становить 0,1740 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено PVP, для власного вживання без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений вину визнав в повному обсязі. Надав докладні пояснення щ одо обставин вчинення злочину. У вчиненому кається.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-26/11271-НЗПРАП від 10.06.2026 вилучена у обвинуваченого речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої становить 0,1740 г.

Керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням висновком судово-хімічної експертизи та доказів, що характеризують особу обвинуваченого та впливають на долю речових доказів.. Інші докази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, при з`ясуванні обставин справи не досліджувалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники провадження ці обставини, чи добровільна їх позиція, а також роз`яснив наслідки дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та переконався в правильності усвідомлення ними цих наслідків.

Аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в ході судового розгляду кримінального провадження доведена в повному об`ємі, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, оскільки повторність є ознакою злочину, що впливає на його кваліфікацію, а тому суд при призначенні покарання не може ще раз ураховувати її як пом`якшуючу або обтяжуючу покарання обставину (роз"яснення, викладені у п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 №7).

Керуючись наведеним при призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який закон відносить до тяжкого злочину, бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який хоча і має родину, утримує двох неповнолітніх дітей 2010 та 2012 р.н., однак раніше був неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за відомостями КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з 2024 року неодноразово оглядався лікарем-наркологом, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів та психостимуляторів, епізоди інтоксикації, вчинив новий злочин під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком, суд вважає за необхідне призначення покарання у виді позбавлення волі із реальним відбуттям покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При призначенні покарання за сукупністю вироків суд уважає за можливе застосувати принцип часткового приєднання покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, цивільний позов не пред`являвся.

На підставі ст. 122, 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судово-хімічної експертизи.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 373-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2025, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (одного) року та 1 (одного) дня позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до фактичного виконання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судово-хімічної експертизи у кримінальному провадженні в розмірі 1925,44 гривень.

Речові докази:

-технічний носій інформації із відеозаписом, що постановою слідчого від 29.07.2026 визнаний речовим доказом, зберігати у матеріалах кримінального провадження;

-сейф-пакет № 01239968 із психотропною речовиною PVP, який відповідно до квитанції № 1384 зберігається у ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1