Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №333/6148/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №333/6148/26

Суддя: Михайлова А. В.

Справа № 333/6148/26

Провадження № 2/333/4869/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді: Михайлової А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Єрмоленко А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Курочкіної А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району, про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від якого мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 березня 2025 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ, яким стягнуто з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

В той же час, малолітня дитина ОСОБА_4 з матір`ю не проживала, а постійно і безперервно проживає із батьком ОСОБА_1 та знаходиться на повному його утриманні і під повним його піклуванням, про що, крім іншого, свідчить те, що батько та донька зареєстровані та спільно проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка не цікавиться життям дитини, не займається її вихованням та утриманням.

З огляду на ці обставини, розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 16.10.2025 № 855р. визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком – ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що дитина не проживає з відповідачкою, позивач звернувся до суду з позовом про припинення стягнення з нього аліментів. 14 квітня 2026 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/6467/25, яке набрало законної сили 15.05.2026 року, задоволено позов ОСОБА_1 та припинено стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 за судовим наказом Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 10.03.2025 року, оскільки судом було встановлено, що дитина проживає з батьком та знаходиться на його утриманні.

Далі вказано, що її мати знаходиться за межами Запорізької області (остання відома адреса Львівська область, м Червонорад, де зареєстрована як внутрішньо переміщена особа) не може забезпечити їй повсякденний догляд.

Отже, для офіційного підтвердження його ситуації як батька одинака необхідне рішення суду, яким буде встановлено факт, що дитина перебуває на його самостійному вихованні та утриманні. Просить встановити факт самостійного виховання та утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.06.2026 року, зазначений позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.07.2026 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, про що свідчить її підпис на поштових повідомленнях про вручення відправлення. Відзив на позов не подала.

Представник третьої особи, ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, надала суду акт обстеження умов проживання батька та доньки за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 12.04.2025 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 18.03.2025 року у справі № 333/28/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

10 березня 2025 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року у справі № 331/6467/25, яке набрало законної сили 15.05.2026 року, задоволено позов ОСОБА_1 та припинено стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 за судовим наказом Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 10.03.2025 року, оскільки судом було встановлено, що дитина проживає з батьком та знаходиться на його утриманні.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно відповіді № 2849083 від 08.06.2026 року, відповідачка з 31.10.2025 року має статус внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , тому слід визнати обставини того, що відповідач не має об`єктивної можливості приймати участь у вихованні та утриманні її дитини, місцем проживання якої за рішенням суду визнано місце проживання позивача. Крім іншого, доказом того, що відповідач не приймає участь у вихованні та утриманні своєї дитини, є письмові докази надані до суду третьою особою, які були досліджені судом, а саме акт обстеження умов проживання родини від 21.09.2026, та перевіркою було встановлено, що позивач самостійно утримує та виховує дитину без участі відповідачки. До того ж, відповідач не надала жодного доказу до суду, що вона у цей час приймає участь у вихованні та утриманні своєї дитини ОСОБА_4 , на підставі якого (доказу) можливо було зробити висновок, що позивач не самостійно виховує дитину.

Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 16.10.2025 № 855р. визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком – ОСОБА_1 .

Зазначені вище обставини підтвердились в ході допиту в судовому засіданні спеціаліста ОСОБА_7 .

В судовому засіданні в присутності психолога було допитано малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Хоче продовжувати жити із батьком, який повністю її виховує та забезпечує з народження. Маму не бачила близько двох років, оскільки вона проживає на західній Україні.

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що ОСОБА_9 є сусідом і товаришем. Знає ситуацію з його колишньою дружиною, не бачив її більше двох років. ОСОБА_10 мешкає разом із батьком, який самостійно її виховує та забезпечує.

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що мама ОСОБА_10 живе окремо давно, вихованням доньки займається батько. У ОСОБА_10 і батька дружні стосунки, часто бачить як батько возить доньку до школи, забезпечує дитині досуг і в цілому потреби, займається її розвитком.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, відповідач вихованням та утриманням спільної з позивачем дитини не займається і позивач самостійно виховує та утримує доньку, з якою вони разом проживають у м. Запоріжжя.

В умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через існування (настання) обставин, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється. Наприклад, особа, яка розлучена та самостійно здійснює обов`язки по вихованню та утриманню дитини, в той час коли інший з батьків позбавлений фактичної змоги виконувати свої обов`язки; батько або матір не беруть участі у вихованні та утриманні дитини або зникли, проте не визнані судом безвісно відсутніми або такими, що позбавлені батьківських прав; якщо один з батьків перебуває на окупованій території, в полоні і не може фактично виховувати та утримувати дитину тощо.

Отже, за відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання й визначення законодавством встановлення такого факту в судовому порядку, суд, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях. Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнитися з військової служби без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов`язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків. Удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади. Такий порядок встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини визначений тому, що суд встановлює обставини та перевіряє (підтверджує) їх доказами незалежно від наданих сторонами доказів та зазначених доводів на їх спростування.

Тобто встановлення юридичного факту як підстава для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби здійснюється безпосередньо судом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 02.04.2025 у справі № 127/3622/24. Отже, Верховний Суд по справі №127/3622/24 констатував, що за відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання й визначення законодавством встановлення такого факту в судовому порядку, суд, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки факт самостійного виховання та утримання ним малолітньої дитини ОСОБА_4 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та є доведеним.

Керуючись ст.ст.4,10, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району, про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини батьком - задовольнити.

Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі матері дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.В.Михайлова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua