Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №332/763/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/763/26

Провадження №: 2/332/1765/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участі секретаря Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2026 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» в особі директора Велікданова С.К. звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №71977258 від 19.07.2025 у розмірі 19972,50 грн, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71977258. Відповідно до умов договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 1500 грн, на умовах строковості зі сплатою комісії та процентів за користування кредитом в порядку, визначеному договором. 20.07.2025 за ініціативою ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №15390779 до договору позики № 71977258, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 4500 грн, в результаті чого загальний розмір даного кредиту становить 6000 грн. Додатковою угодою № 15525099 до договору позики № 71977258 строк дії договору позики було пролонговано на 22 дні, в результаті чого строк кредитування складає 52 дні, тобто до 08.09.2025.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» був укладений договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором кредиту №71977258 від 19.07.2025 р.

Через порушення позичальником своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ним утворилась заборгованість у зазначеному розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість в добровільному порядку.

Сторони були повідомлені про місце, дату й час розгляду справи рекомендованою кореспонденцією відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України; надано час для подання відзиву та заперечень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду, шляхом надсилання судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання, повторно в судове засідання не з`явився, у визначений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч.8 ст. 178, ч.2 ст. 247, ст. 279, ч.1 ст. 280, ст.281 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів в порядку заочного провадження та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

19 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71977258. Відповідно до умов договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 1500 грн, строком на 30 днів на умовах строковості зі сплатою комісії та процентів за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.2.1. кредитного договору, сума кредиту складає 1500,00 грн.

Згідно з п. 2.2.2. кредитного договору, строк кредитування становить 30 днів.

Відповідно до п. 2.2.4. кредитного договору, комісія за надання кредиту становить 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 225,00 грн.).

Денна процентна ставка становить 0,500% (п. 2.2.3 кредитного договору).

Згідно з п. 5.5. кредитного договору, договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС.

Кредитний договір підписаний за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатором 41404.

20.07.2025 за ініціативою ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №15390779 до договору позики № 71977258, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 4500 грн. Додатковою угодою № 15525099 до договору позики № 71977258 строк дії договору позики було пролонговано на 22 дні. Також було змінено денну процентну ставку з 0,5% на 1 %. Відповідно до умов договору та додаткових угод відповідачу був наданий кредит на загальну суму 6000 грн, строком на 52 дні, тобто до 08.09.2025 зі сплатою процентів та комісії за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Факт перерахування грошових коштів на картку відповідача, підтверджується копіями платіжних інструкцій, довідками ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000022840 та №КД-000022850 від 06.01.2026, яке, відповідно до договору № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020 про переказ коштів, 19.07.2025 успішно перерахувало на банківську картку № НОМЕР_1 - 1500 грн., а 20 .07.2025 – 4500 грн., отримувач ОСОБА_2 та інформацією і випискою по рахунку відносно клієнта ОСОБА_1 .

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» був укладений договір факторингу №16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором кредиту №71977258 від 19.07.2025 р.

Відповідно до реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71977258 від 19.07.2025 в сумі 19972,50 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №71977258 від 19.07.2025 у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість в розмірі 19972,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 1800,00 грн., заборгованість за комісією 172,50 грн, заборгованість за пенею/неустойкою 12000,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Враховуючи вищевикладені положення Закону, суд доходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що сума основного боргу в розмірі 6 000,00 грн. відповідачем не була спростована, та, відповідно підлягає стягненню на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем за кредитним договором №71977258 від 19.07.2025 заявлено вимоги, щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1800,00 грн. Порядок та розмір нарахування процентів 0,500% на день, визначені умовами кредитного договору №71977258 від 19.07.2025 (п. 2.2.3 кредитного договору). Додатковою угодою № 15390779 було змінено денну процентну ставку з 0,5% на 1 %.

Заявлена в позові до стягнення сума процентів, відповідачем не спростовувалась та, відповідно підлягає стягненню.

Також не спростовується і сума комісії за надання кредиту, яка визначена п 2.2.4. Договору.

Крім того, за порушення умов кредитного договору №71977258 від 19.07.2025, позивач просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за пенею/неустойкою в розмірі 12000,00 грн.

Разом з тим, починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє правовий режим воєнного стану.

У відповідності до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені/неустойки за договором №71977258 від 19.07.2025 задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу, як новому кредитору, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується наданими суду доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», яке у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за кредитним договором №71977258 від 19.07.2025 до ОСОБА_1 , є законними, обґрунтованими в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, за процентами та за комісією, у загальній сумі 7972,50 грн.

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, в розмірі 1062,83 грн. (2662,40 х 39,92% /100%.)

Крім того, у позові представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, витягу з акту №4-ДІЛ від 30.10.2025 приймання передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, витягу з акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 відповідно до якого вивчення документів вартість послуги 500,00 грн., складання позовної заяви вартість послуги 4000,00 грн.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомоги, в розмірі пропорційному до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1796,4 грн. (4500 грн х39,92% /100%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 141, 178, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики №71977258 від 19.07.2025 року у розмірі 7972 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят дві) гривні 50 копійок, судовий збір в сумі 1062 гривні 83 копійки та витрати на правову допомогу в сумі 1796 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Ю.І. Ретинська