Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №308/11632/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11632/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судових засідань Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб, укладений між сторонами.

Позов обґрунтовано тим, що 01 вересня 2012 року між ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 11.08.2026 зареєстровано шлюб виконкомом Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка – « ОСОБА_5 », дружини – « ОСОБА_5 ». Оригінал свідоцтва зберігається у Позивачки

Вказує, що в шлюбі народилася дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

Зазначає, що між сторонами настав фактичний і остаточний розлад шлюбних відносин. Протягом останніх трьох років спільне життя подружжя поступово погіршувалося, що призвело до втрати взаєморозуміння, любові, довіри та емоційного зв`язку; на момент подання позову сторони понад два роки проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Шлюб набув виключно формального характеру та вичерпав себе, у зв`язку з чим його подальше збереження є недоцільним.

04 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що повністю погоджується із заявленими позивачкою позовними вимогами, визнає позов у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення. Відповідач зазначив про відсутність наміру та бажання відновлювати подружні відносини з позивачкою. Зазначив, що рішення про припинення шлюбу взаємним, свідомим та остаточним, а надання сторонам строку для примирення недоцільним.

14 вересня 2026 року позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що ознайомлена зі змістом відзиву відповідача та викладеною в ньому позицією, зокрема щодо повного визнання позовних вимог, відсутності наміру на примирення та згоди на розірвання шлюбу. Позивачка підтримала заявлені нею позовні вимоги у повному обсязі, просила суд розглянути справу за наявними матеріалами та задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання позивачка не з`явилася, однак в позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, водночас у поданому відзиві просив проводити розгляд без його участі.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторін, оцінивши докази, які є у справі, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 вересня 2012 року Виконавчим комітетом Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №06, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 01.09.2012.

У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 27.03.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №352.

Відповідно до положень ст.ст. 24, 56 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, а також примушування до їх збереження є порушенням права дружини та чоловіка на свободу й особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідач визнав позов у повному обсязі у відзиві на позовну заяву від 04.09.2026.

З урахуванням тієї обставини, що визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини подання даного позову, суд вважає, що примирення та подальше спільне життя сторін є неможливими, сім`я розпалась, шлюб існує формально, а його збереження суперечитиме інтересам сторін, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, без надання сторонам строку для примирення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76–81, 141, 178, 179, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 115 СК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 01 вересня 2012 року Виконавчим комітетом Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №06.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов