Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №132/2895/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2895/26

Провадження № 2/132/1835/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" вересня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

за участю секретаря Олійник Т.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Калинівка, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом суду до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , і складається з будинку з прибудовами літ. А, літ. а, літ. а2 і ганком, загальною площею 126,3 м. кв., житловою площею 63,6 м. кв., вартістю 277000,0 грн., в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області.

01.09.2026 позивачка звернулась до суду із позовною заявою про зміну предмету позову, відповідно до якої також просить встановити юридичний факт, що свідоцтво про право особистої власності на будинковолодіння, видане на ім`я « ОСОБА_4 » 20.06.1989 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Калинівської районної Ради народних депутатів № 108 від 31.03.1988 року, зареєстроване Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 20.06.1989 року за №4/856, належить її батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , з яким вона постійно проживала в с. Павлівка Калинівського району, Вінницької області, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5 .

Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складалась з: житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на будинковолодіння, виданого 20.06.1989 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Калинівської районної Ради народних депутатів № 108 від 31.03.1988 року, зареєстрованого Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 20.06.1989 року за № 4/856.

До складу спадкового майна також входили земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ведення особистого селянського господарства, які розташовані за тією ж адресою, що і житловий будинок.

Вона фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги, і рішенням Калинівського районного суду від 05.03.2012 року оформила свої спадкові права на земельну ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ведення особистого селянського господарства, які розташовані за тією ж адресою, що і житловий будинок.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Однак, звернувшись оформити спадщину на зазначений вище будинок, який належав батькові, 09.06.2026 року за № 394/02-31 нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В. її було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння, виданого 20.06.1989 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Калинівської районної Ради народних депутатів № 108 від 31.03.1988 року, зареєстрованого Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 20.06.1989 року за №4/856, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 .

Згідно положень ст. ст. 17, 18, 19 Закону України "Про власність", який регулював відносини до припинення поняття «колгоспного двору», та частини 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору, мають ті члени колгоспного двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в цьому майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів.

Тому, станом на день припинення існування колгоспного двору (в зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року) ОСОБА_3 був повноправним власником житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України, суб`єктами приватної власності є фізичні та юридичні особи. Згідно положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того, у вказаному вище свідоцтві про власність прізвище батька помилково записано « ОСОБА_6 » (рос.мова) замість правильного « ОСОБА_7 » як в свідоцтві про його народження № НОМЕР_1 , виданого 12.09.1939 року.

За вказаних обставин, у зв`язку з відмовою державного нотаріуса та відсутністю в чинному законодавстві України поняття “колгоспний двір”, для оформлення своїх спадкових прав, вимушена звернутись до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилась, проте в матеріалах справи наявна заява, в якій остання позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просить розгляд справи провести за її відсутності без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, так як з`явитись в судове засідання не може.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилась, однак звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі без застосування засобів технічної фіксації судового процесу. Позовні вимоги своєї сестри ОСОБА_1 до неї визнає в повному обсязі.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.

У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області 10.03.2010 року, з яким позивачка постійно проживала в с. Павлівка Калинівського району, Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданого Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 07.04.2025 року.

З довідки №266, виданої Павлівським старостинським округом Калинівської міської ради Вінницької області 12.06.2026, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті постійно проживала і була прописана за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею постійно проживала і була прописана: донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по теперішній час.

Згідно довідки №267, виданої Павлівським старостинським округом Калинівської міської ради Вінницької області 12.06.2026, вбачається, що згідно погосподарської книги №4 Павлівського старостинського окргу за 2026-20230 роки власником житлового будинку АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Рік забудови-1968. Площа земельної ділянки – 0,5100 га; З них для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд – 0,2500 га.; для ведення особистого селянського господарства – 0,2600 га.

Відповідно до довідки №264, виданої Павлівським старостинським округом Калинівської міської ради Вінницької області 12.06.2026, вбачається, що згідно погосподарської книги №25 (за 1991-1995 роки) станом на 15.04.1991 року по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: голова двору – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , інших зареєстрованих громадян станом на ІНФОРМАЦІЯ_9 немає.

Після смерті батька позивачки відкрилась спадщина, яка складалась з: житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на будинковолодіння, виданого 20.06.1989 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Калинівської районної Ради народних депутатів № 108 від 31.03.1988 року, зареєстрованого Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 20.06.1989 року за № 4/856.

До складу спадкового майна також входили земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ведення особистого селянського господарства, які розташовані за тією ж адресою, що і житловий будинок.

Позивачка фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги, і рішенням Калинівського районного суду від 05.03.2012 року оформила свої спадкові права на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства, які розташовані за тією ж адресою, що і житловий будинок.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Однак, звернувшись оформити спадщину на зазначений вище будинок, який належав батькові, 09.06.2026 року за № 394/02-31 нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В. позивачці було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння, виданого 20.06.1989 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Калинівської районної Ради народних депутатів № 108 від 31.03.1988 року, зареєстрованого Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 20.06.1989 року за №4/856, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 .

Згідно положень ст. ст. 17, 18, 19 Закону України "Про власність", який регулював відносини до припинення поняття «колгоспного двору», та п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору, мають ті члени колгоспного двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в цьому майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів.

Тобто, усі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

Отже, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року, на день припинення існування колгоспних дворів, належав колгоспному двору: 100 % житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами належало колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 .

Тому, станом на день припинення існування колгоспного двору (в зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року) ОСОБА_3 був повноправним власником житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Згідно Технічного паспорту на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , виготовленого КП «ВООБТІ станом на 03.08.2026 року, рахується 1 забудовник даного будинку: позивачка ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України, суб`єктами приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Згідно положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що на час введення в дію Закону України «Про власність» позивачка не втратила право на вказане майно, а тому за нею необхідно визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Крім того, у свідоцтві про право особистої власності на будинковолодіння, видане на ім`я « ОСОБА_4 » 20.06.1989 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Калинівської районної Ради народних депутатів № 108 від 31.03.1988 року, зареєстроване Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 20.06.1989 року за №4/856, прізвище батька позивачки помилково записано « ОСОБА_6 » (рос. мова) замість правильного « ОСОБА_7 » як в свідоцтві про його народження № НОМЕР_1 , виданого 12.09.1939 року.

У відповідності до ст.315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин та факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, якщо зазначені в документі прізвище, ім`я, по батькові не збігаються з ім`ям, по батькові, місце і час цієї особи, зазначених у свідоцтві про народження та правовстановлюючих документів .

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 ЦК України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами. Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.120, 121, 123 ЦК УРСР, ст. ст.317, 318, 321, 328, 392 ЦК України, ст.ст.12, 80, 81, 82, 200, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 315, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити юридичний факт, що свідоцтво про право особистої власності на будинковолодіння, видане на ім`я « ОСОБА_4 » 20.06.1989 року виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Калинівської районної Ради народних депутатів № 108 від 31.03.1988 року, зареєстроване Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 20.06.1989 року за №4/856, належить батькові позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка Калинівського району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , і складається з будинку з прибудовами літ. А, літ. а, літ. а2 і ганком, загальною площею 126,3 м. кв., житловою площею 63,6 м. кв., вартістю 277000,00 грн., в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка Калинівського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя І.В. Павленко