Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №639/7147/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/7147/26

Провадження №2-а/639/100/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді –Труханович В. В.,

за участю секретаря –Бірюк А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу №639/7147/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова звернувсяОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Хоміча Артема Анатолійовича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 4106 від 20.09.2025 Новобаварського об? єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000,00 грн., закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову представник позивач посилається на те, що 09.09.2025 позивач засобами мобільного застосунку “Резерв+” подав заяву щодо визнання вчинення адміністративного правопорушення кваліфікованого за частиною 3 статті 210 КупАП. 12.09.2025 щодо ОСОБА_1 була винесена постанова № Р69786 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вказаною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. Позивач, не маючи наміру ухилятися від виконання постанови, добровільно виконав накладене на нього адміністративне стягнення та 13.09.2025 сплатив штраф у повному обсязі, що підтверджується квитанцією про сплату штрафу №К02В-С2Е6-216А-В6ВС від 13.09.2025. Таким чином, станом на 13.09.2025 року позивач уже був притягнутий до адміністративної відповідальності, щодо нього було прийнято відповідне рішення суб`єкта владних повноважень, а накладене адміністративне стягнення було ним виконано. Однак, незважаючи на зазначені обставини, вже 20.09.2025, тобто через декілька днів після сплати позивачем штрафу за першою постановою, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена інша постанова — № 4106 від 20.09.2025, якою позивача повторно притягнуто до адміністративної відповідальності, цього разу за частиною З статті 210-1 КУпАЇЇ, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Позивач наголошує, що друга постанова була винесена щодо обставин, які фактично стосуються того самого періоду та тих самих подій, що й обставини, які вже були предметом розгляду під час винесення постанови № Р69786 від 12.09.2025. Зокрема, відповідно до змісту постанови № 4106 від 20.09.2025, обставини, покладені в основу притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, пов`язані з подіями, які мали місце 12.09.2025, тобто саме в день, коли щодо позивача вже була винесена постанова № Р69786.Таким чином, фактично склалася ситуація, за яйої за обставини, що мали місце 12.09.2025 позивач спочатку був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, сплатив накладений штраф, а через декілька днів щодо нього було винесено нову постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП із накладенням нового штрафу. Позивач вважає, що такі дії відповідача призвели до подвійного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та подвійного накладення на нього адміністративного стягнення за одні й ті самі фактичні обставини.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята стосовно ОСОБА_1 є неправомірною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 07 серпня 2026 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 14 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовною заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання. Витребувано докази.

02 вересня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив згідно якого повідомлено, що відповідно до наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру

призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 (Позивач) ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЛК визнаний «Непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час». Зазначене підтверджується обліковою карткою, наявною в матеріалах справи №4106 про адміністративне правопорушення. Враховуючи що Позивачем було вчинене зазначене адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена оскаржувана постанова. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення Позивачу було направлено поштою протокол про адміністративне правопорушення 12.09.2025 року, також роз`яснено ст.63 Конституції України, права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП.

Згідно інформації про порушення ВО Позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), які наявні в матеріалах справи №4106, звернення №Е3388263 до органу Національної поліції щодо необхідності доставлення (супроводження) Позивача до ТЦК та СП відправлено 25.08.2025 року, а постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності винесена 20.09.2025 року. Отже, строки притягнення до адміністративної відповідальності Позивача, визначені ст.38 КУпАП, не було порушено. Як зазначено вище, не внесення відомостей про медичний огляд Позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») пов`язано з відсутністю в ТЦК та СП відповідної довідки ВЛК. Адже законом чітко встановлено, що придатність до військової служби уповноважена визначати тільки ВЛК. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 (Позивач) ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.09.2025. Відомості про виключення Позивача з військового обліку в зазначеному реєстрі відсутні. Як вбачається з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 12.09.2025 року в електронному кабінеті Резерв + створив заяву про те що згоден з вказаним правопорушенням та надав згоду про притягнення до адміністративної відповідальності. 12.09.2025 в електронному кабінеті Резерв + було сформовано постанову № R69786 якою було накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф в сумі 17000 грн. Також згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») громадянину ОСОБА_1 був надан пільговий період для оплати 50% штрафу який спливає 22.09.2026 року. Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») станом на 13.09.2025 громадянин ОСОБА_1 сплатив штраф, але копію квитанції про оплату не надав до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тому ІНФОРМАЦІЯ_6 не маючи підтвердження про те що Позивач вже сплатив даний штраф 20.09.2025 року виносить постанову №4106 про накладання штрафу в розмірі 17.000 гривен. про оплату не надав до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тому ІНФОРМАЦІЯ_6 не маючи підтвердження про те що Позивач вже сплатив даний штраф 20.09.2025 виносить постанову №4106 про накладання штрафу в розмірі 17.000 грн.

10 вересня 2026 року від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, згідно якої повідомлено, що однією з основних обставин, на які посилається позивач у позовній заяві, є те, що до винесення оскаржуваної постанови № 4106 від 20.09.2025 року щодо ОСОБА_1 вже було винесено іншу постанову про притягнення до адміністративної відповідальності — постанову № R69786 від 12.09.2025 року, пов`язану з порушенням обов`язку щодо проходження військово-лікарської комісії. ІНФОРМАЦІЯ_7 у поданому відзиві фактично не заперечує існування зазначеної постанови. Навпаки, відповідач прямо зазначає, що: «12.09.2025 року в електронному кабінеті Резерв+ було сформовано постанову № R69786», якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Більше того, ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначає, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів: «станом на 13.09.2025 громадянин ОСОБА_1 сплатив штраф» у сумі 50% від суми винесеної 12.09.2025 року, тобто 8 500,00 гривень. Отже, з самого відзиву відповідача підтверджується наступна послідовність подій: 12.09.2025 року — винесено постанову № R69786; 13.09.2025 року — за даними самого відповідача, штраф за зазначеною постановою сплачено; 20.09.2025 року — відповідачем винесено оскаржувану постанову № 4106. Таким чином, на момент винесення постанови № 4106 позивач уже був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення, пов`язане з виконанням обов`язку щодо проходження ВЛК. Відповідач пов`язує винесення постанови № 4106 не з вчиненням позивачем нового адміністративного правопорушення після 12.09.2025, а з відсутністю у нього підтвердження сплати попереднього штрафу. Водночас ненадання особою квитанції про сплату адміністративного штрафу саме по собі не є новим адміністративним правопорушенням, яке може бути підставою для повторного накладення адміністративного стягнення за те сааме діяння.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв проо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу справа у відсутності нез?явившихся сторін, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 12 вересня 2025 року начальником відділення забезпечення групи ІНФОРМАЦІЯ_8 майором ОСОБА_2 складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 53).

Зі змісту протоколу вбачається, що гр. ОСОБА_1 військово-лікарською комісією визнаний непридатним в мирний час, обмежено-придатним у воєнний час, до 05 червня 2025 року згідно інформації АІТС «Оберіг» станом на 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, в зв?язку із цим громадянин ОСОБА_1 був поданий у розшук. 25.08.2025 працівниками поліції громадянин ОСОБА_1 був розшуканий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі слів гр. ОСОБА_1 про необхідність повторного проходження ВЛК він не знав.

Громадянин ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду(який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ №4235-ІХ від 12.02.2025, абзацу 4 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу» до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби вчасно, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В протоколі від 12.09.2025 гр. ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о "11" годині "00" хв. 20.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Від отримання другого примірника протоколу відмовився у присутності свідків (а.с.53).

В подальшому, 20 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову про адміністративне правопорушення №4106 відносно ОСОБА_1 , в якій вказано, що гр.. ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , військово-лікарською комісією визнаний непридатним в мирний час, обмежено-придатним у воєнний час, до 05 червня 2025 року згідно інформації АІТС «Оберіг» станом на 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, в зв?язку із цим громадянин ОСОБА_1 був поданий у розшук. 25.08.2025 працівниками поліції громадянин ОСОБА_1 був розшуканий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі слів гр. ОСОБА_1 про необхідність повторного проходження ВЛК він не знав.

Громадянин ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду(який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ №4235-ІХ від 12.02.2025, абзацу 4 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу» до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби вчасно, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 10).

Однак, позивач не згоден з вищезазначеним рішенням суб`єкта владних повноважень, а саме постановою №4106 від 20 вересня 2025 року та вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи обмежено придатним до військової служби, повторно не пройшов медичний огляд у строк до 05.06.2025.

Так, 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон № 3621).

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону № 2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) скасовано статус «обмежено придатний» та установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15.02.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі - Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).

Вказані громадяни зобов`язані з 15 лютого 2025 року (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Так, стороною відповідача надано відомості, з яких вбачається, що відповідно до наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 (Позивач) ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЛК визнаний «Непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час» (а.с. 54).

12.09.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол №4106 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. (а.с. 53)

Згідно з постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.09.2025 № 4106, визнано громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення непроходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби вчасно, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 17 000,00 грн. (а.с. 51)

Разом з цим, в ході розгляду справи, судом встановлено, що 12.09.2025 було винесено постанову № R69786 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-IX від 21.03.2024 року (редакції Закону № 4235-IХ від 12.02.2025) в частині обов`язку до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у зв`язку із чим вчинив правопорушення передбачене ст.210-1КУпАП.

Як вбачається з наданої інформації стороною відповідача, згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 12.09.2025 в електронному кабінеті Резерв + створив заяву про те, що згоден з вказаним правопорушенням та надав згоду про притягнення до адміністративної відповідальності. 12.09.2025 в електронному кабінеті Резерв + було сформовано постанову № R69786 якою було накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф в сумі 17 000,00 грн.

Отже, стороною відповідача факт винесення постанови № R69786 від 12.09.2025 не заперечується.

При цьому представник відповідача заперечуючи проти позову зазначив, щозгідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») станом на 13.09.2025 громадянин ОСОБА_1 сплатив штраф, але копію квитанції про оплату не надав до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому ІНФОРМАЦІЯ_6 не маючи підтвердження про те що Позивач вже сплатив даний штраф 20.09.2025 виніс постанову №4106 про накладання штрафу в розмірі 17 000,00 грн. про оплату не надав до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») 13.09.2025 громадянин ОСОБА_1 сплатив штраф згідно постанови № R69786 від 12.09.2025 (а.с. 58).

Суд зазначає, що в контексті обставин даної справи вчинене позивачем правопорушення, непроходження ВЛК, є триваючим, оскільки з об`єктивної сторони вказане правопорушення охоплюється одними діями, що в свою чергу становить склад одного правопорушення, а не декількох.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що після притягнення ОСОБА_1 постановою № R69786 від 12.09.2025 до адміністративної відповідальності за не проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, відносно нього знову ж таки 20.09.2025 винесено постанову №4106, якою його визнано винним у тому, що він не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, а тому повторне притягнення його до відповідальності за це ж правопорушення порушує принцип правової визначеності та право, гарантоване ст. 61 Конституції України.

Згідно з ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, повторне винесення постанови за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , призводить до порушення принципу правової визначеності, який є невід`ємною складовою верховенства права, а також спричиняє фактичне повторне притягнення людини до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повторно за одне і те ж саме правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а тому постанова №4106 від 20.09.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 665,60 грн., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246, 286 КАС України, ст. 8, 19, 61, 67 Конституції України, ст. 10, 14 КУпАП, ст. 1 «Про оборону України», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Скасувати постанову від 20 вересня 2025 року № 4106 в справі про адміністративне правопорушення винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 ,код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 29.09.2026

Суддя В.В. Труханович