Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №610/3302/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

№ 610/3302/26 № 3/610/1099/2026

м. Балаклія24 вересня 2026 року

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, рнокпп НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

В розумінні Європейського суду з прав людини справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

Отже у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Виходячи зі змісту ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не може перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Суд також й не може змінювати суть «обвинувачення», викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720667 від 16.07.2026 ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що:

« 16.07.2026 08.30 за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Довгалівка, вул. Івана Тихого, поблизу буд. 98, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 208 D д.н.з. НОМЕР_2 , під час зустрічного роз`їзду з автомобілем Тойота Хайлюкс д.н.з. НОМЕР_3 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив п. 13.3 ПДР - порушення правил зустрічного роз`їзду, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП».

ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлений за вказаним у матеріалах справи номером телефону SMS-повідомленням та додатково на сайті "Судова влада України", поштою повістку не отримав (а.с. 18, 37, 39, 41-42), в судове засідання не з`явився.

22.09.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому, посилаючись на проходження ним військової служби у в/ч НОМЕР_4 та у зв`язку з загостренням ситуації на лінії фронту та потужним наступом переважаючої сили противника на Харківському напрямку, просив відкласти розгляд справи на іншу дату для надання можливості прийняти безпосередню участь у судових засіданнях. Зазначив, що на даний час перебуває на бойових позиціях, де виконує бойове завдання, на підтвердження чого надав витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 03.09.2026 (а.с. 45, 46).

Аналогічне клопотання подавалось ним і на попереднє судове засідання (а.с. 32), яке за на перший раз було відкладено.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст. 130 КУпАП.

Норма ст. 268 КУпАП не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за умови її повідомлення про час та дату розгляду справи належним чином.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності можливості брати участь у судовому засіданні безпосередньо, не позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені у ст. 268 КУпАП, в тому числі, подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, користуватися юридичною допомогою, мати захисника, надавати докази, тощо, і, відповідно, не позбавлена можливості забезпечити належним чином свій судовий захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, на переконання суду, свідчить про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, достатнього рівня можливостей для здійснення ефективного судового захисту, а суду прийти до законного та обґрунтованого висновку, на підставі наявних в провадженні доказів, зібраних та скерованих сторонами до суду для ухвалення остаточного рішення у справі.

З наданого витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 03.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 прибув до складу сил та засобів, та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Харківській, Донецькій та Луганській областях з метою виконання службових (бойових) завдань у складі в/ч НОМЕР_5 (а.с. 46).

З наданого ж наказу від 03.09.2026 неможливо точно встановити період, протягом якого ОСОБА_1 виконує службове (бойове) завдання.

ОСОБА_1 не позбавлений можливості прийняти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення особисто в залі суду або в режимі відеоконференції, у тому числі з використанням власних технічних засобів, бути представленим захисником, подати письмові заперечення і свої докази у порядку, аналогічному цьому клопотанню.

До того ж, ОСОБА_1 з моменту надходження справи на розгляд суду вже два рази заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, тобто він має можливість письмово висловити свою позицію стосовно протоколу про адміністративне правопорушення, суті обвинувачення, однак цього не зробив. Перебування на військовій службі не створювало перешкод ОСОБА_1 особисто цікавитись розглядом справи та вчиняти вказані процесуальні дії. Така можливість йому судом була надана, шляхом відкладення попереднього судового засідання за його клопотанням, між судовими засіданнями пройшов майже місяць.

Крім того, розгляд справи фактично просив відкласти на строк до завершення його участі у виконанні бойових завдань, тобто рівнозначно, що на невизначений строк, що може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Окрім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за вчинене правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Ураховуючи, що судом були вжиті заходи для забезпечення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні, приймаючи до уваги строк розгляду справи, принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, відсутність вимог обов`язкової участі особи, щодо якої розглядаються протоколи за даною категорією справ, одночасно враховуючи, що введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, оскільки він на свій власний розсуд розпоряджається своїми правами.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що ввечері 15.07.2026 вжив 300 грам горілки, а наступного дня, 16.07.2026, керував автомобілем Мерседес. У с. Довгалівка Ізюмського району Харківської області рухався своєю смугою руху та повернув, під час чого зіткнувся з автомобілем Тойота, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 7).

Потерпілий просив провести розгляд справи за його відсутності у зв`язку з виконанням службових обов`язків (а.с. 31).

У письмових поясненнях потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 16.07.2026 за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Довгалівка, вул. Івана Тихого, керував автомобілем Тойота і рухався по своїй смузі руху. В цей час назустріч, на його смугу руху виїхав автомобіль Мерседес і зіткнувся з його автомобілем. Перед зіткненням він намагався його уникнути, зманеврувавши у протилежний від автомобіля Мерседес бік. Автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 8).

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Власником автомобілю MERCEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а.с. 15).

Власником автомобілю TOYOTA HILUX реєстраційний номер НОМЕР_6 є в/ч НОМЕР_7 (а.с. 14 зворот).

До протоколу надано схему наслідків ДТП без потерпілих, яка сталася 16.07.2026 о 08.30, якою зафіксована обставновка на місці ДТП та перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, з які учасники ДТП підтвердили своїми підписами (а.с. 9).

На автомобілі Мерседес встановлено такі пошкодження: розбите лобове скло зліва, розбитий бампер зліва, вм`ятина лівого переднього крила, розбитий лівий передній поворотник, пошкоджено передню ліву фару, вм`ятина переднього лівого диску, розріз передньої лівої шини. Вм`ятина передньої лівої двері, відірвано ліве дзеркало заднього виду, вм`ятина передньої лівої стійки, тріщина решітки резонатора.

На іншому автомобілі Тойота - вм`ятини та подряпини на капоті зліва, розбитий передній бампер зліва, розбита ліва фара, вм`ятина переднього колісного диску, вм`ятина переднього лівого крила, вм`ятина передньої лівої двері, розбито дзеркало заднього виду зліва, вм`ятина передньої лівої стойки, розбите скло передньої лівої двері, відірвано передній підкрилок зліва, подряпина задньої лівої двері, подряпини заднього крила зліва.

Також надано фотоматеріали, яким зафіксовано пошкодження транспортних засобів - учасників ДТП.

Однією з основних цілей огляду місця дорожньо-транспортної події є встановлення місця наїзду, зіткнення.

На це місце може вказувати локалізація осипу ґрунту з-під автомобіля, частин кузова автомобіля, шматочків лакофарбового покриття, скла, фар тощо, тобто об`єктивна інформація слідової картини.

Проте визначене на схемі як місце зіткнення (№ 4) не підтверджується об`єкивною слідовою інформацію, яка зазначена вище. Натомість осип чогось (№ 3) розташований в іншому місці. Визначити його розташування відносно елементів дороги неможливо, оскільки відсутні заміри ширини проїзної частини у тому місці, на закругленні дороги, або смуг руху. Не зазначений розмір плями осипу, чого саме, відсутня її прив`язка до елементів дороги його, через що неможливо встановити її розташування (на чиїй смузі руху).

Відеозаписи технічних засобів об`єктивної фіксації - портативних (нагрудних) відеореєстраторів поліцейських TEСSAR BDC-43-GWCР, інвентарний № 1113031965/67 та інвентарний № 1113031965/74, ці недоліки не усувають, оскільки за ними неможливо з необхідною точністю встановити масштаб та розміри.

Свідки відсутні.

Внаслідок відсутності свідків ДТП неможливо з достатньою повнотою встановити обставини ДТП та її механізм, зокрема, зіткнення вказаних транспортних засобів.

Обидва учасника ДТП надали суперечливі пояснення щодо обставин ДТП. Суперечності в показаннях учасників справи щодо обставин події, не усунуті іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Письмові пояснення обох учасників ДТП за своїм змістом є формальними, поверхневими, неякісними, непрофесійними тощо, не з`ясовані усі важливі обставини події, детальний механізм ДТП, обставини, які підлягають доказуванню.

Не завжди учасники справи з`являються для її розгляду.

Тому, на такий випадок і потрібні вичерпні пояснення учасників та свідків адміністративного правопорушення.

Як вже було зазначено, судовий розгляд проводиться в межах обставин інкримінованого адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Інкриміновано порушення п. 13.3. ПДР - під час зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Проте на підставі наданих неякісних доказів неможливо беззаперечно встановити обставини події, підтвердити чи спростувати пояснення її учасників – чи ДТП відбулося під час зустрічного роз`їзду чи під час зміни напрямку руху тощо. Неінформативна схема місця ДТП ці суперечності не усуває. Інші докази відсутні.

Таким чином, відсутня достатня сукупність належних та допустимих доказів того, що адміністративне правопорушення вчинено саме за викладених у протоколі обставин та ця обставина в судовому засіданні не підтверджена.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя Стригуненко В.М.